про залишення позовної заяви без руху
09 листопада 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4299/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
04 листопада 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Солодовнікова Олександра Петровича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) в якій просить суд:
- визнати дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 , з березня 2019 року по серпень 2019 року, щомісячно, по 2643,00 грн на загальну суму 15858,00 грн, як помилково виплачену одноразову грошову допомогу при підписанні контракту вперше протиправними;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , утримані грошові кошти з грошового забезпечення з березня 2019 по серпень 2019 року, щомісячно, по 2643,00 грн на загальну суму 15858,00 грн.
За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини третьої статті 120 КАС України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Тобто, за змістом наведених процесуальних норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
З матеріалів позову судом встановлено, що позивач рапортом від 01 березня 2019 року звернувся до начальника Лисичанського прикордонного загону з проханням розглянути питання щодо утримання з грошового забезпечення суми помилково нарахованої одноразової грошової допомоги, тобто позивач достеменно знав про утримання після 01 березня 2019 року, а тому з урахуванням позиції позивача знав про порушення своїх прав.
З урахуванням наведених норм, місячній строк на оскарження протиправних дій відповідача почався з 01 березня 2019 року.
До суду представник позивача звернувся 03 листопада 2020 року, що підтверджено календарним штемпелем АТ “Укрпошта” на поштовому конверті, тобто з пропуском місячного строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оглядом позовної заяви встановлено, що представником позивача не заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків, оскільки строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, адже після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів, відповідні правовідносини набувають статусу стабільних.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
При цьому місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати належним чином оформлену заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- належним чином оформлену заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню окремо не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.В. Смішлива