"05" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1351/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е. розглянувши матеріали справи № 916/1351/20:
за позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код - 38296363), в інтересах держави
в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12, код - 38017120)
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код - 08038284)
про відшкодування збитків у розмірі 815 845,56 грн.
з підстав порушення вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища
За участю представників сторін:
від прокуратури: Колєсніченко А.О.-довіреність
від позивача: Лех А.О. - за довіреністю в порядку самопредставництва
від відповідача: Федорченко Л.В. - за довіреністю в порядку самопредставництва
СУТЬ СПОРУ: 15.05.2020 року Військовий прокурор Одеського гарнізону (далі - Прокурор), в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (далі - Відповідач) про стягнення шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 815 845,56 грн.
18.05.2020 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін, встановив відповідачу строк для надання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження по справі.
05.06.2020 року Відповідач надав суду відзив на позов - просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
18.06.2020 року Позивач надав суду відповідь на відзив - вважає доводи викладені у відзиві на позовну заяву безпідставними.
25.06.2020 року суд отримав відповідь на відзив від Прокурора - підтримав позовні вимоги.
10.07.2020 року судом одержано заперечення на відповідь на відзив - Відповідач наполягає на відмові в задоволені позову.
10.08.2020 року суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального провадження зі стадії відкриття провадження по справі.
05.10.2020 року суд закрив підготовче провадження по справі 916/1351/20 та призначив справу до судового розгляду по суті.
Під час розгляду справи Військовий прокурор та представник Позивача позов підтримали, представник Відповідача проти позову заперечив.
14.05.2020 Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м, Одеса, в якій просить суд стягнути з відповідача 815 845,56 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на порушення відповідачем вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища у період з 27.06.2017 по 31.05.2019 шляхом проведення водозабору з підземного водоносного горизонту за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.
Так, прокурор вказує, що Державною екологічною інспекцією в Одеській області, відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КЕВ м. Одеса, в період з 28.05.2019 по 03.06.2019 здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КЕВ м. Одеса, за адресою: Одеська обл., Любашівський р-н, смт Любашівка.
В результаті позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що у період з 27.06.2017 по 31.05.2019 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, в порушення п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, проводив водозабір з підземного водоносного горизонту за відсутності дозвільних документів,
За результатами перевірки складено Акт №37/13 та на ім'я начальника КЕВ м.Одеса винесено припис № 15/13, датований 03 березня 2019р., з вимогою до 03.09.2019 отримати дозвіл на спеціальне водокористування на артсвердловину № 281г-96.
Позивачем розраховано обсяг самовільно використаної води в розмірі 160 284м.куб. та суму збитків, завданих Відповідачем навколишньому природному середовищу за період з 27.06.2017 по 31.05.2019р., в розмірі 815 845,56 грн., стягнення яких з Відповідача є предметом спору по справі.
Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що артезіанська свердловина №281г-96 не перебуває на бухгалтерському балансі у КЕВ м. Одеси і Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеси не обслуговується. Крім того, Відповідач посилається на невідповідність строків початку і закінчення перевірки із дійсними строками, в які проводилась перевірка та на невідповідність дати Припису (03.03.2019р.) з датами проведення перевірки.
Також, Відповідач вважає, що розрахунок збитків Позивачем здійснено безпідставно, оскільки кількість використаної води, відповідно до наданої суду довідки, не потребувала отримання Дозволу на спецводокористування.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, приймаючи до уваги наступне.
Наказом Державної екологічної інспекції в Одеській області від 27.05.2019 № 323 було призначено проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, що знаходиться за юридичною адресою: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, у термін з 28.05.2019р. по 03.06.2019р.
Під час перевірки Позивачем було встановлено, що в період з 27.06.2017 по 31.05.2019 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса проводив водозабір (водокористування) з підземного водоносного горизонту за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 48 Водного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 110, 111 Водного кодексу України, про що зазначено в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 37/13. Під час перевірки Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса не було надано жодних показників (довідок), необхідних для визначення обсягів водокористування, а журнали первинного обліку забраної води із артсвердловини №281г-96 - не велись.
Вищевказаний Акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 37/13 є чинним, підписаний без зауважень, в судовому порядку не оскаржувався.
Свердловина №1 (паспорт №281-г-96) знаходиться у користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, що підтверджується Актом приймання (передачі) будівель, споруд та території військового містечка № 1 з додатками, складеним у зв'язку з розформуванням Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно ст. 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).
Відповідно до статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Згідно з приписами п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані, зокрема, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами лише за наявності дозволу і насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Положеннями частин 1, 7 ст. 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Строк видачі дозволу на спеціальне водокористування або надання письмового повідомлення про відмову в його видачі становить не більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів.
Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України, строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Дозволу на спецводокористування УКР 2770-А/Оде, виданого 02.10.2012р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Військовій частині НОМЕР_1 , строк його дії закінчився - 26.06.2017р.
Тобто, у період з 27.06.2017р. по 31.05.2019р., Відповідач, який прийняв у користування свердловину №1 під час розформування Військової частини НОМЕР_1 , самовільно здійснював водозабір (водовикористання) з підземного водоносного горизонту. Зазначений факт було підтверджено вищевказаним Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси №37/13.
При цьому, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси журнали первинного обліку забраної води із свердловини - не велися.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Однак, під час проведення перевірки, всупереч вимогам вказаної статті Закону України , довідок щодо обсягу забраної води Відповідачем, також, не було надано.
Суд критично відноситься до тверджень Відповідача про направлення Довідки від 31.05.2019р. №2382 на електронну адресу Державної екологічної інспекції в Одеській області, оскільки електронна адреса (deizemleco@gmail.com), зазначена у скриншоті сторінки електронної пошти, наданого Відповідачем в якості доказу направлення Довідки Позивачу, - не відповідає електронній адресі Державної екологічної інспекції в Одеській області (od@dei.gov.ua), яка є загальновідомою та розміщена на офіційному сайті інспекції в мережі Інтернет.
Доказів направлення на адресу Позивача Довідки поштовим відправленням, до матеріалів справи не надано.
Крім того, вищевказані доводи Відповідача спростовуються наявним в матеріалах справи витягом з «Журналу реєстрації вхідних документів Державної екологічної інспекції в Одеській області» (№ 01-22) за період з 31.05.2019 по 03.06.2019 (сторінки 195-198 Журналу), згідно якого жодні документи з Квартино-експлуатаційного відділу м. Одеса за вказаний період до Державної екологічної інспекції в Одеській області не надходили.
Відповідно до пункту 1.7. Методики самовільне водокористування - це здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.
Згідно п. 9.1. Методики (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, який здійснюється за формулою Зсам=5xWxTapx0,3, де W - об'єм води, використаної без дозвільних документів; Tap - норматив збору за спеціальне водокористування (грн/куб.м.), що діє в регіоні на момент виявлення порушення; 0,3 - коефіцієнт, який застосовується до нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами ЖКГ.
Згідно з п. 9.2 Методики, фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
За відсутності даних первинної документації, статичної звітності, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення і відповідної довідки КЕВ м.Одеси на момент перевірки - Позивачем, у відповідності до п. 9.2 Методики, було розраховано розмір збитків, завданих самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, виходячи з рекомендованого дебіту свердловини, тобто - ліміту забору та використання води, зазначеній у паспорті артсвердловини № 281г-96 ( 9,0 куб.м. за годину).
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо визначення розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, у відповідності до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, які обчислено за формулою: З сам. =5*W* Tар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), м3; Tар - розмір, грн./100м3, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст. 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення становить 101,80 грн./100 м3, виходячи із обсягу води спожитої відповідачем у період з 27.06.2017 по 31.05.2019 (160 284 м3), згідно паспорту артсвердловини № 281г-96, встановив його правильність.
З огляду на викладене, позивачем доведено наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Відповідно до ч. 1, п. з) ч. 2, ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
У відповідності з ч. ч. 1, 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, зокрема, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з ч. ч. 1, 2 якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Зазначені підстави є загальними та необхідними у всіх випадках, якщо інше не обумовлено законом, для стягнення шкоди поза договірними зобов'язаннями.
В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
При цьому, положеннями визначеними у п. 1.6 роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001 р. 02-5/744 передбачено, що господарський суд, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, повинен виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Також, слід зазначити, що важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки, а відтак досліджуючи вказане питання господарський суд виходить з того, що допущене відповідачем порушення природоохоронного законодавства мало місце в результаті здійснення відповідачем своєї господарської діяльності без отримання відповідних дозволів. Викладене, на думку суду, підтверджує наявність причинно-наслідкового зв'язку між здійсненим порушенням та завданими ним збитками та як наслідок наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що поведінка відповідача є неправомірною, а його вина полягає у здійсненні водокористування без відповідного дозволу, що призвело до спричинення державі збитків в сумі 815 845,56 грн..
Статтею 74 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на Відповідача судових витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, ідентифікаційний код 08038284) до місцевого бюджету смт Любашівка Любашівського району Одеської області (смт. Любашівка Любашівського району Одеської області, УК у Любашівському районі ОТГ смт Любашівка; Отримувач: фонд охорони навколишнього природного середовища код отримувача ЄДРПОУ 37914235; Номер рахунку (стандарт IBAN) UA538999980333129331000015624; Код бюджетної класифікації 24062100) 815 845 (вісімсот п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 56 коп. відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
3.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, ідентифікаційний код 08038284) на користь на користь військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11, код 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м. Київ, р/р UА208201720343170001000082762): 12 237 гривень 68 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.
Повний текст складено 09 листопада 2020 р.
Суддя О.А. Демешин