вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" вересня 2020 р. Справа № 911/387/20
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Потапчук Ю.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
до Гаражно-стояночного кооперативу № 3
про стягнення 236431,66 грн
за участю представників
позивача: не з'явився;
відповідача: Бутович С.О. - адвокат, ордер серії АІ № 103789 від 02.06.2020.
До Господарського суду Київської області звернулось Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач, ПрАТ «Київобленерго») з позовом до Гаражно-стояночного кооперативу № 3 (далі - відповідач, ГСК № 3) про стягнення суми збитків, завданих внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, в розмірі 236431,66 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 06.09.2017 працівниками ПрАТ «Київобленерго» під час проведення перевірки за адресою: вул. Приозерна, 1, м. Українка, встановлено, що споживач (ГСК № 3) при користуванні електричною енергією порушив цілісність розрахункового приладу обліку, чим допустив порушення п. 6.40. Правил користування електричною енергією, з огляду на що позивачем складено акт про порушення № К040165.
У подальшому, як зазначає позивач, 19.06.2019 комісією ПрАТ «Київобленерго», на підставі вказаного акта про порушення та з урахуванням листа НКРЕКП, яким визнано неправомірне застосування коефіцієнту використання електрообладнання 0,75 при здійсненні розрахунку на підставі акта про порушення, прийнято рішення, оформлене протоколом № 064, відповідно до якого сума збитків, нарахована відповідачу, склала 236431,44 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 06.04.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2020 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання призначене на 06.04.2020 не відбудеться у зв'язку із запровадженням на всій території України карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Про дату, час і місце розгляду справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні учасників вирішено справи повідомити ухвалою суду.
Ухвалою суду від 29.04.2020 підготовче засідання призначено на 18.05.2020.
Через канцелярію суду 15.06.2020 від ГСК № 3 надійшло клопотання про долучення доказів, у якому відповідач просив суд надати додатковий час для надання відзиву на позов і доказів по справі.
У підготовчому засіданні 15.06.2020 судом задоволено вказане клопотання відповідача та встановлено ГСК № 3 строк для подання відзиву на позов до 10.07.2020.
Через канцелярію суду 14.07.2020 від ПрАТ «Київобленерго» надійшли пояснення по суті справи, у тому числі на клопотання відповідача про долучення доказів, якими обґрунтовуються заперечення на позов.
Через канцелярію суду 21.07.2020 від ГСК № 3 надійшов відзив на позовну заяву (надісланий до суду поштою 09.07.2020), у якому відповідач заперечує проти позову, вважає недоведеними та надуманими обставини, на які посилається позивач.
Зокрема, відповідач зауважує на те, що згідно з висновком експертного дослідження, на який посилається позивач як на єдиний доказ начебто наявності вини з боку відповідача, не було виявлено втручань в дію приладу з метою зниження показників лічильного механізму.
Крім того, на думку відповідача, позивач 19.06.2019 безпідставно та незаконно прийняв рішення про нарахування відповідачу до сплати 236431,44 грн, оскільки за результатами розгляду НКРЕКП скарги ГСК № 3, було надано відповідь відповідачу, у якій, серед іншого, регулятор чітко зазначив, що відсутні підстави для застосування до ГСК № 3 оперативно-господарських санкцій.
Через канцелярію суду27.07.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач вважає, що неправомірність дій чи бездіяльності відповідача доведена висновком експертного дослідження № 157 від 19.02.2018.
З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, про що 18.05.2020 судом постановлено ухвалу.
На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 03.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.09.2020.
Через канцелярію суду 05.08.2020 від ГСК № 3 надійшли пояснення на відповідь на відзив, у яких відповідач наполягає на тому, що позивачем у справі не доведено факту втручання відповідачем в роботу приладу обліку електричної енергії.
У судовому засіданні 07.09.2020 судом оголошено перерву до 28.09.2020.
Через канцелярію суду 17.09.2020 позивачем подано заяву, у якій повідомляється, що 03.09.2020 виконано реєстраційні дії щодо зміни найменування Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яке виступає повним правонаступником ПрАТ «Київобленерго». У зв'язку з цим позивач просить суд залучити до участі у справі ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у якості правонаступника ПрАТ «Київобленерго».
До заяви долучено копію наказу № 745 від 07.09.2020 «Про зміну найменування Товариства» та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Суд взяв до уваги вказаний факт зміни найменування позивача та зазначає, що зміна найменування учасника справи не є його реорганізацією, у зв'язку з чим відсутня необхідність здійснювати заміну позивача у справі правонаступником в порядку ст. 52 ГПК України
Отже зміна найменування юридичної особи - учасника справи, яка зареєстрована у встановленому порядку, є підставою для заміни назви такого учасника у справі № 911/387/20.
На електронну пошту суду 28.09.2020 від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на період, визначеної постановою Кабінету Міністрів України, самоізоляції, у зв'язку з погіршенням самопочуття представника позивача, що має ознаки COVID-19.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Правовий аналіз приписів наведеної вище норми чинного процесуального законодавства свідчить про те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не наявність відповідного клопотання учасника судового процесу, а саме неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні.
Судом враховано, що відповідачем у даній справі є юридична особа, яка на власний розсуд обирає представників для захисту та представництва її інтересів. Відповідачем не доведено суду неможливості заміни представника, а також неможливості розгляду справи без участі його представника на підставі письмових доказів у справі.
З огляду на те, що наявних у матеріалах справи доказів є достатньо для розгляду справи по суті, заяву представника позивача про відкладення розгляду справи суд відхиляє та розгляд справи здійснює без участі уповноваженого представника ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 28.09.2020 представник відповідача обґрунтував в усному порядку заперечення проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 28.09.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (постачальник) та Гаражно-стояночного кооперативу № 3 (споживач) 19.03.2010 укладено договір про постачання електричної енергії № 93 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 150 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.
Пунктом 2.1. Договору обумовлено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
За умовами пп. 4.2.3. Договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
У пункті 9.4. Договору зазначено, що останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до - . Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.
Представниками ПАТ «Київобенерго» 06.09.2017 здійснювалась перевірка об'єкта споживача ГСК № 3 у м. Українка, вул. Приозерна, 1.
Під час проведення перевірки встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією порушив п. 6.40. ПКЕЕ, а саме: «порушення цілісності розрахункового приладу обліку № 0225811, а саме: порушено пломбувальне кріплення пломб Державної повірки лічильника (в місцях кріплення гвинтів Державної повірки вибито основу для гайки, наявні сліди клею та повторного склеювання місць пломбування)».
На підставі виявленого порушення представниками ПАТ «Київобленерго», за участю голови правління ГСК № 3 Уманського Григорія Федотовича, складено акт про порушення № К040165 від 06.09.2017.
У пункті 1 акта про порушення № К040165 від 06.09.2017 вказано відомості приладу обліку електричної енергії споживача на дату складання акта, зокрема: найменування приладу - лічильник; тип приладу - НІК 2301 АК1; заводський номер - 0225811; дата повірки - 2009; рік випуску - 2009.
У пункті 5 акта про порушення № К040165 від 06.09.2017 зазначено: «Визначити повну потужність струмоприймачів споживача не мали можливості за відсутності паспортних даних на обладнання. Споживач не надав можливості зробити заміри при максимальному навантаженні.».
Згідно з пунктом 9 акта про порушення № К040165 від 06.09.2017 прилад обліку знятий, укладений у пакет, пакет опломбований пломбою № UA00072313 та вилучений представниками енергопостачальника, замінений при перевірці, опломбований. Акт про пломбування від 06.09.2017 № 544153.
Акт про порушення № К040165 від 06.09.2017 підписаний чотирма представниками ПрАТ «Київобленерго» та головою правління ГСК № 3.
Окрім акта про порушення № К040165 від 06.09.2017 представниками енергопостачальника також складено:
- акт тимчасового вилучення до акту про порушення, згідно з яким було вилучено лічильник НІК 2301 АК1 № 0225811 2009 року випуску; п. 016374,3; пломба держповірки 2009/І, пломба енергопостачальної організації № 1942382; № 1942385 та розміщено в сейф-пакет № UA00072313;
- акт-вимогу № 022686 щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків у відповідності вимогам ПУЕ, ПКЕЕ;
- акт № 544153 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому;
- акт № 279594 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380В.
Вказані акти підписані з боку представників ПАТ «Київобленерго» та ГСК № 3.
На засіданні комісії енергопостачальника по розгляду акта № К040165 від 06.09.2017, за участю представника споживача - голови правління ГСК № 3 Уманського Г.Ф., прийнято рішення, оформлене протоколом № 007, про направлення вилученого приладу обліку на проведення експертного дослідження, після отримання висновку якого провести повторне засідання комісії. З вказаним рішенням представник споживача погодився, про що свідчить його підпис та викладені у протоколі пояснення.
Відповідно до висновку експертного дослідження від 28.12.2017 № 273П, складеного судовим експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Балашовим Ю.Ю., на пломбі Держповірки, яка навішана на лічильник електричної енергії типу «НІК 2303 АК 1», зав. № 0225811 в середній частині праворуч, слідів впливу стороннього предмету та слідів повторного опломбування (перепломбування), не виявлено. Цілісність пломби Держповірки не порушено. Цілісність стяжного гвинта, на якому закріплено пломбувальний елемент пломби Держповірки, не порушено.
Висновком експертного дослідження від 19.02.2018 № 157, складеним судовим експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Варварчуком О.В., встановлено, що у лічильнику типу НІК 2301 АК1, заводський № 0225811, пошкоджень зовнішніх конструктивних елементів не виявлено. В лічильнику виявлено пошкодження внутрішніх елементів цоколю лічильника, а саме: механічне відділення елементів кріплення верхнього та лівого стяжних гвинтів корпусу від цоколю лічильника, через що не забезпечується надійне утримання кожуха і цоколю та механічне пошкодження верхньої правої технологічної стойки кріплення лічильного механізму, через що не забезпечується надійне кріплення лічильного механізму. Неможливість доступу до внутрішніх елементів лічильника з метою зниження показів лічильного механізму (гальмування лічильного механізму та/або зупинка), при наявному пошкоджені елементів кріплення кожуха не забезпечується.
На засіданні комісії енергопостачальника по розгляду акта № К040165 від 06.09.2017, яке відбулось 16.05.2018 за участю представника ГСК № 3, прийнято рішення, оформлене протоколом № 255, наступного змісту: акт підлягає розрахунку згідно п. 6.40. ПКЕЕ, п. 2.1.3. Методики; величину розрахункового добового споживання визначити згідно Методики по договірній потужності за 183 дні з 08.03.2017 по 06.09.2017 та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Порушення, що сталося кваліфіковано як з вини споживача, вчинене відкритим способом. Розмір нарахованих енергопостачальником збитків склав 374779,44 грн.
Представник споживача з указаним рішенням комісії не погодився, про що свідчить його підпис та відповідна відмітка у протоколі № 255 від 16.05.2018. У графі «пояснення, пропозиції споживача (представника) щодо порушення» протоколу № 255 від 16.05.2018 представник споживача вказав, що не втручався у механізм лічильника.
Листом за вих. № 6 від 05.06.2018 ГСК № 3 звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), з проханням провести перевірку та скасувати акт про порушення.
НКРЕКП, розглянувши лист ГСК № 3 від 05.06.2018 № 6 щодо відповідності дій ПрАТ «Київобленерго» вимогам законодавства, у листі № 6586/20.3/7-18 від 25.07.2018 повідомила, зокрема:
- Акт не містить інформації щодо недопуску споживачем представників енергопостачальника на свою територію, а тому НКРЕКП вважає, що ПрАТ «Київобленерго» було неправомірно застосовано коефіцієнт використання електрообладнання 0,75 при здійсненні на підставі Акта розрахунку;
- за результатами експертного дослідження, проведеного МНДЕКЦ МВС України, не було встановлено факту втручання у роботу засобу обліку типу НІК 2301 АК1 № 0225811 з метою заниження його показів, а тому НКРЕКП вважає, що енергопостачальником не було підтверджено факту крадіжки споживачем електричної енергії.
У подальшому на засіданні комісії ПрАТ «Київобленерго» по розгляду акта № К040165 від 06.09.2017 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке відбулось 19.06.2019 за участю представника ГСК № 3, висунуто пропозиції членів комісії: «згідно листа-роз'яснення НКРЕКП № 6586/20.3/7-18 від 25.07.2018 (вх. 7554 від 01.08.18) акт підлягає перерахунку згідно Методики коеф. використання 0,5».
За наслідками вказаного засідання комісії ПрАТ «Київобленерго» прийнято рішення, оформлене протоколом № 064 від 19.06.2019, наступного змісту: акт підлягає розрахунку згідно п. 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, п. 2.1.1. Методики; величину розрахункового добового споживання визначити згідно Методики по договірній потужності за 183 дні з 08.03.2017 по 06.09.2017 та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Порушення, що сталося кваліфіковано як з вини споживача, вчинене відкритим способом. Розмір нарахованих енергопостачальником збитків склав 236431,44 грн.
Відповідно до п. 10 протоколу № 064 від 19.06.2019 останній, разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати нарахованої електроенергії та/або збитків вручено споживачу 19.06.2019.
Представник споживача з указаним рішенням комісії не погодився, про що свідчить його підпис та відповідна відмітка у протоколі № 064 від 19.06.2019.
Як зазначає позивач, майнова шкода в розмірі 236431,66 грн відповідачем станом на день подання позову не відшкодована, у зв'язку з чим ПрАТ «Київобленерго» було вимушене звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Між сторонами у справі виникли відносини з приводу електропостачання, які регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Договором.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII.
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: крадіжка електричної енергії; пошкодження приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Судом враховується, що згідно з ч. 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Станом на момент прийняття рішення комісії ПрАТ «Київобленерго», оформленого протоколом № 064 від 19.06.2019, Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, втратили чинність на підставі Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ № 312 від 14.03.2018, які набрали чинність з 11.06.2018, проте Правила користування електричною енергією були чинними на час складання акта про порушення № К040165 від 06.09.2017.
Згідно з п. 1.1 ПКЕЕ, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 6.40. ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (п. 6.41. ПКЕЕ).
Як вже було зазначено, 19.06.2019 на засіданні комісії ПрАТ «Київобленерго» по розгляду акта про порушення ПКЕЕ № К040165 від 06.09.2017, за участю представника відповідача, прийнято рішення, оформлене протоколом № 064, на підставі якого здійснено нарахування по акту про порушення на суму 236431,44 грн відповідно до п. 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, п. 2.1.1. Методики.
Положеннями пп. 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕП № 312 від 14.03.2018, які набрали чинність з 11.06.2018, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Як вбачається з матеріалів справи розрахунок недоврахованої електричної енергії позивачем здійснено відповідно до п. п. 2.1.1., 2.5. Методики.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2.1 Методики, яка була чинною на момент спірного періоду нарахування позивачу вартості недоврахованої електроенергії, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, та в разі виявлення таких порушень, зокрема, порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).
Відповідно до п. 4.5 Методики акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень.
Пунктом 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122, визначено, що факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.
Відповідно до пункту 3.1. Методики факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.
Таким чином, до моменту встановлення факту втручання споживачів в роботу приладів обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 923/832/17, від 31.07.2018 у справі № 911/1143/16, від 11.09.2018 у справі № 923/639/17 та від 23.04.2019 у справі № 906/600/18, від 12.09.2019 у справі № 918/664/18.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення комісії позивача про нарахування відповідачеві збитків у вигляді вартості недоврахованої електроенергії ґрунтується на припущенні про пошкодження приладу обліку шляхом порушення пломбувального кріплення пломб Державної повірки лічильника (в місцях кріплення гвинтів Державної повірки вибито основу для гайки, наявні сліди клею та повторного склеювання місць пломбування).
При цьому складений позивачем акт про порушення не містить достовірних даних щодо втручання споживача в роботу приладу обліку шляхом впливу на його роботу.
Судом також враховано, що у висновку експертного дослідження від 28.12.2017 № 273П встановлено, що: на пломбі Держповірки, яка навішана на лічильник електричної енергії типу «НІК 2303 АК 1», зав. № 0225811 в середній частині праворуч, слідів впливу стороннього предмету та слідів повторного опломбування (перепломбування), не виявлено; цілісність пломби Держповірки не порушено; цілісність стяжного гвинта, на якому закріплено пломбувальний елемент пломби Держповірки, не порушено.
Водночас, на думку позивача, неправомірність дій чи бездіяльності відповідача доведена висновком експертного дослідження № 157 від 19.02.2018.
Судом надано оцінку висновку вказаного експертного дослідження «У лічильнику типу НІК 2301 АК1, заводський № 0225811, пошкоджень зовнішніх конструктивних елементів не виявлено. В лічильнику виявлено пошкодження внутрішніх елементів цоколю лічильника, а саме: механічне відділення елементів кріплення верхнього та лівого стяжних гвинтів корпусу від цоколю лічильника, через що не забезпечується надійне утримання кожуха і цоколю та механічне пошкодження верхньої правої технологічної стойки кріплення лічильного механізму, через що не забезпечується надійне кріплення лічильного механізму. Неможливість доступу до внутрішніх елементів лічильника з метою зниження показів лічильного механізму (гальмування лічильного механізму та/або зупинка), при наявному пошкоджені елементів кріплення кожуха не забезпечується.».
Крім того судом взято до уваги, що у дослідницькій частині висновку експертного дослідження № 157 від 19.02.2018 зазначено: «Вимірювальні елементи схеми досліджуваного лічильника та плата лічильника є пристроєм управління, виміру та індикації, і у разі навмисного втручання в роботу елементів схеми лічильника, зміни схеми, пошкодження чи модифікації, які призведуть до порушення (зміни) технічного рішення заводу-виробника лічильника, впливу магнітного поля понад допустимі величини, можливе зменшення значення виміряної лічильником енергії по відношенню до обсягу реально спожитої електричної енергії. Порушення умов експлуатації лічильника може призвести до необ'єктивного обліку - можливе зменшення значення виміряної лічильником енергії по відношенню до обсягу реально спожитої електричної енергії, або повне припинення обліку на час дій умов, які впливають на роботу лічильника. Для встановлення похибки обліку електричної енергії, визначеної заводом-виробником для даного типу лічильника, необхідні спеціальні знання в області метрології. У зв'язку з відсутністю у експерта спеціальних знань в області метрології, відповідність метрологічної складової експертом не визначалася.».
З наведеного вбачається, що у спірних правовідносинах не встановлено факту втручання відповідача в роботу приладу обліку, що могло призвести до заниження показань засобу обліку, зокрема, не залучались спеціалізовані організації (підприємства), які мають право на проведення відповідної перевірки.
Вказаний висновок експертного дослідження, який, на думку позивача, доводить факт вчинення відповідачем порушення ПКЕЕ, у даному випадку не може прийматися до уваги як належний доказ, яким встановлено конкретні факти втручання в роботу приладу обліку, що призвели до заниження показань.
Припущення про втручання має бути доведено як факт, що має певні юридичні наслідки. Недоведення факту виключає покладення відповідальності на споживача.
Дослідивши висновок експертного дослідження від 19.02.2018 № 157, складений судовим експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС, суд встановив, що він не містить даних щодо явних ознак втручання у будь-який спосіб в параметри розрахункового засобу обліку - електролічильника з метою зміни його показів, та таке питання взагалі експертним шляхом не досліджувалось, про що безпосередньо зазначено в дослідницькій частині висновку.
Таким чином суд вважає необґрунтованим та безпідставним нарахування відповідачу збитків у вигляді вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 236431,44 грн, у зв'язку з недоведеністю факту порушення споживачем ПКЕЕ та обставин втручання у роботу приладу обліку, яка призвела до зміни його показів, або пошкодження приладу з такими ж наслідками, що призвели до зміни показів приладу обліку.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до приписів ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Беручи до уваги викладене вище в сукупності, наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку, відтак суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 10.11.2020.
Суддя О.В. Щоткін