09 листопада 2020 року № 320/4669/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 23 квітня 2020 року №96492-54 ГУ ДПС у Київській області;
- зобов'язати ГУ ДПС у Київській області внести до ІКП, на якій обліковуються розрахунки ТОВ "Васт-транс" з бюджетом за податком на додану вартість підприємств, інформацію про надмірну сплату податку на додану вартість підприємств у розмірі 1 744 466,86 грн. шляхом відповідного збільшення сальдо розрахунків на користь ТОВ «Васт-транс".
В обгрунтування таких вимог зазначено, що 22 травня 2020 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС» надійшов рекомендований лист 0813202430920, в який було вкладено Податкову вимогу від 23 квітня 2020 року №96492-54 ГУ ДПС у Київській області, лист Головного управління ДПС у Київській області №15164/10/110-36-54-07 від 07.05.2020 та рішення №381 від 05 травня 2020 року про опис майна у податкову заставу за підписом начальника Києво-Святошинського управління С.А. Берегового.
Згідно Податкової вимоги від 23 квітня 2020 року №96492-54 (далі - податкова вимога, оскаржувана вимога) ГУ ДПС у Київській області (далі - відповідач) повідомляє керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС», що станом на 22 квітня 2020 року сума податкового боргу з податку на додану вартість вказаного платника податків становить 468481,90 грн., у тому числі за основним платежем - 468080,14 грн., пеня - 401,76грн.
Згідно Рішення №381 від 05 травня 2020 року про опис майна у податкову заставу ОСОБА_1 , начальник Києво-Святошинського управління ГУ ДПС у Київській області, відповідно до статті 89 розділу II Податку кодексу України вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «Васт-транс».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-транс» вважає, що Податкова вимога від 23 квітня 2020 року №96492-54 ГУ ДПС у Київській області та Рішення №381 від 05 травня 2020 року про опис майна у податкову заставу є незаконними виходячи із наступного.
21 квітня 2020 року позивач звернувся до відповідача із Запитом про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС, що підтверджується квитанцією №1.
У відповідь на вищевказаний запит позивач отримав Витяг з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 21.04.2020р., згідно якого за позивачем з податку на додану вартість рахувалась переплата у розмірі 1 744 466,86 грн.
Згідно оскаржуваної вимоги станом на 22 квітня 2020 року був наявний податковий борг у розмірі 468 481,14 грн. та пеня у розмірі 401,76 грн.
Витяг з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами підтверджує, що станом на 21.04.2020р. за позивачем з податку на додану вартість рахувалась переплата у розмірі 1 744 466,86 грн, а станом на 22.04.2020р. відповідач визначив суму податкового боргу у розмірі 468 481,90 грн. та пеню у розмірі 401,76 грн., що було відображено в інтегрованій картці платника (позивача) .
Позивач зазначає, що жодних документів у період з 21.04.2020р. по 22.04.2020р. до податкового органу не подавав.
У зв'язку з цим позивач вважає, що відповідачем протиправно відображено в інтегрованій картці платника податків відомості про відсутність переплати у розмірі 1 744 466,86 грн. та наявність недоїмки у розмірі 468 481,90 грн. і пені у розмірі 401,76 грн., що в свою чергу створює певні наслідки для позивача, що зачіпають матеріально-правовий інтерес позивача, так як дані інтегрованих карток не правильно відображають фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Ухвалою суду від 04.06.2020 у цій адміністративній справі відкрито загальне позовне провадження.
Відповідач проти позову заперечив, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що після внесення до ІКП інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в ІКП платника зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом в календарній черговості його виникнення, при відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг.
Відповідач звертає увагу, що станом на 01.04.2020 у позивача була наявна переплата з ПДВ лише у розмірі - 1 744 466,86 грн.
Після фактичного відшкодування ПДВ на банківський рахунок ТОВ «Васт-Транс» суми в розмірі - 2 280 623 грн.. 02.04.2020 в ІКП була відображена облікова операція про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника, в результаті чого за позивачем виник податковий борг в розмірі - 536 156.14 грн. (1744466,86 - 2280623 = -536156,14 грн.)
В подальшому позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2020 року, відповідно до якої платник задекларував суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі - 68 076 грн.
У зв'язку з цим, відповідач вважає, що у відповідності до нормами чинного податкового законодавства, зокрема ст.20, 59, 88, 89 ПК України, оскільки за позивачем обліковувався податковий борг у розмірі - 468 481,90 грн., ГУ ДПС у Київській області правомірно було винесено та направлено позивачу податкову вимогу форму «Ю» від 23.04.2020 №96492-54, а також Рішення про опис майна ТОВ «Васт-Транс» у податкову заставу від 05.05.2020 №381, тому підстав для задоволення позову немає.
Протокольною ухвалою суду від 30 вересня 2020 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.
Так 17.04.2015 позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ГІДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015, де в рядку 26 зазначено суму від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок звітного (податкового періоду) у розмірі 2280623,00 грн.
До уточнюючого розрахунку платником були додані: розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ); заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4).
Зазначена сума, заявлена до відшкодування платнику не була відшкодована ТОВ «Васт-Транс» у визначені чинним податковим законодавством строки, у зв'язку з чим з метою захисту своїх прав та інтересів ТОВ «Васт-Транс» звернулося до Київського окружного адміністративного суду.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі №320/1283/19 адміністративний позов ТОВ «Васт-Транс» задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Державного бюджету через ГУ ДКС у Київській області на користь ТОВ «Васт-Транс» заборгованість із відшкодування ПДВ в розмірі 2280623 грн. та 3131139,17 грн. пені з 25.05.2015 по 18.03.2019. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції по справі №320/1283/19 ГУ ДПС у Київській області було подано апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Після набрання судовим рішенням законної сили, на підставі виконавчого листа, виданого 06.03.2020 по справі №320/1283/19, 02.04.2020 ГУ ДКС у Київській області було перераховано ТОВ «Васт-Транс» заборгованість по відшкодуванню з ПДВ у розмірі 1 280 623 грн. та пеню у розмірі 3 131 139,17 грн.
Щодо виникнення недоїмки яка стала підставою для винесення спірної вимоги та рішення, слід звернути увагу на наступне.
Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється органами ДПС, відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі за текстом - Порядок №422).
За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.
Так згідно ч.1 п.6 Розділу III Порядку №422 облік сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється в ІКП за формою згідно з переліком форм ІКП.
Кожен етап процесу бюджетного відшкодування ПДВ платникам податків, відображається в ІКП обліковими операціями - дією в ІКГІ, яка призводить до змін облікових показників.
Згідно 4.2 п.6 Розділу III Порядку №422 з метою обліку сум бюджетного відшкодування в ІКП відображаються облікові операції щодо сум. які:
1. заявлені платниками до відшкодування згідно із податковою звітністю;
2. знаходяться у стадії камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування;
3. зменшені/збільшені за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування:
4. знаходяться у процедурах адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні);
5. поновлені за результатами адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні);
6. підтверджені до відшкодування за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування;
7. за якими органами ДФС сформований висновок про суми відшкодування ПДВ;
8. за якими органами ДФС висновок про суми відшкодування ПДВ переданий до органів Казначейства;
9. відшкодовані органами Казначейства на поточні рахунки платників за висновками органів ДФС;
10. відшкодовані органами Капіачейства на поточні рахунки п.чатиків за рішеннями судів.
В ІКП заявлені платниками до відшкодування суми, згідно із податковою звітністю, відображаються в графі «Переплата» до фактичного відшкодування таких сум на рахунки платника.
Вказані суми відповідно беруть участь в оперативному обліку фактичного розрахунку платника податків перед державним бюджетом, зокрема за рахунок таких сум відбувається сплата поточних узгоджених податкових зобов'язань з ГІДВ (що повністю узгоджується з ст.200 ПК України).
Так згідно п.200.4 ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200'.3 ст.2001 ПК України, на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
1) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
2) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
У відповідності до п. 3 ст. 6 Розділу III Порядку №422, після рознесення до ІКП інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в ІКП платника зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом в календарній черговості його виникнення, при відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг.
Суд звертає увагу, що станом на 01.04.2020 у позивача була наявна переплата з ПДВ лише у розмірі - 1 744 466,86 гри.
Після фактичного відшкодування ПДВ на банківський рахунок ТОВ «Васт-Транс» суми в розмірі - 2 280 623 грн.. 02.04.2020 в ІКП була відображена облікова операція про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника, в результаті чого за позивачем виник податковий борг в розмірі - 536 156.14 грн. (1744466,86 - 2280623 = -536156,14 грн.)
В подальшому позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2020 року, відповідно до якої платник задекларував суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі - 68 076 грн.
Зазначена сума, як і заявлені суми до відшкодування за попередні періоди, у відповідності до вимог ст.200 ПК України та положень Порядку №422, була відображена в ІКП позивача як сплата з ПДВ.
Також, на підставі ст.129 ПК України, у зв'язку з несвоєчасним розрахунком Позивача перед бюджетом, було нараховано пеню з 03.04.2020 по 20.04.2020 у розмірі - 401,76 грн.
Таким чином, податковий борг станом на 21.04.2020 склав - 468 481,90 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо прийняття, обробки, обліку контролюючими органами податкової звітності, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі за текстом - ПК України).
Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Окрім того, згідно ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно пп. 14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.
Згідно ст.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Згідно п.7 Розділу II Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого Наказом МФУ від 16.06.2017 № 586, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість є меншою, ніж сума податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня. що настає за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення такого майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Так, станом на 02.04.2020 за позивачем виник податковий борг з ПДВ в розмірі - 468481,90 грн., що підтверджується роздруківкою інтегрованої картки платника податків з ПДВ, що додається, та яка за правилами ст.ст. 73, 74 КАС України і Порядку № 422, є належним та допустимим доказом невиконання податкового обов'язку з боку ТОВ «Васт- Транс».
Керуючись нормами чинного податкового законодавства, зокрема ст.20, 59, 88, 89 ПК України, оскільки за позивачем обліковувався податковий борг у розмірі - 468 481,90 грн., суд вважає, що ГУ ДПС у Київській області було правомірно винесено та направлено позивачу податкову вимогу форму «Ю» від 23.04.2020 №96492-54, а також Рішення про опис майна ТОВ «Васт-Транс» у податкову заставу від 05.05.2020 №381.
Таким чином, ГУ ДПС у Київській області в даному випадку діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак підстави для скасування спірної вимоги та рішення відсутні.
Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, оцінивши у сукупності докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.