61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
05.11.2020 Справа № 905/1246/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання (помічнику судді) Конько В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, м. Курахове, Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, Донецька область
про стягнення пені у сумі 762,85грн
та
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м.Курахове, Донецька область
до 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, м. Курахове, Донецька область
про визнання недійсним договору №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018,
Представники учасників справи:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з'явився
Позивач за первісним позовом, 7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, м.Курахове, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, Донецька область, про стягнення пені у сумі 762,85грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.08.2020).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги.
Провадження у справі №905/1246/20 відкрито ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.07.2020; підготовче засідання у справі призначене на 10.08.2020 з подальшим відкладанням на 26.08.2020 та 15.09.2020; строк підготовчого провадження продовжувався на 30 днів.
Ухвалою суду від 25.08.2020 до спільного розгляду з первісним позовом у справі №905/1246/20 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, Донецька область, до 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, м. Курахове, Донецька область, про визнання недійсним договору №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що спірний договір №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 не відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, підписаний з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» неуповноваженою особою, вчинений без наміру створення обумовлених цими договорами правових наслідків, є фіктивним.
Ухвалою суду від 15.09.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 07.10.2020; у зв'язку із перебуванням судді Аксьонової К.І. на лікарняному судове засідання не відбулось; ухвалою суду від 22.05.2020 розгляд справи призначено на 05.11.2020 з повідомленням сторін.
У судове засідання 05.11.2020 сторони представників не направили; про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 03.11.2020 на електронну адресу суду з накладанням електронного підпису від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними матеріалами; підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позови та заперечення на них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
17.12.2018 між позивачем, 7 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (аварійно-рятувальна служба), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (далі - «Об'єкт») в особі директора відокремленого підрозділу Курахівська ТЕС Боричевського А.М. на підставі доручення №292 від 26.12.2017 (об'єкт), був укладений договір №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій.
Предметом договору як вказано в розділі 1 договору є організація та здійснення аварійно-рятувального обслуговування потенційно-небезпечних об'єктів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на Об'єкті надзвичайних ситуацій, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій. (Код за ДК 021:2015 75250000-3 Послуги пожежних і рятувальних служб).
Згідно з п.4.1 договору ціна договору складає на місяць 66922,00грн, ПДВ 20% 13384,40грн, всього з ПДВ 80306,40грн. На календарний рік ціна складає 803064,00грн, ПДВ 20% 160612,80грн, всього з ПДВ 963676,80грн. Вартість обслуговування згідно з договором може змінюватися шляхом внесення змін і доповнень до договору.
Відповідно до п.4.2 договору плата за обслуговування Об'єкта (Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго») Аварійно-рятувальною службою здійснюється щомісячним перерахуванням коштів згідно з наданим рахунком на підставі підтверджувальних документів (актів виконаних робіт) на реєстраційний рахунок Аварійно-рятувальної служби у продовж 20 днів після підписання акта приймання-передачі послуг.
Приймання-передача наданих послуг здійснюється на підставі письмового акту здавання-приймання робіт та виконання умов договору, який підписується уповноваженими на це представниками сторін не пізніше 2 (двох) робочих днів з останнього для поточного періоду (п.4.3 договору).
Акт здавання-приймання робіт та виконання умов договору складається Аварійно-рятувальною службою у двох примірниках, підписується її уповноваженим представником та передається Об'єкту (п.4.4 договору).
Згідно з п.4.5 договору у випадках відсутності зауважень до наданих послуг, Об'єкт зобов'язаний підписати наданий Аварійно-рятувальною службою акт здавання-приймання робіт та виконання умов договору протягом 2 (двох) робочих днів з моменту його отримання і передати один примірник акту останньому.
Якщо Об'єкт не може прийняти надані послуги та підписати отриманий від Аварійно-рятувальної служби акт здавання-приймання робіт та виконання умов договору через наявність зауважень до якості наданих послуг, то не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту отримання вказаного акту, йому належить надіслати на адресу Аварійно-рятувальної служби письмово обґрунтовану відмову (п.4.6 договору).
За умовами п.4.9 договору послуги, що надавались відповідно до цього договору, вважаються прийнятими Об'єктом з моменту підписання акту здавання-приймання робіт на виконання умов договору.
Якщо Об'єкт не підписав акт здавання-приймання робіт та виконання умов договору в строки, передбачені даним договором, без письмового наведення причин, послуги вважаються виконаними належним чином (п.4.10 договору).
Відповідно до п.5.3 договору за порушення терміну оплати Об'єкт сплачує Аварійно-рятувальній службі пеню у розмірі 0,01% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення відповідно до вимог чинного законодавства. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним договором.
Договір діє з 01 січня 2019 до 31 грудня 2019. Договір вважається подовженим ще на 1 рік, якщо жодна із сторін не пізніше як за місяць до дня його припинення не повідомила про намір його розірвати (п.п.6.1 та 6.2 договору).
За наслідками надання послуг за договором №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 між сторонами підписані акти здавання-приймання робіт №57/ДПРЧ-73 від 01.04.2020 на суму 80306,40грн з ПДВ та №81/ДПРЧ-73 від 04.05.2020 на суму 80306,40грн з ПДВ. Факт належного надання позивачем та прийняття послуг відповідачем за договором №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 відповідачем не оспорюється.
Вказані акти були підписані представників сторін без зауважень, скріплені печатками, містять посилання на договір №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018, отже з урахуванням положень ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України приймаються судом як такі, що підтверджує належне виконання позивачем умов договору №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 в частині надання послуг та прийняття їх відповідачем.
За наслідками надання послуг за договором №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 позивачем за первісним позовом також був складений та підписаний акт здавання-приймання робіт №99/ДПРЧ-73 від 01.06.2020 на суму 80306,40грн. Акт здавання-приймання робіт №99/ДПРЧ-73 від 01.06.2020 на суму 80306,40грн з рахунком на оплату був направлений на адресу відповідача 21.05.2020 цінним листом, що підтверджується описом вкладення та накладною АТ «Укрпошта». Вказаний акт був отриманий відповідачем 22.05.2020 про що свідчить відмітка про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення; відомості щодо підписання акту відповідачем або його обґрунтованої відмови від підписання матеріали справи не містять.
Підставою для звернення до суду за первісним позовом стало порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в частині своєчасної оплати за надані послуги за договором №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 строки, що також зумовило нарахування пені.
Як вбачається з матеріалів справи після відкриття провадження у справі відповідач за первісним позовом погасив первісно заявлену до стягнення заборгованість у сумі 240919,20грн, чим зумовлено зменшення розміру первісних позовних вимог заявою від 19.08.2020, поданою позивачем за первісним позовом до закінчення підготовчого засідання в порядку п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Розглядаючи первісний позов про стягнення пені у сумі 762,85грн за порушення строків оплати за надані послуги, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Проаналізувавши укладений між сторонами договір №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018, суд дійшов висновку, що останні за своєю правовою природою є договорами про надання послуг. Отже до правовідносин сторін застосовуються положення Глав 63 Цивільного кодексу України.
Як визначено в ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 в частині надання послуг зі здійснення аварійно-рятувального обслуговування потенційно-небезпечних об'єктів. Відповідач після відкриття провадження у справі здійснив оплату наданих позивачем послуг за договором №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 в повному обсязі у сумі 240919,20грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача. Здійснивши оплату за надані послуги в повному обсязі, відповідачем визнано факт прийняття послуг, у тому числі за актом №99/ДПРЧ-73 від 01.06.2020 на суму 80306,40грн.
Між тим відповідач не здійснив своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги за договором №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 у визначений п.4.2 договору строк - 20 днів після підписання акта приймання-передачі послуг, тобто, за актом здавання-приймання робіт №57/ДПРЧ-73 від 01.04.2020 - до 21.04.2020 включно, за актом здавання-приймання робіт №81/ДПРЧ-73 від 04.05.2020 - до 25.05.2020 включно з урахуванням того, що останній день строку (24.05.2020) припадав на вихідний день (ч.5 ст.254 Цивільний кодекс України), за актом здавання-приймання робіт №99/ДПРЧ-73 від 01.06.2020 - до 22.06.2020 включно з урахуванням того, що останній день строку (21.06.2020) припадав на вихідний день (ч.5 ст.254 Цивільний кодекс України).
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих послуг у погоджений умовами договору №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 строк є порушенням зобов'язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.
Вказане зумовлює висновок суду, що відповідач згідно з ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов'язання.
Нарахування заявленої до стягнення пені у сумі 505,89грн за період з 21.04.2020 по 23.06.2020, у сумі 240,90грн за період з 24.05.2020 по 23.06.2020, у сумі 16.06грн за період з 21.06.2020 по 23.06.2020, зумовлено порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 в частині своєчасної оплати за надані послуги.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з приписами ч.2 ст. 193, ч.1 ст. 216 та ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст. 217, ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Заявлену до стягнення пеню позивачем нараховано на підставі п.5.3 договору №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018, за умовами якого за порушення терміну оплати Об'єкт сплачує Аварійно-рятувальній службі пеню у розмірі 0,01% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення відповідно до вимог чинного законодавства. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним договором.
Як встановлено судом відповідач мав сплатити за надані послуги за актом здавання-приймання робіт №57/ДПРЧ-73 від 01.04.2020 - до 21.04.2020 включно, за актом здавання-приймання робіт №81/ДПРЧ-73 від 04.05.2020 - до 25.05.2020 включно з урахуванням того, що останній день строку (24.05.2020) припадав на вихідний день (ч.5 ст.254 Цивільний кодекс України), за актом здавання-приймання робіт №99/ДПРЧ-73 від 01.06.2020 - до 22.06.2020 включно з урахуванням того, що останній день строку (21.06.2020) припадав на вихідний день (ч.5 ст.254 Цивільний кодекс України), у зв'язку з чим за вимогами ст.253 Цивільного кодексу України днями порушення строку оплати, з якого можливо нарахування штрафних санкцій, є 22.04.2020, 26.05.2020, 23.06.2020.
За результатом проведеної судом перевірки, судом встановлено, що здійснений позивачем розрахунок пені є неправильним з огляду на те, що позивач невірно визначив початкові дати періодів нарахування пені.
Здійснивши власний перерахунок пені за фактичні періоди прострочення з 22.04.2020 по 23.06.2020 (за зобов'язаннями за актом здавання-приймання робіт №57/ДПРЧ-73 від 01.04.2020 на суму 80306,40грн), з 26.05.2020 по 23.06.2020 (за зобов'язаннями за актом здавання-приймання робіт №81/ДПРЧ-73 від 04.05.2020 на суму 80306,40грн) та з 23.06.2020 по 23.06.2020 (за зобов'язаннями за актом здавання-приймання робіт №99/ДПРЧ-73 від 01.06.2020 на суму 80306,40грн), суд встановив, що належними розмірами пені є 505,93грн, 232,89грн та 8,03грн відповідно, разом у сумі 746,81грн; разом з цим, за розрахунком суду розмір пені нарахованої за порушення зобов'язань зі своєчасної оплати наданих послуг за актом здавання-приймання робіт №57/ДПРЧ-73 від 01.04.2020 на суму 80306,40грн, складає більшу суму (505,93грн) ніж заявлена позивачем (505,89грн).
Отже, заявлені позовні вимоги про стягнення пені у сумі 762,85грн підлягають задоволенню частково у розмірі 746,81грн, решта вимог щодо стягнення пені задоволенню не підлягає.
З огляду на часткове задоволення первісних позовних вимог за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача за первісним позовом зі сплати судового збору у сумі 2102грн, виходячи з мінімального розміру судового збору, покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.
Розглядаючи зустрічний позов про визнання договору №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 недійсними, суд виходить з такого.
Згідно з ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За приписами ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу.
Отже недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі (невідповідність волі та волевиявлення).
Обґрунтування зустрічних позовних вимог полягають в тому, що спірний договір №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 не відповідають вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, підписані з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» неуповноваженою особою та вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цими договорами, отже є фіктивними.
Як вбачається з матеріалів справи спірний договір з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» підписаний директором відокремленого підрозділу Курахівська ТЕС Боричевським А.М. на підставі доручення №292 від 26.12.2017. Разом з тим позивач за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві зазначає, що спірний договір підписаний директором відокремленого підрозділу Курахівська ТЕС Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» Валантіром С.М.
Відповідно до ст.129 Конституції України що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного суд не приймає до уваги посилання відповідача на підписання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» неповноважною особою у зв'язку з недоведеністю таких обставин.
Стосовно посилань позивача за зустрічним позовом на фіктивність спірних правочинів суд зазначає таке.
За визначенням ст.234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним правочином.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.
З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.
Позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено того факту, що договір №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 був вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Крім того суд зазначає, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Більш того матеріали справи свідчать про виконання умов спірного договору обома сторонами.
Наведене спростовує доводи позивача за зустрічним позовом про те, що договір №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 укладений без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлювалися, та свідчать про відсутність підстав для кваліфікації даних правочинів як фіктивних.
З урахуванням викладено суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м.Курахове, Донецька область, в особі відокремленого підрозділу «Курахівська теплова енергетична станція», м. Курахове, Донецька область, до 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, м. Курахове, Донецька область, про визнання недійсним договору №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат за зустрічним позовом суд зазначає, що ухвалою суду від 25.08.2020 судом було задоволено клопотання позивача за зустрічними позовом та відстрочено сплату судового збору у розмірі 2102грн за подання зустрічної позовної заяви (складається з двох вимог немайнового характеру) до ухвалення судового рішення у справі №905/1246/20. Враховуючи відмову в задоволенні зустрічного позову за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача за зустрічним позовом зі сплати судового збору покладаються на позивача за зустрічним позовом та підлягають стягненню на користь держави.
Керуючись ст.ст. 86, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, м. Курахове, Донецька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м.Курахове, Донецька область, про стягнення пені у сумі 762,85грн, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, б.34, код ЄДРПОУ 31831942) на користь 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (85612, Донецька область, м. Курахове, вул.Грушева,50, код ЄДРПОУ 38294628) пеню у сумі 746,81грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2057,80грн.
У задоволенні решти вимог первісного позову відмовити.
У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, Донецька область, в особі відокремленого підрозділу «Курахівська теплова енергетична станція», м.Курахове, Донецька область, до 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, м. Курахове, Донецька область, про визнання недійсним договору №5118-ВЭ-КуТЭС/ДПРЧ-73 від 17.12.2018 відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, б.34, код ЄДРПОУ 31831942) на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України - 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) витрати зі сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у сумі 2102,00грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 05.11.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2020.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя К.І. Аксьонова