09 листопада 2020 року м. Київ № 320/5760/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківського відділу обслуговування громадян (сервісного центру №1) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності Білоцерківського відділу обслуговування громадян (сервісного центру №1) Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 41249051); зобов'язання Білоцерківського відділу обслуговування громадян (сервісний центр №1) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 41249051) повернути ОСОБА_1 помилково сплачені кошти на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1788,80 грн.
Позов мотивовано безпідставністю відмови відповідача у поверненні позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час придбання житлового будинку, який було придбано позивачем вперше.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, інших заяв по суті спору відповідачем до суду не подано. У зв'язку з відсутністю коштів на відправлення поштової кореспонденції, ухвалу суду від 10.07.2020 про відкриття провадження у справі направлено судом на офіційну електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що підтверджується витягом з електронної пошти Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 замінено відповідача у справі - Білоцерківський відділ обслуговування громадян (сервісний центр №1) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
На підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2020 ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , придбано квартиру АДРЕСА_2 .
Позивачем сплачено 1788,80 грн. збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, що підтверджується квитанцією від 12.02.2020 №0.0.1613045361.1.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.02.2020 №200022726, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.02.2020 за позивачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 03.06.2020 №1000-0504-8/43890 позивачу повідомлено, що у разі надання органам Пенсійного фонду відповідного документа про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше, виданого органом, до компетенції якого це відноситься, такий громадянин буде звільнений від сплати збору.
Вважаючи неправомірною відмову відповідача у поверненні позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, позивач звернулась із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі по тексту - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (абзац перший). Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац другий).
Аналогічні за змістом положення визначено пунктом 15-1 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі по тексту - Порядок).
Згідно пункту 15-3 Порядку, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Судом встановлено, що позивачем на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12.02.2020 придбано квартиру в зв'язку з чим позивачем було сплачено 1788,80 грн. збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна відповідно до квитанції від 12.02.2020 №0.0.1613045361.1.
Як зазначено у позовній заяві, позивачем вимушено сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки однією з обов'язкових підстав для посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житлового будинку є внесення особою, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV, державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій (частина перша). Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом (частина п'ята).
Згідно наявної у матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 26.05.2020 №210142436, за позивачем зареєстровано лише право власності на квартиру АДРЕСА_3 , придбану позивачем на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.02.2020. Будь-які відомості про реєстрацію за позивачем іншого нерухомого майна у зазначених реєстрах відсутні.
Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження придбання позивачем іншого нерухомого майна, ніж придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2020.
При цьому суд звертає увагу, що на момент придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про придбання особою нерухомості вперше.
Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 13.12.2018 у справі №813/969/17, від 31.01.2018 у справі №819/1667/18, від 30.01.2018 у справі №819/1498/17, викладено правову позицію, відповідно до якої, за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме Держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житлових будинків конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем придбано житло вперше, відповідно, позивач звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості. Відповідно, є обґрунтованими доводи позивача щодо повернення їй сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири на підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2020 у розмірі 1788,80 грн. згідно квитанції від 12.02.2020 №0.0.1613045361.1.
Процедуру повернення коштів, надміру зарахованих до державного бюджету, визначено «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.
Відповідно до пункту 5 глави 1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Пунктом 10 цього Порядку встановлено, що Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 03.06.2020 №1000-0504-8/43890 позивачу повідомлено, що у разі надання органам Пенсійного фонду відповідного документа про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше, виданого органом, до компетенції якого це відноситься, такий громадянин буде звільнений від сплати збору.
З огляду на встановлення, під час судового розгляду справи факту сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1788,80 грн. за придбання нерухомого майна вперше, від сплати якого позивач звільнена, суд вважає протиправною відмову відповідача щодо невнесення подання до органу казначейської служби про повернення позивачу зазначених коштів.
Відтак, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо неповернення ОСОБА_1 помилково сплачених коштів на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1788,80 грн. та про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повернути ОСОБА_1 помилково сплачені кошти на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1788,80 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (квитанція від 17.06.2020 №27746). Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача слід присудити понесені нею судові витрати в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неповернення ОСОБА_1 помилково сплачених коштів на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1788,80 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повернути ОСОБА_1 помилково сплачені кошти на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1788,80 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 09 листопада 2020 року.