27 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2640/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Калівошко В.В.,
за участі: представника позивача - Бойка В.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Пилипенка В.В. про визнання протиправним та скасування припису від 17.08.2020 року №718-ДК/0246Пр/03/01/-20,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру), Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Пилипенка В.В. (далі - інспектор), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17 серпня 2020 року № 718-ДК/0246ПР/03/01/-20, складений державним інспектором у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Пилипенком В.В.
Ухвалою суду від 21.09.2020 провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 08.10.2020 року об 11:00 год.
В судове засідання, призначене на 08.10.2020 року сторони з'явились, протокольною ухвалою суду, у зв'язку з неотриманням позивачем відзиву на позов, судове засідання відкладено. Розгляд справи призначено на 27.10.2020 року.
27.10.2020 року в судове засідання відповідачі не з'явились, представник ГУ Держгеокадастру подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Протокольною ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання в зв'язку з його необґрунтованістю, визнав неявку відповідачів неповажною.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що 17.08.2020 року в період дії обмежень на здійснення планових перевірок суб'єктів господарювання з метою недопущення поширення коронавірусної інфекції, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру відповідачем було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавства під час використання земель з регіональною особливістю та території Василівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, а саме, земельної ділянки кадастровим номером 6524480400:07:051:0015 і яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 відповідно до договору оренди. 17.08.2020 Пилипенком В.В. складено акти перевірки та обстеження земельної ділянки, в яких зазначено, що, на думку інспектора, позивач змінив цільове призначення земельної ділянки, оскільки цільове призначення земельної ділянки, яка була об'єктом перевірки - для сінокосіння і випасання худоби, а перевіркою встановлено, що 45.1700 га з 50 га затоплена водою і використовується під розміщення штучної водойми, що є порушенням земельного законодавства. Позивач не погоджується з висновками відповідача, вказує, що, як зазначено у приписі, станом на час перевірки на земельній ділянці із південно-західної її сторони проведено роботи по створенню штучної водойми, але які саме проведено роботи не визначено. Щодо наявності надземної споруди (дамби) на площі 45.1700 га пояснив, що так звана дамба існувала станом як мінімум на 2011 рік, тобто на момент дії договору оренди земель сільськогосподарського призначення, а саме, земельної ділянки площею 50.00 га - солончаки і захищала земельні ділянки від підтоплення, про що свідчить рішення VII сесії сільської ради 6 скликання Василівської сільської ради Новотроїцького Херсонської області від 24.02.2011 року № 40, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на збір матеріалів попереднього погодження для упорядкування дамби на земельній ділянці державної власності, яка знаходиться в користуванні згідно договору оренди. Також в рішенні зазначено, що згідно проведеної інвентаризації, земельна ділянка підтоплюється.
За таких обставин представник позивача вважає припис, складений за результатами перевірки, протиправним, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі проти позову заперечують з підстав викладених у відзиві на позов (а.с. 26-28, 56-60). Просять суд позов не задовольняти.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзиви відповідачів, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до плану роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель на III квартал 2020, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру від 01.07.2020 № 514-ДК, прийнято наказ від 07.08.2020 № 718-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", на підставі якого державним інспектором 17.08.2020 проведено планову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель з регіональною особливістю на території Василівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, а саме, земельної ділянки з кадастровим номером 6524480400:07:051:0015.
Перевіркою встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 6524480400:07:051:0015 площею 50,0 га з цільовим призначенням - для сінокосіння і випасання худоби, що розташована на території Василівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області перебуває у користуванні ОСОБА_1 на умовах оренди відповідно до договору оренди земель сільськогосподарського призначення, укладеного з Новотроїцькою районною державною адміністрацією 15.09.2009 строком на 10 років, який зареєстровано у Новотроїцькому районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центру ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2009 за № 4АА013668-040972700337.
У подальшому, на підставі заяв ОСОБА_1 від 01.11.2018 та 15.11.2018 прийнято наказ Головного управління від 30.11.2018 № 4241-СГ "Про поновлення договору оренди землі" строком на 7 років, про що зроблений відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.10.2018 № 28273378.
Перевіркою встановлено, що частина вказаної земельної ділянки площею 45,1700 га затоплена водою і використовується для розміщення штучної водойми, із східної сторони якої створено насип із землі для утримання водного дзеркала.
Відповідно до акта обстеження комісією Василівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області спірної земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення від 03.06.2020 встановлено, що земельна ділянка затоплена. На земельній ділянці влаштований ставок в земельному руслі, який штучно затоплений водою із самостійно пробуреної свердловини.
Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку, що земельна ділянка використовується позивачем, як землі водного фонду, тобто не відповідно до її цільового призначення, що є порушенням ст. 1 Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 20, 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України "Про охорону земель".
За результатами складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.08.2020 №718-ДК/633/АП/09/01/-20, Акт обстеження земельної ділянки від 17.08.2020 № 718-ДК/349/АО/Ю/01/-20 та припис від 17.08.2020 № 718- ДК/0246Пр/03/01/-20.
Не погоджуючись з вищевикладеним, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частинами першою та другою статті 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно зі статтею 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Так, відповідно до статті 2 Закону №963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Статтею 4 цього Закону встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно з положеннями статті 5 Закону №963-IV органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області наділене повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Водночас, об'єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону №963-IV, до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.
Відповідно до статті 9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Статтею 10 цього Закону визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
За змістом наведених правових норм державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.
Водночас, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону №963-IV, визначається іншими нормативно-правовими актами.
Поряд з цим, станом на момент призначення оскаржуваної перевірки Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.02.2013 №104, втратив чинність на підставі наказу Мінагрополітики та продовольства України від 20.01.2017 № 24.
Так само, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2012 № 424 "Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства", втратив чинність 20.01.2017 на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017 № 24.
Вказані підзаконні нормативні документи визначали порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель суб'єктами господарювання.
В свою чергу, Закон №963-IV не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.
Статтею 9 Закону №963-IV встановлено лише спосіб, у який відповідні заходи можуть бути проведені, проте жодним чином не визначено підстав проведення тих чи інших заходів.
Будь-яких інших вимог чинного законодавства, якими керувався відповідач при призначенні згідно з наказом від 22.04.2020 №231-ДК перевірки, останнім не наведено.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що після скасування наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2013 № 104 та від 12.07.2012 №424, порядок проведення перевірки суб'єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону №877-V.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 10.01.2019 у справі №823/922/17, від 28.02.2019 у справі №813/3201/17 та від 13.06.2019 у справі №815/5113/17, від 17.09.2020 року у справі №805/4809/17-а.
17 березня 2020 року був прийнятий та набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 530-IX).
Підпунктом 4 п. 2 розділу ІІ "Перехідні положення" зазначеного Закону встановлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" установлено з 12 березня 2020р. до 22 травня 2020р. на усій території України карантин.
Відповідно змісту оскарженого припису, він складений на підставі акту відповідача від 17.08.2020 року №718-ДК/633/АП/09/01/-20. Згідно наведеного акту, плановий (згідно відповідної відмітки в акті) захід державного нагляду (контролю) проведено 17.08.2020 року, тобто під час дії карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Статтею 2 Закону № 877-V визначено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Перелік перевірок, на які не поширюється Закон № 877-V, визначено ч. 2 ст. 2, а саме, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.
Таким чином, оскільки захід Держгеокадастру здійснюються на підставі Закону № 877-V, то на нього поширюється й дія Закону України № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", зокрема, в частині мораторію на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За таких обставин, враховуючи, що на момент проведення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства, використанням та охороною земель у формі перевірки діяв мораторій, складений за результатами перевірки припис державного інспектора у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель на території Херсонської області від 17 серпня 2020 року № 718-ДК/0246ПР/03/01/-20, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України .
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 162 КАС України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ: 39766281, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Університетська, буд. 136-а) від 17.08.2020 року №718-ДК/0246Пр/03/01/-20 складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Пилипенком В.В.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ: 39766281, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Університетська, буд. 136-а) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 листопада 2020 р.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 109020100