Справа №155/1473/20
Провадження №3/155/558/20
03.11.2020 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т.,
при секретарі судового засідання - Федонюк О.М.,
за участю прокурора Олішкевича О.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні двох дітей, непрацюючого, депутата Берестечківської міської ради Горохівського району Волинської області, за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 будучи депутатом Берестечківської міської ради Горохівського району Волинської області, відповідно до пп. «б», п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом на якого поширюється дія зазначеного Закону, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік («щорічна декларація»).
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у неподанні щорічної декларації за звітний період визнав повністю та пояснив, що він знав про необхідність подання щорічної декларації до 01.06.2020 року, але у зв'язку з карантином, поїздкою за кордон, відсутністю Інтернету та закінченням строку дії ключа, подача декларації затягнулась.
Заслухавши думку прокурора, який просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накласти на нього стягнення згідно санкції статті, ОСОБА_1 , який просив суворо не карати, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в положеннях ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
Суть корупційного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП, полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме:
- протоколом №280 від 29.09.2020 року про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП (а.с.5-10);
- рапортом старшого оперуповноваженого УСР у Волинській області ДСР Національної поліції України Рудчика П.О. (а.с.11-12);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.13);
- запитом УСР у Волинській області ДСР Національної поліції України до Берестечківської міської ради від 22.09.2020 року (а.с.14-16);
- відповіддю Берестечківської міської ради від 23.09.2020 року на лист УСР у Волинській області ДСР Національної поліції України (а.с.17);
- копією рішення Берестечківської міської ради про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію депутатів Берестечківської міської ради та Берестечківського міського голови від 12.11.2015 року (а.с.18);
- копією списку депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (а.с.19-21);
- копією з журналу повідомлень про заповнення декларацій (а.с.22-24);
- копією науково-екпертного висновку Інституту Держави і Права ім. В.М.Корецького (а.с.26);
- копією листа НАЗК (а.с.27);
- копією листа Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВРУ №04-18/10-1584 від 11.09.2018 року (а.с.28);
- копією листа НАЗК (а.с.29);
- скріншотом з Єдиного Державного Реєстру Декларацій (а.с.30);
- копією щорічної декларації ОСОБА_1 за 2019 рік (а.с.31-34);
- копією наказу про затвердження Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України №1077 від 25.10.2019 року (а.с.35);
- копією Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (а.с.36-39);
- копією наказу УСР у Волинській області №8 від 08.01.2020 року (а.с.40).
Згідно примітки до ст.172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч.ч.1, 2 ст.45 ЗУ "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
За змістом ч.1 ст.45 Закону України "Про запобігання корупції" декларуванню за цим Законом підлягають особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону.
Зокрема, п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" передбачає, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно рішення Берестечківської міської ради про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію депутатів Берестечківської міської ради та Берестечківського міського голови від 12.11.2015 року є депутатом Берестечківської міської ради, тобто відповідно до п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, а отже і за ст.172-6 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 , як особа, на яку поширюється дія п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», зобов'язаний був в строк до 00.00 год. 01.06.2020 року подати на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, однак подав її лише 21.09.2020 року.
Як встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи та з пояснень самого ОСОБА_1 , поважних причин для неподання декларації у визначений законом строк, у нього не було.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 відповідно до п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», примітки до ст.172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в строк до 00.00 годин 01.06.2020 року без поважних причин не подав щорічну електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд враховує обставини вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, факт визнання вини та щире каяття у вчиненому, а тому вважає достатнім накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., тобто застосувати мінімальне стягнення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 248, 249, 251, 268, 283-285 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», суд,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Горохівський районний суд Волинської області.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв