Номер провадження 2/754/6216/20
Справа №754/10746/20
Іменем України
02 листопада 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином. Позовна заява мотивована тим, що Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16 червня 2020 року, який набрав законної сили, встановлено що 20.04.2020 року приблизно 14 години, ОСОБА_2 знаходячись на вул. Закревського у м. Києві побачив потерпілу ОСОБА_1 , яка заходила до під'їзду №2, будинку 59/1, в якому проживає, після чого у нього виник умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 , витягнув у позивачки мобільний телефон Xiaomi Redmi 8 Saphire Blue 3GB RAM 32GB ROM, вартість даного пристрою відповідно товарного чека від 12.01.2020 року становить 3499,0 гривень, в подальшому телефоном позивачки розпорядився на власний розсуд. Таким чином, позивачці було завдано майнову шкоду на загальну суму 3499 гривень. При цьому під час судового засідання 16 червня 2020 року, ОСОБА_2 повернув 500 гривень в рахунок погашення майнової шкоди. Таким чином, на сьогоднішній день розмір майнової шкоди становить 2999 гривень. Свою вину у скоєному ОСОБА_2 визнав, та судом йому було призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі відповідно до ч.2 ст.186 КК України. Також, у зв'язку із незаконними діями ОСОБА_2 , позивачці завдано непоправну моральну шкоду, що полягає у сильних душевних стражданнях, які в подальшому проявилися на стані її здоров'я, оскільки, після вищевказаного випадку, позивачка перестала спокійно спати, пережила емоційного стресу та вживає заспокійливі ліки, оскільки відчуває постійну тривогу, що злочинні дії щодо неї можуть повторитися, боїться їздити у ліфті, крім того позивачка не могла користуватися всіма благами та перевагами викраденої речі, зокрема, деякий час не мала зв'язку із членами своєї сім'ї, також не могла спілкуватись з колегами та друзями.
Отже, зважаючи на вищевикладене позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2999 грн., та 5 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 26.08.2020 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.
Згідно з ч.,ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Згідно вироку Деснянського районного суду м. Києва від 16 червня 2020 року, який набрав законної сили, встановлено що 20.04.2020 року приблизно 14 години, ОСОБА_2 знаходячись на вул. Закревського у м. Києві побачив потерпілу ОСОБА_1 , яка заходила до під'їзду №2, будинку 59/1, в якому проживає, після чого у нього виник умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 , витягнув у позивачки мобільний телефон Xiaomi Redmi 8 Saphire Blue 3GB RAM 32GB ROM, вартість даного пристрою відповідно товарного чека від 12.01.2020 року становить 3499,0 гривень, в подальшому телефоном позивачки розпорядився на власний розсуд. Таким чином, позивачці було завдано майнову шкоду на загальну суму 3499 гривень. При цьому, згідно пояснень позивачки під час судового засідання 16 червня 2020 року, ОСОБА_2 повернув 500 гривень в рахунок погашення майнової шкоди.
Свою вину у скоєному ОСОБА_2 визнав, внаслідок чого судом йому було призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі відповідно до ч.2 ст.186 КК України.
Зі змісту вироку суду від 16.06.2020 року вбачається, що при розгляді кримінального провадження цивільний позов не заявлявся.
Суд враховує, що згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили обов'язковим для суду, що розглядає справу про наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд вважає доведеним винність дій ОСОБА_2 , які спричинили відповідні правові наслідки у вигляді заподіяної шкоди.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. 1177 даного Кодексу, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про відшкодування матеріальної шкоди, а саме на суму 2999 грн., які слід стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача відшкодування завданої моральної шкоди, то вона підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, а також в зв'язку з пошкодженням майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Судом встановлено, що внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого відповідачем, який в ході судового розгляду кримінального провадження вину визнав, розкаявся у вчиненому, позивач ОСОБА_1 зазнала моральних страждань, які полягають в негативних змінах в її житті: позивачка перестала спокійно спати, пережила емоційного стресу та вживає заспокійливі ліки, оскільки відчуває постійну тривогу, що злочинні дії щодо неї можуть повторитися, боїться їздити у ліфті, крім того внаслідок протиправних дій відповідача не могла користуватися всіма благами та перевагами викраденої речі, зокрема, деякий час не мала зв'язку із членами своєї сім'ї, також не могла спілкуватись з колегами та друзями
Визначаючи розмір відшкодування завданої злочином моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивачки, її фінансове становище та вищевказані обставини, досліджені судом при вирішенні даного питання, а відтак суд вважає, що вимоги позивачки в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з вимогами ч.6 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держависудовий збір у розмірі 840, 80 грн. за кожну з позовних вимог, а всього 1681,60 грн..
На підставі викладеного, ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1177 ЦК України, ст.ст. 82, 263-265, 1166, 1177 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) суму завданої майнової шкоди у розмірі 2999 грн. та моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір узагальному розмірі 1681,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Суддя: