Справа №463/10173/20
Провадження №1-кп/463/641/20
іменем України
04 листопада 2020 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження № 12020140040001272 від 18.10.2020 року з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця хутора Вербин Білорічинського району Краснодарського краю Російської Федерації, азербайджанця, громадянина Республіки Азербайджан, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.263 КК України -
Обвинувачений ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці незаконно придбав (знайшов) предмет схожий на пістолет Макарова без маркування із магазином всередині якого знаходилось 5 (п'ять) предметів схожі на патрони калібру «9ММ» із маркуванням « НОМЕР_1 ».
Після цього, ОСОБА_5 , маючи можливість добровільно здати придбані (знайдені) ним зброю та бойові припаси в правоохоронні органи, та усвідомлюючи, що це вогнепальна зброя та бойові припаси, у нього виник умисел на їх незаконне придбання, носіння, зберігання без мети збуту, без передбаченого законом дозволу.
Так, 17 жовтня 2020 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, працівниками ВКП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області, у м. Львові на площі Петрушевича було помічено ОСОБА_5 та запрошено до приміщення Личаківського ВП ГУНП у Львівській області для встановлення анкетних даних. Під час перебування у службовому кабінеті №41 Личаківського ВП ГУНП у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Романчука, 18 на запитання чи має він при собі заборонені речі, ОСОБА_5 повідомив, що при собі зберігає вогнепальну зброю, а саме пістолет Макарова, магазин до нього та п'ять набоїв. В подальшому слідчим у присутності понятих було виявлено та вилучено п'ять патронів із маркувальним позначенням в донній частині «270-И», вилучені 17.10.2020 у ОСОБА_5 є боєприпасами, патронами калібру 9Х18 мм (ПМ), які призначені для стрільби із бойової, короткоствольної, нарізної вогнепальної зброї, якими можуть бути пістолети Макарова (ПМ), пістолети «Форт-12», «Форт -17» та пістолети-кулемети відповідного калібру; патрони промислового виробництва, придатні до стрільби. Пістолет, вилучений 17.10.2020 у ОСОБА_5 , виготовлений саморобним способом шляхом заміни штатного ствола із пістолета Макарова калібру 9Х18 мм, промислового виробництва, на нештатний ствол в каналі якого наявні шість нарізів правого нахилу, є короткоствольною, нарізною вогнепальною зброєю, призначений та придатний для проведення пострілів патронами калібру 9Х18 мм (ПМ). Серійний заводський номер на пістолеті знищений саморобним способом. Магазин до пістолета із номерним позначенням « НОМЕР_2 , є штатним магазином до пістолета Макарова калібру 9Х18 мм, в тому числі і пістолета наданого на дослідження; магазин придатний для спорядження в нього патронів калібру 9Х18 мм (ПМ).
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 263 КК України - носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 досягнуто та підписано угоду від 28.10.2020 року про визнання винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за змістом якої підозрюваний беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та наведені обставини вчинення цього злочину, сторони дійшли згоди щодо обрання підозрюваному ОСОБА_5 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України на 2 роки. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ст. 263 ч.1 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті, з врахуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснено ч.ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди. Прокурор та захисник також просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України та звільненням обвинуваченого від відбуття покарання з встановленням судом іспитового строку відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 75 КК України та покладенням обов'язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України і ухвалення обвинувального вироку.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 28 жовтня 2020 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , про визнання винуватості ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
У відповідності до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази у кримінальному провадженні - вогнепальну зброю, бойові припаси, вилучені в ОСОБА_5 , які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Личаківського ВП ГУНП у Львівській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в розмірі 1 307,60 грн.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Личаківський районний суд м. Львова, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1