Справа № 462/1523/20
06 листопада 2020 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючого судді - Румілової Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Сяйво» про визнання протиравнимою бездіяльність та зобов'язання до вчинення певних дій,
Позивач ОСОБА_1 11.03.2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача ЛКП «Сяйво», в якому зазначив, що 28.11.2019 року ним було надіслано поштовим рекомендованим відправленням заяву від 12.11.2019 року про складення трьох актів щодо багаторічного не проживання осіб у квартирі. 29.11.2019 року ЛКП «Сяйво» отримало його заяву та з цього дня розпочався 5-ти денний строк на надання йому пиьсомвої відповіді. У змісті заяви він просив направити відповідь йому поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки були випадки ненадання йому взагалі відповіді. Відповідач на день звернення до суду письмової відповіді не надав. Це змусило його звернутись із позовом про визнання протиправною бездіяльність директора ЛКП «Сяйво» ОСОБА_2 . Просить суд визнати протиправну бездіяльність директора Львівського комунального підприємства «Сяйво» Масюк Уляни Львівни щодо не виконання та порушення вимог ст.40 Конституції України та зобов'язати директора Львівського комунального підприємства «Сяйво» Масюк Уляну Львівну розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 28.11.2019р. та надати вичерпну обґрунтовану відповідь за власним підписом
Ухвалою суду визначено здійснювати судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач ЛКП «Сяйво» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не визнає, оскільки у встановлений законом строк позивачу була надана відповідь, а саме 2 грудня 2019 року, хоча крайній строк є 05 грудня 2019року, позивачу надіслано поштою рекомендованим листом. Вважає, що права позивача не порушені.Просив у позові відмовити.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновків про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до статті 4 Закону України ''Про доступ до публічної інформації'', основними принципами забезпечення доступу до публічної інформації є прозорість та відкритість діяльності суб'єктів владних повноважень; вільне отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправність, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак права на інформацію.
За змістом вимог частин 1-4 статті 19 Закону України ''Про доступ до публічної інформації'' запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Згідно частин 1 статті 5 Закону України ''Про доступ до публічної інформації'' доступ до інформації забезпечується шляхом: 1). систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2). надання інформації за запитами на інформацію.
Обмеження права на одержання публічної інформації забороняється законом.
За ч.1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено строк розгляду запитів на інформацію та, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що 28.11.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського комунального підприємства «Сяйво» з заявою про складання 3-х актів про не проживання осіб за адресою АДРЕСА_1 та зазначив, що дані акти слід направити йому поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Як вбачається з копії фіскального чеку від 28.11.2019року, наданого позивачем, такий запит був ним скерований до відповідача поштою рекомендованим листом .
Позивачем стверджується, що 29.11.2019 року відповідач отримав його заяву. Відповідачем ЛКП «Сяйво» не заперечувалось, що така заява надходила .
Згідно до заяви позивача ОСОБА_1 відповідачем 2 грудня 2019 року був складений Акт №509 з виходом за адресою АДРЕСА_1 про не проживання певних осіб за вказаною адресою.
Згідно з Цивільним кодексом України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідачем ЛКП «Сяйво» надано відповідь на запит позивача 02 грудня 2019 року за №2-91/2 та надіслано позивачу ОСОБА_1 рекомендованим листом 4 грудня 2019 року, що підтверджується копією службового чеку з визначенням поштової накладної за №7905201319585. Згідно до опису вкладення у цінний лист на ім'я ОСОБА_1 така відповідь міститься у переліку за №5.
З огляду на таке, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що відповідач пропустив 5-ти денний строк надання відповіді на запит, оскільки свою відповідь від 02.12.2019 року скерував 4.12.2019 року , що підтверджується належним доказом, то можна вважати, що відповідь на запит була надана у встановлений законом п'ятиденний строк з дня його отримання, а такий строк це період з 30.11.2019р. по 4.12.2019р. Тобто ЛКП «Сяйво» надало відповідь відповідно до вимог ч.1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що ніяким чином не можна вважати бездіяльністю.
Посилання позивача ОСОБА_1 як на доказ своїх стверджень на трекінг відстежень відправлень Укрпошти за накладною №7905201319585, згідно до якого дані про відправлення за таким номером на даній час відсутні, тому не зареєстровані в системі, суд не приймає до уваги, вважає його неналежним доказом ненадання йому своєчасної відповіді відповідачем та також враховує, що такий запит позивачем був зроблений 13.09.2020 року, а відправлення відповідачем на його адресу було здійснено за таким номером у минулий час, у 2019 році.
Суд не має підстав не брати до уваги, як належний доказ відправлення відповідачу відповіді 4 грудня 2019 року, службового чеку (накладної №7905201319585) Укрпошти Експрес з описом вкладення у цінний лист.
Таким чином, суд вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові у повному обсязі.
Керуючись ст. 2,12, 13, 81, 82, 89, 263-265 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Сяйво» про визнання протиравнимою бездіяльність та зобов'язання до вчинення певних дій відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя: Н.М.Румілова