09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 620/2846/19
адміністративне провадження № К/9901/29010/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.
перевірив касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року в справі № 620/2846/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 14 липня 2019 року;
- зобов'язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 14 липня 2019 року;
- визнати протиправним дії щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 15 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 15 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
12 грудня 2019 року рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю.
28 серпня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
На зазначені рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 02 листопада 2020 року.
Щодо касаційного оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках.
Виходячи з викладеного, Верховний Суд вважає касаційну скаргу відповідача в частині оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року необґрунтованою, оскільки вказане рішення суду першої інстанції не переглядалось в апеляційному порядку по суті позовних вимог, а тому відповідно до приписів частини другої статті 328 КАС України не може бути оскаржено в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року.
Щодо касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року, Верховний Суд зазначає наступне.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
02 березня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції установлено, що апеляційна скарга на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року подана відповідачем 18 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку для подачі апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
28 серпня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Приймаючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху не звертався до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строк з відповідною заявою про поновлення строку із зазначенням підстав для поновлення терміну на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Доводи Військової частини НОМЕР_1 , викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з судовим рішенням суду першої інстанції, а також наголошує на обмеженому фінансуванні відповідача, що є достатньою підставою, на думку заявника касаційної скарги, для відстрочення сплати судового збору.
Зазначене не спростовує висновків суду апеляційної інстанції та не свідчить про неправильне застосування судом норм процесуального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження та відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 299 КАС України визнав неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження і відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.
Суд враховує, що відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України при ухваленні оскаржуваного рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування, а тому касаційна скарга відповідача є необґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 328, пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року в справі № 620/2846/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська