06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 820/7065/15
касаційне провадження № К/9901/8425/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балаклійське птахівництво»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Григоров А.М.; судді: Подобайло З.Г., Тацій Л.В.)
у справі № 820/7065/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балаклійське птахівництво»
до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Балаклійське птахівництво» (далі - ТОВ «Балаклійське птахівництво»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2015 року № 0000111501.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12 серпня 2015 року позов задовольнив.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 жовтня 2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року скасував у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2015 року № 0000111501 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 117219,77 грн. В цій частині прийняв нову постанову, якою в позові відмовив. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року залишив без змін.
ТОВ «Балаклійське птахівництво» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та залишити без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено заборону на укладення договору поруки на оплату електроенергії. Натомість податкові накладні виписані Акціонерною компанією «Харківобленерго» відповідно до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства на суми попередньої оплати за електроенергію, а відтак платником-споживачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі таких податкових документів.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 січня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Балаклійське птахівництво».
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
24 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності заявленого від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, у податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «Балаклійське птахівництво» за жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт від 19 січня 2015 року № 21/20-01-15-07/37010571.
За її наслідками ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області дійшла, зокрема, висновку про порушення позивачем вимог пункту 189.4 статті 189, пунктів 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту за жовтень 2014 року сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних Акціонерною компанією «Харківобленерго» на попередню оплату за електроенергію на загальну суму 703318,59 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 117219,77 грн.
Зокрема, з'ясовано, що між ТОВ «Балаклійське птахівництво» (боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Точмаш» (поручитель) та Акціонерною компанією «Харківобленерго» (кредитор) укладено договори поруки від 11 квітня 2014 року № 02/11/04 та від 23 жовтня 2014 року № 04/23/10, за умовами яких поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржника з оплати заборгованості за електроенергію й іншими платежами відповідно договору про постачання електричної енергії від 23 червня 2010 року № 62-1174.
В охоплений перевіркою період на виконання договірних зобов'язань Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Точмаш» здійснювало попередню оплату на адресу Акціонерної компанії «Харківобленерго» за позивача за договором про постачання електричної енергії від 23 червня 2010 року № 62-1174.
В бухгалтерському обліку платника взаємовідносини з постачальниками обліковувались на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», в тому числі за субрахунком 1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».
Враховуючи, що списання коштів із рахунку позивача на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» не відбулося, контролюючий орган дійшов висновку про безпідставність формування платником податкового кредиту з податку на додану вартість за наведених обставин.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2015 року № 0000111501, згідно з яким, враховуючи зазначене порушення, позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 117219,77 грн.
Відмовляючи в задоволенні цієї частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в ТОВ «Балаклійське птахівництво» відсутнє настання правових наслідків, передбачених пунктом 198.2 статті 198 ПК України для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки платником фактично не здійснювалася сплата за електроенергію, а списання коштів відбулося з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Точмаш».
Суд касаційної інстанції з такими доводами погодитись не може з огляду на таке.
Згідно з пунктом 189.4 статті 189 ПК України дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.
Відповідно ж до приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У справі, яка розглядається, судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що оплата за електроенергію проводилася поручителем від імені ТОВ «Балаклійське птахівництво». Отже, податкові накладні виписано Акціонерною компанією «Харківобленерго» у відповідності до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства на попередню оплату за електроенергію, а відтак суми податку на додану вартість на підставі зазначених податкових накладних правомірно включено до податкового кредиту споживача-позивача у справі.
Більш того, судом з'ясовано, що спожита електроенергія компенсувалася платником Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «Точмаш» за договором оренди від 05 квітня 2013 року № 05/04-2013 у вигляді послуги «витрати на утримання та обслуговування комплексу» щомісячно, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи відповідні первинні документи, зокрема акти приймання-передачі товарів/послуг та калькуляції до актів приймання-передачі товарів/послуг.
За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність зменшення ТОВ «Балаклійське птахівництво» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 117219,77 грн. згідно з розглядуваним актом індивідуальної.
Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 820/3036/15 (касаційне провадження № К/9901/7335/18).
У частині задоволення позовних вимог рішення, зокрема, суду апеляційної інстанції особами, які беруть участь у справі, не оскаржується, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду в рамках даного касаційного провадження.
Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балаклійське птахівництво» задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року скасувати.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова