справа№2а-12784/11/1370
09 листопада 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 24960,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем при першій реєстрації в Україні автомобіля марки Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_1 , 1998 р.в., не сплатив податок з власників транспортних засобів. Оскільки на рахунок місцевого бюджету кошти від сплати вказаного податку в розмірі 24 960 грн не надійшли, він підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву суду не надав та жодних клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
15.06.2017 ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2017.
31.07.2020 постановою Верховного Суду касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 у справі № 2а-12784/11/1370 скасовано, а справу направлено до суду на новий розгляд.
Ухвалою від 25.08.2020 справу прийнято до провадження суддею Брильовським Р.М., зобов'язано сторін надати докази щодо виконання Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області судового рішення № 2а-5867/11/1370 та проведення скасування реєстрації автомобіля марки "Ford", модель "Tranzit", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1998 року випуску, на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку процесуального правонаступництва Личаківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області замінено на Головне управління ДПС у Львівській області.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області на ім'я ОСОБА_1 29.12.2009 здійснено першу реєстрацію в Україні транспортного засобу марки Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_2 , 1998 р.в.
Згідно з Розрахунком суми податку з власників наземних транспортних засобів, що підлягає сплаті відповідачем під час здійснення першої реєстрації вказаних транспортних засобів в Україні, сума податку становить 24 960 грн.
Із змісту довідки ДПІ у Шевченківському районі від 26.10.2011 № 27048/19-020 слідує, що до місцевого бюджету Шевченківського району м. Львова від ОСОБА_1 не надходили кошти по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 24 960 грн.
У зв'язку з ненадходженням до бюджету коштів від сплати вказаного податку, позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (далі - Закону) платниками податку з власників транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів.
Так, згідно із ч. 1 п. 3 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (затверджених постановою КМ України №1371 (надалі - Порядку)) державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.
Відповідно до ч. 4 п. 8 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також внесення в установленому порядку інших платежів.
Пунктом 3.4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них (затв. Наказом МВС №379) (надалі - Інструкції) встановлено, що працівниками РЕП ДАІ здійснюється контроль за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів, у тому числі податку з власників транспортних засобів.
При цьому, згідно із ч. 4 ст.5 Закону фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку.
Згідно п. 3.11. Інструкції після проведення всіх перевірок у заяву про реєстрацію транспортного засобу уповноваженою посадовою особою РЕП ДАІ, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації транспортного засобу рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П.І.Б. та дати.
Частиною 6 ст. 5 Закону встановлено, що у разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Таким чином, аналізуючи вказані вище норми законодавства, державна реєстрація транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів не може бути здійснена, оскільки безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку.
В той же час судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2015 у справі № 2а-5867/11/1370 задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, якою визнано протиправними дії відповідача щодо державної реєстрації транспортного засобу марки Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_2 , 1998 р.в. та скасовано державну реєстрацію вказаного транспортного засобу.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 як особа, яка зазначена в реєстраційних документах, до органів УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області не подавав квитанцій чи інших платіжних документів про сплату податку з власників транспортних засобів, а також заяви про першу реєстрацію транспортних засобів, тому державна реєстрація транспортного засобу Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_2 , 1998 р.в. проведена з порушенням Порядку, тобто є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд також враховує вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 (справа № 1-233/11) по обвинуваченню ОСОБА_4, начальника Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, яким встановлено що, протягом січня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів.
З огляду на викладене, суд зазначає, що реєстрація транспортного засобу без сплати встановленого законом податку тягне за собою відповідальність не відповідача, а посадових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області, які здійснили таку реєстрацію.
Виходячи із вимог законодавства, яке на момент виникнення спірних правовідносин регулювало питання сплати податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів (частини 6 ст. 5 Закону №1963-ХІІ та пунктів 3, 8 Порядку), та обставин, встановлених Шевченківським районним судом м. Львова при розгляді кримінальної справи, суд дійшов переконання, що реєстрація на позивача транспортного засобу відбулася після перевірки посадовими особами Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області сплати особою необхідних платежів, в тому числі податку з власників транспортних засобів.
Стосовно доводів позивача про те, що податок з власників транспортних засобів на загальну суму 24960, 00грн не надійшов на рахунок відповідного місцевого бюджету, то суд звертає увагу на те, що поняття "сплата податку" та "надходження податку на рахунок" не є тотожними поняттями. Сплата податку є обов'язком платника податку, а надходження коштів на рахунок є результатом діяльності установ, які в установленому Законом порядку уповноважені на здійснення діяльності у сфері обігу грошових коштів.
Також суд зазначає, що згідно з пунктами 1.1, 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції;
податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 зазначеної статті встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Аналіз положень наведених норм свідчить про законодавчо визначений порядок узгодження сум податкового зобов'язання контролюючим органом, як суб'єктом владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 №2а-6598/11/1370.
Щодо прийняття контролюючим органом відповідного рішення, узгодження сум податкового зобов'язання, та як наслідок, звернення позивача до суду про стягнення податкового боргу, суд зазначає наступне.
До матеріалів справи позивачем, на підтвердження наявності у відповідача боргу, долучено довідку про результати перевірки щодо сплати податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів від 28.10.2011 № 27311/17-010, відповідь на запит, розрахунок суми податку, корінець виклику-запрошення відповідача, докази надіслання контролюючим органом виклику-запрошення відповідачу.
Суд зазначає, що позивачем не долучене до матеріалів справи податкове повідомлення-рішення, в якому зазначено підставу для нарахування податку, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання.
Суд також зазначає, що позивачем не надано до суду доказів про надіслання податкового повідомлення-рішення відповідачу.
Таким чином, контролюючим органом не надано до суду доказів на підтвердження того, що сума податкового боргу є узгодженою.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 24960,00 грн,- відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.М. Брильовський