27 жовтня 2020 року м.Київ №640/18806/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання - Лубянській Д.С.;
за участі представника відповідача - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області - Горбоконя В.Ю.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві; управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області; третя особа: комунальне некомерційне підприємство «Бориспільській міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бориспільської міської ради Київської області про визнання дій протиправними,
позивачка звернулась до суду з вимогами до Фонду соціального страхування України про визнання його дій протиправними, які виявились у проведенні перевірки правильності видачі та продовження виданого їй листка непрацездатності. Перевірка була проведена за зверненням ВККСУ та, на підставі листів Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України.
В обґрунтування своїх вимог вказала, що у відповідача були відсутні матеріально-правові підстави для проведення ревізії дій медичної установи щодо видачі та продовження їй листка непрацездатності.
Протокольною ухвалою суду, проголошеною у судовому засіданні 01.06.2020, було здійснено заміну відповідача Фонду соціального страхування України на належних відповідачів - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області.
Також судом до участі у розгляді справи у якості третьої особи було залучено комунальне некомерційне підприємство «Бориспільській міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бориспільської міської ради Київської області, - медичну установу, лікар якої здійснив видачу позивачці листка непрацездатності.
У призначений для розгляду справи час позивачка, уповноважений представник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві та представник комунального некомерційного підприємства «Бориспільській міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бориспільської міської ради Київської області до суду не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання, були повідомлені належним чином, заяв чи клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності, крім позивачки, суду не надали, що згідно із ч.1 ст.205 КАСУ, не є перешкодою для вирішення спору по суті.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та надав пояснення, в яких повідомив суд про таке: на адресу Міністерства охорони здоров'я України надійшло звернення ВККСУ стосовно проведення перевірки правомірності видачі листків непрацездатності суддям Окружного адміністративного суду м. Києва, яке було переадресоване Міністерству соціальної політики України, а останнє, в свою чергу, направило всі звернення виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України.
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України надіслала всі одержані нею документи для подальшої перевірки до управління виконавчої дирекції ФССУ у м. Києві та Київській області.
Управління виконавчої дирекції ФССУ у м. Києві та Київській області, спільно з Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської державної адміністрації та Київської обласної державної адміністрації здійснили перевірку обґрунтованості видачі, продовження та правильності оформлення листків непрацездатності, виданих закладами охорони здоров'я м. Києва та Київської області. Про результати проведених перевірок управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (лист від 27.06.2019 № 8.2/1770) повідомило Фонд, який листами від 04.07.2019 № 1356- 02-1 та від 13.08.2019 № 1653-02-1 повідомив Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Міністерство охорони здоров'я України та Міністерство соціальної політики України.
Перевірка обґрунтованості видачі та продовження листка непрацездатності серії АДЧ №008561 на ім'я ОСОБА_1 здійснена управлінням виконавчої дирекції ФССУ у Київській області спільно із представником Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації.
За результатами перевірки було встановлено, що листок непрацездатності серії АДЧ № 008561 на ім'я ОСОБА_1 виданий у амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №2 комунального некомерційного підприємства «Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бориспільської міської ради Київської області з 12.04.2019 по 16.04.2019 обґрунтовано.
Продовження листка непрацездатності серії АДЧ №008561 на 17.04.2019 (один день), визнано необґрунтованим.
Одночасно пунктом 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІУ передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Також, частиною 1 статті 31 Закону України № 1105 визначено, що порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності регламентовано Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 (далі - Інструкція № 455).
Згідно із пунктом 8.1 Інструкції № 455, контроль за її виконанням закладами охорони здоров'я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров'я України, фонди соціального страхування, профспілки та їх об'єднання.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції № 455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Для встановлення єдиного порядку організації та проведення експертизи тимчасової непрацездатності, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 № 189 було затверджено Положення про експертизу тимчасової непрацездатності (далі - Положення № 189), в якому вказано, що організація експертизи тимчасової непрацездатності здійснюється на підставі вимог чинного законодавства, у тому числі Інструкції № 455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 13.11.2001.
За правилом п.8.1 Інструкції №455 , контроль за її виконанням закладами охорони здоров'я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров'я, фонди соціального страхування, профспілки та їх об'єднання.
Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Для встановлення єдиного порядку організації та проведення експертизи тимчасової непрацездатності МОЗ 09.04.2008 затвердило Положення №189 про експертизу тимчасової непрацездатності, у якому вказано, що така експертиза має відповідати вимогам чинного законодавства, до якого відповідач відносить і Інструкції №№ 455 та 532. Згідно із Положенням №189, обґрунтування тимчасової непрацездатності в разі захворювання та травми - це докладне і зрозуміле формулювання діагнозу відповідно до виявлених при обстеженні хворого нозологічної форми захворювання та травми, характеру та ступеня порушення функцій органів і систем, яке дає змогу визначити факт непрацездатності з урахуванням умов праці та можливості її виконувати, терміни непрацездатності, призначити амбулаторне або стаціонарне лікування, направити хворого на консультацію, обстеження, для огляду до МСЕК.
Перевірка обґрунтованості видачі (продовження) листків непрацездатності застрахованим особам полягає у проведенні фахового аналізу первинної медичної документації щодо обґрунтування тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання, травми або з інших причин, незалежно від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), який засвідчується листком непрацездатності. Для цього необхідно залучити всю первинну медичну документацію, яка ведеться у закладі охорони здоров'я та затверджена відповідними наказами Міністерства охорони здоров'я України (медичні карти амбулаторного/стаціонарного хворого, журнали реєстрації листків непрацездатності, висновків лікарсько-консультаційної комісії, лабораторних та інструментальних досліджень, руху хворого по закладу та інші). Наявність у первинній медичній документації усіх записів щодо огляду хворого та проведення необхідного обстеження, кратність відвідування хворим лікаря, консультування та проведення комісійного огляду, отримання відповідного лікування у стаціонарному/амбулаторному відділенні, відповідність призначеного лікування даному захворюванню та інші будуть свідчити про обґрунтування тимчасової непрацездатності. Здійснювати перевірку обґрунтованості видачі (продовження) листків непрацездатності застрахованим особам та приймати ґрунтовне рішення щодо правомірності чи порушення порядку видачі (продовження) листків непрацездатності мають право тільки фахівці з вищою медичною освітою (лікарі), оскільки, інформація, яка міститься у медичній документації, віднесена законодавством України до такої, що складає лікарську таємницю.
Саме тому, для реалізації одного із основних завдань Фонду, - пунктом 6 частини 1 статті 9 Закону України №1105, щодо проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам в структурі Фонду передбачена наявність спеціалістів - лікарів за фахом, які під час проведення перевірок аналізують дані, які зазначені у первинній медичній документації та, які формулюють висновок про обґрунтованість виданого(них) листка(ів) непрацездатності без розголошення лікарської таємниці.
Проведення кожної окремої перевірки оформлюється відповідним документом Фонду (лист, направлення, завдання або наказ), копія якого пред'являється керівнику закладу охорони здоров'я чи уповноваженій ним особі.
В ході проведення перевірки листка непрацездатності АДЧ №008561, виданого позивачці було встановлено безпідставне його продовження на один день 17.04.2019, оскільки порушені вимоги п.1.7 Інструкції Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, у якому зазначено, що видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого підстав тимчасової непрацездатності. Також представник відповідача вказав, що причиною визнання необґрунтованим продовження ОСОБА_1 листка непрацездатності на один день -17.04.2019 стало те, що у медичній картці позивачки не був зазначений страховий анамнез, -п.1.3, 5.1.14 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності.
Як слідує із письмових пояснень третьої особи, надісланих на адресу суду:
листом «Про надання інформації» №8.2/1707 від 21.06.2019, який надійшов на електронну адресу КНП «Бориспільській міський центр первинної медико-санітарної допомоги» управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області звернулось із запитом про надання інформації у зв'язку із звернення ВККСУ щодо проведення перевірки видачі, продовження та правильності оформлення листка непрацездатності серії АДЧ №008561 на ім'я ОСОБА_1 з 12.04.2019 по 17.04.2019 КНП «Бориспільській міський центр первинної медико-санітарної допомоги». На запит були надані копії наступних документів: корінець ЛН серії АДЧ №008561; сторінки журналу реєстрації листків непрацездатності (ф.036/о) лікаря ОСОБА_2 ; медичної картки амбулаторного хворого (ф.№025/о) на ім'я ОСОБА_1 ; сторінок журналу реєстрації амбулаторних пацієнтів (ф.074/о) лікаря ОСОБА_2 .
В подальшому, управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області надіслало підприємству довідку про результати перевірки обґрунтованості видачі листка непрацездатності ОСОБА_1 .
Крім того, представник Бориспільського міського центру первинної медико-санітарної допомоги повідомила, що 16.03.2020 лікар загальної практики - сімейний лікар амбулаторії №2 ОСОБА_2 , яка оформила та видала листок непрацездатності позивачці, звільнилась за власним бажанням. На час розгляду справи лікар ОСОБА_2 не є працівником КНП «Бориспільській міський центр первинної медико-санітарної допомоги». Заступником директора з медичної частини Жерновим В.А., після звільнення ОСОБА_2 , виявлено, що вона не передала підприємству «Журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів» (форма первинної облікової документації №074/о); цей факт було зафіксовано комісією центру в акті №1 від 17.03.2020.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановивши зміст та характер спірних правовідносин, надавши правової оцінки зібраним у справі доказам, у співставленні з встановленими обставинами, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заявлених вимог, ураховуючи таке:
позивачка ОСОБА_1 , займає посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва. 12.04.2019, у зв'язку з погіршення свого самопочуття звернулась до медичного закладу за місцем реєстрації - КНП «Бориспільського міського центру первинної медико-санітарної допомоги», в якому була оглянута лікарем загальної практики - сімейним лікарем амбулаторії №2 ОСОБА_2 . За результатом огляду позивачки лікарем відкрито листок непрацездатності серії АДЧ №008561 на період з 12.04.2019 по 16.04.2019. Наступне відвідування лікаря було призначено на 16.04.2019,і при повторному огляді ОСОБА_1 лікар дійшла висновку про необхідність продовження листка непрацездатності на 1 день,- 17.04.2019, ЛН №008561 був закритий.
20.06.2019, управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області отримало лист від виконавчої дирекції ФССУ, який надійшов із Міністерства соціальної політики України, а попередньо від Міністерства охорони здоров'я України про проведення перевірок обґрунтованості видачі, продовження та правильності оформлення листків непрацездатності №№015637, 008561 на ім'я суддів Келеберди В.І. та Шейко Т.І., у зв'язку з одержання запиту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
На виконання вказаного доручення, а також ураховуючи, що листок непрацездатності АДЧ №008561 був виданий у амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №2 КНЗ «Бориспільській міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Київської області, головним спеціалістом відділу перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області ОСОБА_3 спільно із начальником відділу з організації медичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров'я КОДА ОСОБА_4 була проведена відповідна перевірка.
Згідно ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», контрольний захід проводився у присутності заступника директора КНЗ «БМЦПМСД» з ЕТН ОСОБА_5 .
В ході перевірки була опрацьована наступна документація: копія корінця ЛН АДЧ №008561; журнал реєстрації листків непрацездатності (ф.№036/о) лікаря ОСОБА_2 ; медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_1 (ф. №025/о); журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів (ф. №074/о) лікаря ОСОБА_2 . За результатом перевірки було складено довідку без номеру від 25.06.2019, за висновком якої продовження ЛН серії АДЧ №008561 на - один день 17.04.2019, визнано необґрунтованим та таким, що порушує п.1.7 Інструкції Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян №455, у зв'язку з чим заступнику директора КНЗ «Бориспільській міській центр первинної медико-санітарної допомоги» Бориспільської міської ради ОСОБА_5 було запропоновано провести ряд контролюючих заходів для посилення якості ведення медичної документації та здійснення перевірки обґрунтованої видачі, продовження листків непрацездатності громадянам.
Основою правового обґрунтування прийнятого рішення, слугує таке:
правовий порядок будь-якої держави є одним із засобів (критеріїв) визначення ефективності національного законодавства. Дієвість конституціоналізації правового порядку - це співвідношення між результатом дії конституції й тією метою, задля якої її було прийнято. Механізм конституціоналізації правового порядку повинен бути соціально цінним за своїм характером, створювати режим сприяння задоволенню прав, свобод та законних інтересів суб'єктів права. Умовами ефективності конституціоналізації правового порядку визначено обставини, що сприяють реалізації цінностей, закладених у конституції. Критерії правового порядку повинні бути змістовні, інструментальні та результативні.
На рівні ефективності конституціоналізації правового порядку: існують правотворчий та правозастосовний, які відображають процес втілення положень конституції на практиці та охоплюють питання досягнення необхідного рівня правового порядку. Доведено, що найважливішим показником конституціоналізації правового порядку є оцінка ефективності дії конституції, реалізація положень якої утворює законодавчу базу як основу формування національного правопорядку.
Постулат право виникає із суспільного порядку є основоположним у демократичній державі. Суб'єктивне право людини дозволяє їй дати власну оцінку суспільним явищам з позиції «справедливо-несправедливо». Порядок суспільного життя, що гарантує цивілізовані умови існування та розвитку людей, соціальних груп та суспільства в цілому, не може бути створений без відповідальної участі держави, яка, в особі державних інституцій зобов'язана ефективно регулювати соціальні процеси за допомогою арсеналу наданих їх правових засобів та методів.
Відсутність правового порядку справляє руйнівний вплив на суспільство, унеможливлює задоволення потреб населення, забезпечення його інтересів та цілей існування. Це виявляється, насамперед, у незахищеності прав, свобод та інтересів громадян, загрозі життю, здоров'ю та гідності людей, позбавленні гарантій соціального захисту і добробуту, у соціальному розшаруванні суспільства, свавіллі з боку органів влади, недосконалості прийнятих законів та інших нормативно-правових актів.
З позицій особи правовий порядок виступає, в першу чергу, як засіб захисту її прав, свобод і законних інтересів. Він забезпечує охорону людини від сваволі самої держави та її органів, так само як і від протиправних дій інших суб'єктів.
Зважаючи на це, забезпечення правопорядку є одним з основних і найважливіших напрямів діяльності держави з точки зору безпеки людини, охорони її прав і свобод.
Суд звертає увагу, що забезпечення законності не відбувається стихійно. Воно вимагає цілеспрямованого впливу на поводження суб'єктів суспільних відносин, тобто є управлінським процесом. Для впливу на цей процес необхідне правильне використання механізмів правових норм у діяльності всіх суб'єктів громадських відносин, а особливо, суб'єктів владних повноважень як факторів, що визначають поводження в контексті правомірності та законності, а також застосування належних засобів, за допомогою яких можна керувати таким поводженням, забезпечуючи його відповідність правовим розпорядженням і вимогам.
Реальність, забезпеченість законності в контексті конституалізації правопорядку розглядається як результат впливу гарантій законності як загальних (економічних, політичних, ідеологічних), так і спеціальних (нормативних і організаційно-правових).
Правопорядок виступає інтегративним підсумком ефективності правового регулювання, найважливішим якісним показником рівня розвитку правової культури в суспільстві. Його зміст становить правомірна, тобто така, що здійснюється в межах правових норм, поведінка учасників суспільних стосунків, коли вони використовують належні їм суб'єктивні права, виконують юридичні обов'язки та дотримуються юридичних заборон.
Правовий порядок є невід'ємною складовою функціонування влади в умовах правової та демократичної державності. У зв'язку з чим набувають особливого значення щодо забезпечення правопорядку положення ст.19 Конституції України.
Тому, варто нагадати, що ВККСУ, як постійно діючий орган у системі судоустрою України, відповідальний за формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня має, в силу свого правового становища, чітко окреслені права та обов'язки, які закріплені у Законі та Регламенті, затвердженим її ж рішенням 3 жовтня 2016 року No 81/зп-16.
Так, відповідно до п.1.3 Регламенту, Комісія виконує функції та здійснює такі повноваження: 1) у пленарному складі з таких питань: обрання Голови Комісії і заступника Голови Комісії, які є головами палат, та секретарів палат Комісії; звільнення члена Комісії з посади з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини першої статті 96 Закону; внесення подання щодо звільнення з посади члена Комісії з підстав, визначених пунктами 3-5 частини першої статті 96 Закону; ухвалення остаточного рішення по суті питання у випадку винесення на розгляд Головою Комісії у разі наявності окремої думки двох або більше членів палати Комісії, які брали участь у розгляді питання та ухваленні рішення відповідною палатою; організації діяльності Комісії, її палат, колегій та секретаріату; з інших питань, що стосуються всього складу Комісії, та у випадках, визначених Законом; 2) у складі кваліфікаційної палати з питань: проведення кваліфікаційного оцінювання; з інших питань за рішенням Комісії; 3) у складі палати з питань добору і публічної служби суддів з питань: проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді; внесення рекомендації про переведення судді відповідно до Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції; з інших питань за рішенням Комісії; 4) у складі колегії з питань: оцінювання відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» розгляду дисциплінарних справ, якщо на день набрання чинності Законом Комісією прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи; з інших питань за рішенням Комісії.
Повноваженнями щодо контролю за видачею, продовженням та правильністю оформлення листків непрацездатності громадян та/або суддів, Комісія не наділена.
Відповідно до частин 1, 2 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного зі страхових випадків, передбачених цією статтею, зокрема - тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Положеннями частини другої цієї статті встановлено, що зазначена допомога виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Також статтею 22 Закону №1105 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Згідно статті 30 наведеного Закону, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
На підставі ст.31 Закону №1105 умовою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
За приписами статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV, одним з основних завдань Фонду соціального страхування України є здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності.
На виконання завдання ФССУ щодо здійснення контролю обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності, була затверджена Інструкція №455, яка визначає порядок і умови видачі, продовження та облік документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі.
Контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров'я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров'я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об'єднання..
Положеннями Інструкції №455 не врегульовані питання щодо порядку проведення контролю за правильністю та обґрунтованістю видачі, продовження та обліку листків непрацездатності в частині умов та підстав проведення перевірки, тривалість контрольного заходу; порядок фіксування результатів та оскарження дій посадових осіб ФССУ та МОЗ.
Частиною 3 ст.30 Закону України №1105 лише передбачено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Повноваження такої Комісії встановлені Положенням про комісію із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджено постановою ФССУ №13 19.07.2018.
Відповідно до п.2.2 Положення №13 Комісія із соціального страхування підприємства зобов'язана, поміж іншого, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення або відмову у його призначенні чи виплаті; бере участь у перевірках організації медичного обслуговування застрахованих осіб лікувально-профілактичним закладом, що розташований на підприємстві, дотримання хворими призначеного режиму лікування, -п.3.13, а також . звертатися за необхідності до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства.
Отже, результатом аналізу правових норм, якими регламентовані відносини у сфері здійснення контрольних заходів з перевірки обґрунтованості та видачі листків непрацездатності є висновок суду, що право ініціювання такої перевірки чинними нормативно-правовими актами надано лише Комісії із соціального страхування, яка утворюється на підприємстві, в установі, організації і, яка наділена правом звернення до робочих органів Фонду щодо ініціювання здійснення такої перевірки та/або роботодавець, про що зазначено у листі МОЗ від 12.06.2017 №3.04.2-Н-7698/6898-зв. Роботодавцю необхідно оформити запит до структурного підрозділу з питань охорони здоров'я обласної, Київської міської державної адміністрації, у підпорядкуванні якого знаходиться заклад охорони здоров'я, що видав листок непрацездатності.
Ні Вища кваліфікаційна комісія суддів України, яка діяла з очевидним перевищенням наданих їй повноважень в частині ініціювання перевірки на предмет обґрунтованості видачі та продовження листка непрацездатності на ім'я позивачки, ні Міністерство соціальної політики України, ні Міністерство охорони здоров'я України, ні виконавчі органи ФССУ такими повноваженнями у даному випадку наділені не були, відтак, суд констатує, що відповідач - управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області, який здійснив перевірку обґрунтованості видачі та продовження листка тимчасової непрацездатності серії АДЧ №008561 на ім'я ОСОБА_1 на виконання доручення виконавчої дирекції ФССУ, Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров'я України з урахуванням звернення ВККСУ, діяв з перевищенням повноважень та у спосіб, який не передбачений чинним законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання цих дій протиправними підлягають повному задоволенню.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки до управління виконавчої дирекції ФССУ у м. Києві, оскільки встановленими у суді доказами та обставинами його участь у проведенні перевірки КНП «Бориспільській міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бориспільської міської ради Київської області, встановлена не була.
Крім того, суд вважає за необхідне відмітити і таке: висновком довідки про результати проведення перевірки обґрунтованості видачі листка непрацездатності АДЧ №008561 на ім'я ОСОБА_1 встановлена необґрунтованість його продовження на один день 17.04.2019, у зв'язку з порушенням п.1.7 Інструкції №455 і, саме на цю обставину представник відповідача просив звернути увагу.
З огляду на що, суд вказує, що доктрина "плодів отруйного дерева" (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" "Балицький проти України", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України" передбачає. що якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж ("Гефген проти Німеччини"). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
У рішеннях у справах "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" ЄСПЛ застосував різновид доктрини "плодів отруйного дерева", яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимим. Оскільки судом встановлена протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки порядку видачі листка непрацездатності заявниці, його доводи відповідача про встановлення факту необґрунтованості продовження листка непрацездатності нівелюються фактом незаконності перевірки, а здобуті у такий спосіб докази судом до уваги не приймаються.
У зв'язку з розглядом даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що причиною звернення щодо проведення перевірки листка непрацездатності позивачки були політичні мотиви, якими керувалося ВККСУ, а не зауваження до змісту листка непрацездатності.
З огляду на що, суд також вважає за необхідне вказати на таке:
відповідно до ч.2 статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантується Конституцією України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Разом з тим, гарантії самостійності судів та їх незалежності в Україні належним чином не забезпечені. Органами виконавчої влади, їх посадовими особами ігнорується конституційний принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Наявні спроби очевидного втручання в організацію діяльності судів, перешкоджання здійсненню ними правосуддя на визначених законом засадах, очевидні випадки тиску на суддів , в тому числі і шляхом протиправного впливу на них у формі: чи то прийняття незаконних нормативно-правових актів та правових актів індивідуальної дії; чи то неправомірного використання суб'єктами влади наданих їм повноважень, а також незаконного перебирання не властивих їм повноважень, що посилює залежність судів та суддів, що є неприпустимим.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що протиправність дій відповідача, поміж іншого, полягала, і у безпідставному втручанню в її особисте життя та незаконне використання щодо неї конфіденційної інформації.
Вказаний висновок знайшов своє повне підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи.
Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами адміністративної справи, Вища кваліфікаційна комісія суддів України з порушенням ст.19 Конституції України, оформила та направила до МОЗ України запит щодо здійснення перевірки обґрунтованості видачі листків тимчасової непрацездатності суддям Окружного адміністративного суду м. Києва, який в подальшому був скерований до Міністерства соціальної політики України, а останнім до виконавчої дирекції ФССУ. На виконання вказаного доручення, виконавча дирекція ФССУ переадресувала запит до управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області, яке в особі головного спеціаліста відділу перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області ОСОБА_3 та за участі начальника відділу з організації медичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров'я КОДА Коваленко О.М. провели перевірку порядку видачі листка тимчасової непрацездатності судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Під час проведення перевірки вказані працівники отримали повний доступ до медичної документації позивачки, яка містить конфіденційні відомості про стан її здоров'я, в тому числі, до результатів всіх видів аналізів та медичних оглядів. Ця інформація була використана перевіряючими під час проведення контрольного заходу, а в подальшому стала надбанням і всіх осіб, які в той чи інший спосіб були дотичні до проведення перевірки та розгляду цієї адміністративної справи. Таким чином, персональні дані позивачки без її згоди були оброблені, в тому числі і шляхом їх поширення.
Персональні дані пацієнта - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована чи може бути конкретно ідентифікована, - ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних». Усі відомості або сукупність відомостей про пацієнта є його персональними даними (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер та серія паспорта чи інших документів, що посвідчують особу, адреса проживання та інші дані, за якими можна ідентифікувати пацієнта). Згідно з формулюванням Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована чи може бути конкретно ідентифікована, - ст.2 Закону України. За недодержання встановленого законодавством порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав пацієнта як суб'єкта персональних даних, передбачена адміністративна відповідальність.
Збір та обробка персональних даних пацієнта регулюється Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону встановлено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за її згодою.
За загальним правилом Закону №2297, обробка персональних даних здійснюється виключно за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством, - до ч. 5 ст. 6 Закону.
Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (у разі необхідності) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Обробка персональних даних передбачає будь-яку дію або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем, - абз. 6 ст. 2 Закону №2297.
Підсумовуючи вищевикладене, суд констатує протиправність дій позивача, яка полягала не тільки у проведенні перевірки обґрунтованості видачі та продовження ОСОБА_1 листка непрацездатності, але й у обробці її персональних даних без відповідної згоди суб'єкта даних та, всупереч порядку визначеному Законом України №2297.
За правилом ч.1 ст.139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому за рахунок бюджетних асигнувань управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області підлягає стягненню понесені заявницею судові витрати у розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Київській області (код ЄДРПОУ - 41316012, м. Київ, вул. Сім'ї Стешенків, 2) щодо проведення перевірки правильності видачі та продовження листка непрацездатності, виданого ОСОБА_1 , яку було проведено за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області судові витрати у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) грн.40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Брагіна О.Є.