ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4797/20
провадження № 2/753/5142/20
"09" листопада 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Комаревцевої Л.В.
за участю секретаря - Гаврилюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір'ю,
У березні 2020 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Позовна заява обґрунтована наступними обставинами. Позивач зазначає, що деякий час перебувала з відповідачем у шлюбі, що не був зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. За час спільного проживання у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис №4480, батьками зазначено: «батько» - ОСОБА_2 , «матір» - ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що стосунки з відповідачем не склались та після року спільного проживання сторони прийняли рішення проживати окремо.
Однак, у сторін виник спір стосовно місця проживання спільної дитини, у зв'язку із чим, позивач звернулась до суду з позовом про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу у підготовче судове засідання з викликом сторін.
08.04.2020 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначає, що не заперечує щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю та що у сторін відсутній спір щодо визначення місця проживання дитини. Однак, відповідач не погоджується з іншими обставинами викладеними у позовній заяві, а саме щодо того, що відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини.
ОСОБА_2 зазначає, що любить доньку, цікавиться її розвитком, здоров'ям, харчуванням, тим, як донька проводить вільний час та відвідує садочок. Відповідач вказує, що періодично купує доньці іграшки та матеріально допомагає їй. Також, відповідач зазначає, що його спілкування з донькою відбувається досить рідко, у зв'язку із перешкоджаннями позивача у побаченнях батька з дитиною (а.с. 74-106).
Позивач надала заяву в якій підтримала позов в повному обсязі.
Відповідач надав заяву про визнання позову.
Представником третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації подано клопотання про розгляд справи за його відсутності та про вирішення позову на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебувала з відповідачем у шлюбі, що не був зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
За час спільного проживання у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис №4480, батьками зазначено: «батько» - ОСОБА_2 , «матір» - ОСОБА_1 (а.с. 13).
Позивач вказує, що стосунки з відповідачем не склались та після року спільного проживання сторони прийняли рішення проживати окремо.
В період окремого проживання сторін та на даний час, дитина проживає разом з матір'ю. Позивач утримує спільну з відповідачем дитину, дбає про її культурний та духовний розвиток, сумлінно виконує свої материнські обов'язки.
ОСОБА_1 працює ТОВ «БІНОТЕЛ» та займає посаду професіонала з розвитку персоналу за основним місцем роботи з 03.09.2019, посадовий оклад становить 5 000,00 грн., відповідно до Довідки за вих. №14 від 22.01.2020 (а.с. 34). За місцем роботи позивач характеризується позитивно, як кваліфікований та відповідальний працівник (а.с. 35).
Відповідач ОСОБА_2 працює в ДП «Антонов» на посаді інженер конструктор-конструктор 2 категорії. Згідно довідки №520 від 08.04.2019, відповідач у період з 03.04.2017 по 29.11.2017, наказ №8026кд від 29.03.2017 знаходився у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку (а.с. 12).
Враховуючи, що сторони не дійшли згоди щодо місця проживання спільної дитини, позивач просить суд визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю.
Позивач на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором оренди житлового приміщення від 29.07.2019 (а.с. 20-21, 22).
Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання ОСОБА_3 , від 18.08.2020 складеної комісією Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, житло знаходиться на 3-му поверсі 9-ти поверхового будинку, складається з 2-х кімнат, для виховання та розвитку дитини створено такі умови: окрема кімната, яка облаштована меблевою стінкою, є диван-ліжко, крісло, тумба, куточок для іграшок. Дитина в достатній кількості забезпечена одягом, взуттям, іграшками та книжками за віком (а.с. 146).
Враховуючи викладені обставини, судом встановлено, як позивач так і відповідач мають постійне місце роботи, задовільний стан здоров'я, стабільний дохід та позитивні характеристики, що надає їм рівноправну можливість для матеріального забезпечення та належного виховання дитини.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 19 ОСОБА_4 аїни у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви. При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
З Висновку Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 07.10.2020 за №10413-2023, вбачається, що за згодою батьків, листом служби у справах дітей та сім'ї від 18.02.2020, сім'я була направлена на роботу з психологом до Міського Центру дитини. За інформацією Центру від 17.06.202, у зв'язку з обмеженням прийому громадян, пов'язаним з введенням карантину, робота з сім'єю не проводилась. Відповідно до листа Центру від 09.07.2020, батько дитини відмовився від роботи з медіаторами.
На засіданні комісії з питань захисту прав Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 10.09.2020 були присутні обоє батьків.
Мати дитини повідомила, що батько спілкувався з донькою що вихідних, а потім почав забирати її до себе на декілька днів не погоджуючи з матір'ю це питання.
Батько повідомив, що не заперечує проти того, щоб донька проживала з матір'ю, проте йому не подобається, що новий чоловік матері займається вихованням його доньки. Також, він підтвердив, що були випадки коли він питав у доньки чи хоче вона поїхати з ним, і якщо донька погоджувалась, то він забирав її від матері з конфліктом.
Розпорядженням Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 22.09.2020 за №466, визначено способи участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом спілкування з нею у такому порядку: щовівторка та щочетверга з 18:00 до 19:30; у перші вихідні кожного поточного місяця з 18:30 п'ятниці до 19:00 неділі за місцем проживання батька дитини.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись рішенням комісії з питань захисту прав дитини, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування рекомендує визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 144-145).
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
У відповідності до ч.1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них. Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, між сторонами виникали деякі конфлікти з питань визначення місця проживання дитини, у зв'язку з чим, позивач просить суд визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 разом з матір'ю та зазначає, що не заперечує щодо участі батька у житті дитини та не буде перешкоджати у спілкуванні відповідача з їх спільною донькою.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При вирішенні цього конкретного спору про місце проживання дитини, суд виходить з принципу пріоритетності прав та інтересів дитини, приймає до уваги встановлені в судовому засіданні факти щодо ставлення батьків до дитини, вік дитини, а також норми Конституції України та законодавства, що регулює ці питання.
Так, статтею 21 Конституції України проголошено вільність і рівність усіх людей у своїй гідності та правах. Ця вихідна конституційна засада конкретизована у статті 24 Конституції України: громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень, в тому числі за ознаками статі. У частині 3 цієї статті Конституції України закріплено конституційні гарантії, якими забезпечується рівність прав жінки і чоловіка.
Право на свободу вибору місця проживання кожному гарантоване ст. 33 Конституції України а також закріплено у багатьох міжнародних актах: Загальною декларацією прав людини від 10 грудня 1948 року (ст. 13), Міжнародним пактом про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року (ст. 12), Протоколом N 4 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод від 16 вересня 1963 року (ст. 2) та іншими.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що передбачено ст. 141 СК України та витікає зі змісту Конвенції про права дитини.
Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір'ю не суперечитиме інтересам дитини, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до обох батьків, вік дитини (не досягла 10 річного віку, тому суд позбавлений можливості з'ясувати її думку щодо місця проживання), суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 та визначення місця проживання дитини на даний час разом з матір'ю.
Керуючись ст. ст. 19, 150, 153, 161 - 162, 180, 182, 191 СК України, ст. ст.ст . 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 81, 174, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір'ю - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 09.11.2020.
Суддя Л.В. Комаревцева