Справа № 449/903/19
"04" вересня 2020 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого: судді Борняк Р.О.,
секретаря: Баран П.Д.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
позивача: ОСОБА_2 ,
відповідача: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
Позивач просить визнати його право власності на ? легкового автомобіля Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свої позовні вимоги аргументує тим, що 19 вересня 2003 року між нею та ОСОБА_3 укладено шлюб, зареєстрований Бібрською міськрадою Перемишлянського району Львівської області. 24 червня 2019 року рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. За час шлюбу сторони придбали за спільні кошти легковий автомобіль Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після розірвання шлюбу даним автомобілем одноосібно користється ОСОБА_3 у своїх власних інтересах і цілях та добровільно не бажає здійснити розподіл оспорюваного автомобіля.
Представником позивача подано заяву про збільшення і уточнення позовних вимог, згідно якої просить визнати легковий автомобіль Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , об'ємом двигуна 1328 см. куб., дата реєстрації 21.09.2013 року - спільною сумісною власністю, виділити у власність ОСОБА_3 легковий автомобіль Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , об'ємом двигуна 1328 см. куб., дата реєстрації 21.09.2013 року, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості припиненої частки у праві спільної сумісної власності легкового автомобіля Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 68 325,40 грн. та здійснити розподіл судових витрат.
Відповідачем надано зустрічну позовну заяву, згідно якої, він просить визнати за ним право власності на автомобіль Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , натомість стягнути з нього на користь ОСОБА_2 56 305 грн., як компенсацію за ? спільно набутого мійна, тобто автомобіля Suzuki Swift. Свої позовні вимоги аргументує тим, що між ним та ОСОБА_2 19 вересня 2003 року було укладено шлюб, який за рішенням суду розірвано 24.06.2019 року. За час подружнього проживання було придбано легковий Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який було оформлено на його ім'я. Визнає той факт, що вищезгаданий автомобіль є спільним майном подружжя та підлягає розподілу. Даний автомобіль використовує у робочих цілях, а тому вважає вимогу позивача про розподіл майна подружжя по ? частини не визнається, оскільки такий розподіл не можливо здійснити реально, тобто розділити машину навпіл.
Представником позивача надано відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого не заперечує щоб автомобіль Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишився у власності ОСОБА_3 , однак не погоджується з компенсацією за ? спірного транспортного засобу, долучає до відзиву звіт про оцінку автомобіля Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно якого ринкова власність даного автомобіля складає 112 611 грн. На основі наведеного вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають до задоволення та просить суд відмовити у їх задоволенні.
Представник позивача в судове засідання з'явився, первинний позов просив задоволити, а в зустрічному відмовити, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та відзиві на зустрічну позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання з'явився, просив зустрічний позов задоволити, у первинному позові відмовити, надавши пояснення аналогічні викладеним у зустрічному позові.
Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши обставини та документальні докази по справі, суд вважає, що первинний позов слід задоволити частково, а зустрічний позов необхідно задоволити у повному обсязі, мотивуючи це наступним.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010р.).
Судом встановлено, що 19 вересня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 .
За час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у шлюбі вони придбали автомобіль Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Тобто автомобіль Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був придбаний за час перебування сторін у шлюбі і є відповідно спільним майном подружжя.
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 24 вересня 2019 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Зійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. N 11).
Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.
При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз'яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
При цьому суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст.60 СК України.
Суд проаналізувавши первинний позов разом із заявою про збільшення і уточнення розміру позовних вимог та зустрічну позовну заяву, приходить до висновку, що сторони у своїх заявах не заперечують щодо залишення спірного автомобіля у володінні ОСОБА_3 , а лише розходяться у сумі компенсації за нього, яка підлягає до компенсації ОСОБА_2 , як грошову компенсацію за її частку.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звітом про оцінку вартості автомобіля Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , наданого ОСОБА_3 , від 05.09.2019 року, встановлено вартість спірного автомобіля у розмірі 112 611 грн.
Звітом №85 про оцінку вартості автомобіля Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , наданого ОСОБА_2 , 01.04.2019 року, встановлено вартість спірного автомобіля у розмірі 136 650,81 грн.
Суд оцінючи висновки експертів про оцінку спірного автомобіля, приходить до висновку, про необхідність здійснення поділу автомобіля, за висновком експерта, який надано ОСОБА_3 , оскільки він складений 05.09.2019 року, тобто на 5 місяців після наданого висновку ОСОБА_2 , відповідно він враховує технічний знос автомобіля за цих 5 місяців, відповідно знизилая і його ринкова вартість.
ОСОБА_3 внесено на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Львівській області в Державній казначейській службі м.Києв, згідно квитанції №Н190458 від 31 серпня 2020 року, 68 325, 40 грн.
Компенсація вартості 1/2 частки спірного автомобіля, що підлягає сплаті ОСОБА_2 становить (112 611:2= 56 305 грн.), дана сума підлягає стягненню з коштів внесених ОСОБА_3 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Львівській області, а решту від суми - 12 020.40 грн., слід повернути ОСОБА_3 .
Враховуючи наведене, суд вважає, що первинний позов слід задоволити частково, а зустрічний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно сплачений судовий збір підлягає взаємозарахунку між сторонами так само як і витрати на визначення оцінки вартості автомобіля Suzuki Swift 13, 2010 року випуску.
Керуючись ст. ст. 61, 63, 65, 70, 71, ЗК України, ст.ст. 12, 81, 247, 258, 263- 265, 273 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задоволити частково, зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволити у повному обсязі.
Визнати легковий автомобіль Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , об'ємом двигуна 1328 см. куб., дата реєстрації 21.09.2013 року - спільною сумісною власністю.
Припинити право власності ОСОБА_2 на частку у спільній сумісній власності на легковий автомобіль Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , об'ємом двигуна 1328 см. куб., дата реєстрації 21.09.2013 року.
Виділити у власність ОСОБА_3 легковий автомобіль Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , об'ємом двигуна 1328 см. куб., дата реєстрації 21.09.2013 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості припиненої частки у праві спільної сумісної власності легкового автомобіля Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 56 305 грн., за рахунок коштів, внесених на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Львівській області в Державній казначейській службі м.Києв на підставі квитанції №Н190458 від 31 серпня 2020 року, решту від суми - 12 020.40 грн., повернути ОСОБА_3 .
Сплачений судовий збір підлягає взаємозарахунку між сторонами.
Скасувати арешт накладений на легковий автомобіль Suzuki Swift 13, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , об'ємом двигуна 1328 см. куб., дата реєстрації 21.09.2013 року ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 19.08.2019 року
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Львівського Апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складений 11.09.2020 року.
Суддя Р. О. Борняк