Справа № 947/32399/20
Провадження № 1-кс/947/16983/20
06.11.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону південного регіону України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020161010000272 від 15.09.2020 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кривий Ріг, громадянки України, українки, з вищою освітою, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020161010000272від 15.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України.
В період часу з 28.11.2018 по 01.07.2019 громадянин ОСОБА_7 здійснював трудову діяльність на держаному підприємстві «Одеський завод будівельних матеріалів» Міністерства оборони України на посаді тимчасово виконуючого обов'язки, а згодом директора держаного підприємства «Одеський завод будівельних матеріалів» Міністерства оборони України.
У своїй діяльності ОСОБА_7 керувався Конституцією України, законами України, Постановами та Розпорядженнями Президента України, Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, наказами і розпорядженнями Міністерства оборони України, нормативними актами вимогами Закону України «Про запобігання корупції» та посадовою інструкцією.
09.12.2019 ОСОБА_7 приймав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади начальника Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України, за результатами якого зайняв друге місце, однак у передбачений строк не був призначений на посаду.
В той же час, невстановлені в ході досудового слідства посадові особи Міністерства оборони України, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_5 розробили план дій, з метою особистого збагачення, відвівши для ОСОБА_5 роль пособника, яка сприятиме вчиненню ними злочину шляхом одержання від громадянина ОСОБА_7 грошових коштів у вигляді неправомірної вигоди, за вчинення ними в інтересах останнього дій з використанням наданої їм влади та службового становища, а саме: за працевлаштування ОСОБА_7 на посаду начальника управління державної власності в Головному управлінні майна та ресурсів Міністерства оборони України
Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з пунктом «г» частини 1 статті 3, частини 1 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є військові посадові особи Збройних Сил України, які в установленому законом порядку притягаються до кримінальної відповідальності, військовим службовим особам забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами нормативно-правових актів на підставі яких проходив конкурсний відбір на вищезазначену посаду ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення стала на шлях злочинної діяльності та умисно вчинила корисливий корупційний злочин, а саме - виступила як пособник в проханні та одержанні неправомірної вигоди, за вчинення дій, з використанням невстановленої посадової особи Міністерства оборони України свого службового становища та влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.
Так, протягом 2018-2019 років ОСОБА_7 обіймав посаду директора держаного підприємства «Одеський завод будівельних матеріалів» Міністерства оборони України.
Реалізуючи свої законні права, громадянин ОСОБА_7 , у грудні 2019 року вирішив прийняти участь у конкурсі на посаду начальника Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України.
За не встановлених слідством обставин, про вказане дізналась ОСОБА_5 , яка постійно проживає у м. Києві та підтримує зв'язки з службовими особами Міністерства оборони України та ініціювала зустріч з ОСОБА_7 .
Так, 03.09.2020 о 09 годині 18 хвилин громадянка ОСОБА_5 з метою реалізації спільного з службовими особами Міністерства оборони України злочинного плану, за допомогою засобів телефонного зав'язку, зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що в неї перебуває резюме останнього, у зв'язку з чим виникла необхідність у особистій зустрічі та подальшому спілкуванні з приводу працевлаштування останнього, на що останній погодився.
Того ж дня, 03.09.2020 приблизно об 20 год. 00 хв. ОСОБА_5 в приміщенні готелю «Чорноморська перлина», в селі Крижановка, Лиманського району Одеської області запевнила ОСОБА_7 про те, що є вона співпрацює з керівництвом Міністерша оборони України, які уповноважені приймати рішення про призначення останнього на керівну посаду в Головне управління майна та ресурсів Міністерства оборони України.
30.10.2020 приблизно о 11 годині 00 хвилин, діючи з єдиним злочинним наміром незаконного збагачення спільно за попередньою змовою групою осіб з невстановленими посадовими особами Міністерства оборони України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 в реалізацію злочинного плану та відповідно до відведеної ролі пособника, поєднуючи свої дії з вимаганням, в ході особистої зустрічі з громадянином ОСОБА_7 , висловила останньому прохання надати для посадових осіб Міністерства оборони України від імені яких вона виступає за вчинення в інтересах ОСОБА_7 , як того хто надає неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 10000 (десять тисяч) доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 30.10.2020 складало 284 300 тисяч гривень), дій з використанням наданої посадовим особам Міністерства оборони України влади та службового становища, а саме за призначення на керівну посаду одного з відділів Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України, а у разі відмови погрожуючи негативними насідками у вигляді відмови розгляду ОСОБА_7 як кандидата на призначення на керівну посаду в Головному управлінні майна та ресурсів Міністерства оборони України.
05.11.2020 приблизно об 15 годині 15 хвилин ОСОБА_5 , в реалізацію злочинного плану та відповідно до відведеної ролі пособника, діючи з єдиним злочинним наміром незаконного збагачення спільно за попередньою змовою групою осіб з невстановленими посадовими особами Міністерства оборони України поєднуючи свої дії з вимаганням, перебуваючи в салоні автомобіля. «Renault» марки «Grand Scenic» транзитний номер реєстрації « НОМЕР_1 » громадянина ОСОБА_7 за адресою м. Одеса, вулиця Розумовська 31а, біля магазину «Флагман» передав особисто одержала першу частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 5000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 05.11.2020 становило 142 500 грн.) для посадових осіб Міністерства оборони України, за призначення ОСОБА_7 на посаду начальника управління державної власності Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України, з погрозою у разі відмови негативними насідками у вигляді відмови розгляду ОСОБА_7 як кандидата на призначення на посаду начальника управління державної власності в Головному управлінні майна та ресурсів Міністерства оборони України.
Після цього ОСОБА_5 була затримана працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України, а її злочинну діяльність припинено.
2.Обґрунтування даного клопотання стороною обвинувачення.
06.11.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Підозрювана ОСОБА_5 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 25 ч. 3 ст.368 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином. Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння цією особою, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, більш того, за вчинення вищевказаного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_5 , усвідомлюючи можливість її засудження до покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також наявний ризик передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КК України, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі має можливість незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, підозрювана не проживає за місцем реєстрації, не має місця роботи, не одружена, підозрюється у вчиненні злочину корупційної спрямованості, а отже не має коштів для існування, у зв'язку з чим наявний ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.
Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що її підзахисна близько 6 місяців є не працевлаштованою особою, звільнилася за станом здоров'я. Має незадовільний стан здоров'я. Ризики, на які в своєму клопотанні посилається сторона обвинувачення є необґрунтованими. З огляду на викладене, в задоволенні такого клопотання просила відмовити, застосувавши відносно останньої міру запобіжного заходу у вигляді застави.
Підозрювана в судовому засіданні з пред'явленою їй підозрою погодилася, повідомивши, що готова співпрацювати зі слідством. В решті, підтримала думку свого захисника.
4. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при розгляді даного клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
5. Відомості, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
06.11.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: пособництво в проханні надати та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для неї за вчинення такою службовою особою інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України сторона обвинувачення посилається на протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 16.09.2020 року, протокол огляду, ідентифікації (помітки) та вручення грошових коштів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.11.2020 року, протокол освідування особи від 05.11.2020 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05.11.2020 року, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 05.11.2020 року, інші матеріали клопотання в сукупності.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
6. Відомості, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
На теперішній час ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. Так, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у випадку подальшого доведення її вини у його вчинені у встановленому законом порядку перед судом, наслідки, які для останньої можуть настати, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження, в цілях уникнення можливого покарання за інкриміновані підозрюваній дії, остання може вжити заходів спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність в рамках такого кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя враховує, що в рамках даного кримінального провадження наявна особа свідка ОСОБА_7 . Протоколи допиту такої особи, в яких зазначені її анкетні дані, долучені до матеріалів даного клопотання. На теперішній час в значній мірі, обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується саме показаннями такої особи. Слідчий суддя враховує, що на теперішній час вказана особа свідка допитана. Між тим, враховує слідчий суддя також й відомості в частині того, що за винятком випадків, передбачених ст. 225 КПК України, суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування. Відтак, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_5 до суду, слідчий суддя не може виключати допиту такої особи безпосередньо судом, в зв'язку з чим, слідчий суддя не може виключати можливого незаконного впливу з боку підозрюваної особи на такого свідка, що в свою чергу свідчить про наявність в рамках такого кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Що стосується посилання сторони обвинувачення на наявність в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що вказані доводи сторони обвинувачення не підтверджуються належними матеріалами. Зокрема, попри відсутність на теперішній час у підозрюваної особи місця роботи, така особа є особою раніше не судимою, яка до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася. Будь-які відомості, які б могли свідчити про наявність схильності у підозрюваної до можливого вчинення інших кримінальних правопорушень у слідчого судді на теперішній час відсутні. За таких обставин, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не доведено існування в рамках даного кримінального провадження означеного ризику, а відповідні посилання сторони обвинувачення є безпідставними.
7. Відомості, які свідчать про недостатність застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, а також обґрунтування відповідного розміру застави.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, ОСОБА_5 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні корупційного кримінального правопорушення. При цьому,згідно Засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки, затверджених Законом України №1699-VII від 14.10.2014, саме корупція є однією з причин, що призвела до масових протестів в Україні наприкінці 2013 року - на початку 2014 року. В свою чергу у п. 3.3. розділу 3 Стратегії національної безпеки України, схваленої рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 06.05.2015, та затвердженої Указом Президента України №287/2015 від 26.05.2015, корупція визнана однією з актуальних загроз національній безпеці України, що свідчить про високий інтерес українського суспільства до такого роду кримінальних проваджень.
Відтак, вирішення питання застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 того чи іншого запобіжного заходу потребує врахування існуючого суспільного інтересу, який зводиться не лише до досягнення завдань кримінального провадження, але й до забезпечення та реального здійснення боротьби з корупцією.
За таких обставин, беручи до уваги викладене у сукупності, з огляду на тяжкість інкримінованого підозрюваній ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також фактичні обставини даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даній стадії кримінального провадження відносно підозрюваної слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки такої особи, в тому числі, не забезпечать досягнення завдань кримінального провадження в цілому, та міри запобіжного заходу, зокрема.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної ОСОБА_5 , встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також фактичні обставини даного кримінального провадження, в тому числі існуючий суспільний інтерес, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність визначення відносно підозрюваної застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, що на думку слідчого судді не буде завідомо непомірним для такої особи, при цьому в повній мірі гарантує досягнення мети її дії.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 309КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону південного регіону України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020161010000272 від 15.09.2020 року - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_5 строком до 03.01.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками в рамках даного кримінального провадження;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою не з'явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваною, обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали обчислюється з моменту фактичного затримання та припиняє свою дію 03.01.2021 року, в межах строків досудового розслідування.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1