09 листопада 2020 р.Справа № 583/1961/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Сумській області на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Ільченко В.М., вул. Жовтнева, 7, м. Охтирка, Ахтирський, Сумська, 42700, повний текст складено 23.07.20 року по справі № 583/1961/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Сумській області, третя особа Інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Жибик Роман Олексійович
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Сумській області (далі - відповідач), третя особа інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Жибик Роман Олексійович, в якому просив суд визнати протиправними дії інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Жибик Р.О. щодо складання постанови серії ДПО18 № 607585 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 20.05.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та скасувати вказану постанову.
В обґрунтування позову зазначає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач взагалі не допускав порушення п. 15.4 Правил дорожнього руху України, а саме паркування транспортного засобу другим рядом, а застосував негайну зупинку автомобіля марки «Mitsubishi Qutlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , через його несправність, включивши при цьому сигнал аварійної зупинки. У зв'язку з тим, що вказаний транспортний засіб належить Державному підприємству «Гутянське лісове господарство» Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, ОСОБА_1 подзвонив посадовій особі підприємства, до посадових обов'язків якої належить слідкувати за технічним станом даного автомобіля, для того щоб відігнати транспортний засіб на станцію технічного обслуговування. Під час очікування позивач пересів на пасажирське сидіння та випив банку пива, і коли вийшов з машини для того, щоб викинути порожню пляшку, до нього підійшли працівники поліції, яким ОСОБА_1 повідомив, що автомобіль є несправним, ввімкнений аварійний сигнал. Після цього позивач був затриманий в адміністративному порядку та доставлений до Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області, де йому було повідомлено про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Також, вказує на те, що постанова серії ДП018 №607585 від 20.05.2020 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки позивач відразу був не згоден з підставами винесення вказаної постанови та вимагав надати докази порушення ним Правил дорожнього руху України, здобуті у встановлений законом спосіб, які працівниками поліції надані так і не були. Також, інспектор поліції Жибко Р.О. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 роз'яснив позивачу його права та не надав йому можливості скористатися визначеним законом правом на захист. Крім того, в п. 8 постанови серії ДПО18 № 607585 від 20.05.2020 зазначено, що додатком до неї є відеозапис, однак не вказано пристрій, на який здійснювалася така відеозйомка, його моделі та ідентифікаційного номера.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 липня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області, третя особа інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Жибик Романа Олексійовича задоволено частково. Скасовано постанову серії ДПО18 № 607585 від 20.05.2020, винесену інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Жибик Романом Олексійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не враховано всі обставини справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судове засіданні сторони не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Жибик Р.О. 20.05.2020 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №607585, згідно якої прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 20.05.2020 о 17.35 год. по вул. Батюка, 47, в м. Охтирка, Сумської області, керував транспортним засобом та здійснив його зупинку на проїзній частині другим рядом, чим порушив п. 15.4 Правил дорожнього руху України.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доказів в підтвердження наявності в діях водія складу адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Згідно вимог п. 1.1. Правил дорожнього руху України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
В п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими, а пунктом 1.4 визначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 15.4 Правил дорожнього руху встановлено, що транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху наведено перелік термінів та їх визначення, де зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Таким чином, законодавцем не ототожнюються поняття «зупинка» та «стоянка», які хоч і схожі за своїм значенням, але вимоги до них є різними. Головна відмінність у тимчасовому факторі: стоянка передбачає тривалість, а зупинка - короткочасний маневр. При цьому, відповідно до Правил дорожнього руху не завжди зупинка заборонена там, де не можна ставити автомобіль на стоянку, тоді як стоянка завжди буде порушенням в тих місцях, де заборонена зупинка.
Разом з тим, відповідно до п 9.9.а Правил дорожнього руху, ввімкнення аварійної світлової сигналізації відбувається у разі вимушеної зупинки на дорозі.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В ч. 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В ст. 252 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Жибик Р.О. 20.05.2020 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №607585, згідно якої прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 20.05.2020 о 17.35 год. по вул. Батюка, 47, в м. Охтирка, Сумської області, керував транспортним засобом та здійснив його зупинку на проїзній частині другим рядом, чим порушив п. 15.4 Правил дорожнього руху України. (а.с. 6)
За твердженням позивача, його автомобіль здійснив аварійну зупинку.
Разом з тим, матеріали провадження не містять доказів в спростування тверджень позивача щодо здійснення його автомобілем аварійної зупинки.
Також колегія суддів наголошує, що зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП.
У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Разом з тим, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ДПО18 № 607585 від 20.05.2020 не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис.
Тобто, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Така правова оцінка щодо належності доказів у справі висловлена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 р. у справі № 337/3389/16-а та від 15.11.2018 року у справі № 524/7184/16-а.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що, інспектор при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Судова колегія також звертає увагу на загальні засади недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови.
Отже, зважаючи на те, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність оскаржуваної постанови та наявність підстав для її скасування.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.07.2020 року по справі № 583/1961/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова