ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13661/20
провадження № 3/753/6303/20
"30" жовтня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 01.08.2020 року, о 02 год. 35 хв., рухаючись по вул. Б. Гмирі, 2 у м. Києві, керувала автомобілем марки «Acura RDX», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, відмовилася у присутності двох свідків.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін Є.О., не заперечуючи факту перебування його підзахисної у стані алкогольного сп'яніння, просив провадження в справі закрити на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП у зв'язку із скасуванням акта, який встановлював адміністративну відповідальність. Посилався на те, що з 01 липня 2020 року набув чинності Закон України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIII), який криміналізував поставлені у провину водію дії.
Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-ІХ) внесені нові зміни до Закону № 2617-УІІІ. При цьому Законом № 720-ІХ внесені зміни не до КУпАП та КК України, а до закону № 2617-VIII.
На думку сторони захисту існування Закону № 720-ІХ, який був покликаний декриміналізувати зміни запроваджені Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII з одночасним введенням адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП у новій редакції, з огляду на обрану законодавцем юридичну техніку (внесення змін до закону, а не до законодавства України про кримінальну відповідальність та законодавства України про адміністративні правопорушення), а також часу набрання ним законної сили 03 липня 2020 року, тобто після набрання чинності Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, унеможливлює його застосування при розгляді даної категорії справ.
Звертав увагу на те, що на веб-порталі Верховної Ради України, який відповідно до п. 3 «Положення про веб ресурси Верховної Ради України»,є офіційним джерелом інформації Верховної Ради України, у Кримінальному кодексі України міститься ст. 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а у КУпАП ст. 130 передбачено відповідальність за керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми підписами підтвердили, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Також, в своїх поясненнях, долучених до матеріалів справи, вказані свідки зазначили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального приладу Drager Alcotest та у медичному закладі (лікаря-нарколога).
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння було також зафіксовано за допомогою боді-камери АА 00799, запис з якої було долучено до матеріалів справи.
З даних відеозапису з боді - камери працівника поліції, відтвореного в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено шляхом переслідування. В ході спілкування у останньої було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, при цьому остання від проходження огляду відмовилася.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор УПП у м. Києві ОСОБА_4 суду повідомив, що під час патрулювання було отримано виклик про те, що нетверезий водій їздить по вулицях. При виїзді на виклик побачили вказаний автомобіль, за яким рухався автомобіль, пасажири якого показували кого саме потрібно зупинити. При спілкуванні з водієм вказаного автомобіля було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest чи у лікаря-нарколога, проте водій від проходження огляду відмовилася у присутності свідків.
Аналогічні пояснення надав і свідок ОСОБА_5 - поліцейський УПП у м. Києві.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність передбачена також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому клопотання захисника про закриття провадження у даній справі на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із скасуванням акта, який встановлював адміністративну відповідальність, не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, 01 липня 2020 року набув чинності Закон України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон 470; 2617-VIIІ), в якому відповідно підпункту 4 пункту 1 розділу І стаття ст.130 КУпАП викладена у новій редакції, згідно якої передбачено відповідальністьза кКерування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а відповідно до п. 171 п. 2 розділу І введено ст. 286-1 КК України, якою криміналізовано поставлені у провину водію дії.
Разом з тим, відповідно до п. 117 Закону України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» у розділі I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» у пункті 1 підпункти 4, а також у пункті 2 підпункт 171 - виключено.
При цьому посилання захисника на дані КУпАП та КК України, розміщені на веб-ресурсі Верховної Ради України, як на такому, що містять офіційно чинні редакції нормативно-правових актів, є надуманими, оскільки Згідно Указу Президента N 503/97 від 10.06.1997 року України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» жоден веб-ресурс не віднесений до офіційних видань.
Крім того, згідно відповіді Управління комп'ютеризованих систем апарату Верховної Ради України, відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Регламенту Верховної Ради України Апарат Верховної Ради забезпечує ведення бази даних нормативно-правової інформації «Законодавство України», що містить, у тому числі, еталонні електронні тексти оригіналів прийнятих Верховною Радою актів. Текст Законів України із внесеними змінами носять інформаційний характер.
З урахуванням наведеного вважаю, що станом на 01 серпня 2020 року (дата вчинення ОСОБА_1 інкримінованих дій) диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
З урахуванням наведеного вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за обставин, встановлених у протоколі, підтверджена в повному обсязі.
Враховуючи особу порушника та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності, і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп.
Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Крім того, роз'яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя