Справа № 752/8033/14-а
Провадження № 2-ар/752/2/20
іменем України
06 листопада 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса Віктора Анрюсовича про визнання незаконним розпорядження міського голови і поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
05.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення рішення суду, в якій просив надати роз'яснення судового рішення у адміністративній справі № 752/8033/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса Віктора Анрюсовича від 24.05.2014 року в частині щодо утримання/неутримання податків та інших обов'язкових платежів з виплаченої йому суми відшкодування 93 375,00 грн. за завдану матеріальну шкоду за період вимушеного безробіття.
Заяву мотивував тим, що на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 року йому було виплачено середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 93 375, 00 грн.
Разом з тим, вказав, що в резолютивній частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 року визначена сума відшкодування за завдану йому в період вимушеного безробіття матеріальну шкоду без зазначення факту про утримання/неутримання податків і інших обов'язкових платежів, тому змушений звернутись із заявою про роз'яснення судового рішення, адже, вказане є важливим для врахування періоду вимушеного прогулу при розрахунку щомісячної пенсії, котру він отримує з жовтня 2017 року.
У зв'язку з перебуванням матеріалів адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, розгляд такої заяви не був можливим.
29.10.2020 року справа надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва з суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали заяви, матеріали справи, суд встановив наступне.
У провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса Віктора Анрюсовича про визнання незаконним розпорядження міського голови і поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Провадження було відкрито ухвалою від 03.04.2014 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання незаконним розпорядження міського голови міста Івано-Франківська Анушкевичуса В.А. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 та скасування надбавки за високі досягнення у праці» № 539-к від 09.07.2013 року - залишено без розгляду.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 року в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними розпорядження міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса В.А. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » № 154-к від 03.04.2014 року, «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » № 187-с від 25.04.2014 року, поновлення на посаді заступника начальника управління економічного та інтеграційного розвитку виконавчого комітету міської ради (м. Івано-Франківськ), з 28.05.2014 року, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 752/8033/14-а задоволено. Зупинено провадження у справі № 752/8033/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса В.А. про визнання незаконним розпорядження міського голови і поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди до розгляду по суті позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання незаконним розпорядження міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса В.А. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 та скасування надбавки за високі досягнення праці» № 539-к від 09.07.2013 року.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2015 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року, вищевказаний адміністративний позов задоволено. Визнано незаконним розпорядження міського голови м. Івано-Франківськ Анушкевичуса В.А. № 539-к від 09.07.2013 роук «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 та скасування надбавки за високі досягнення у праці».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 року скасовано та постановлено нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса Віктора Анрюсовича про визнання незаконними розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково, скасовано розпорядження міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса В.А. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » № 154-к від 03.04.2014 року, скасовано розпорядження міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса В.А. «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » № 187-с від 25.04.2014 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління економічного та інтеграційного розвитку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з 28.05.2014 року, стягнено з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 93 375, 00 грн. та в іншій частині позовні вимоги - залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.08.2020 року задоволено частково касаційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 року у частині позовних вимог про стягнення з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 93 375,00 грн відшкодування за завдану матеріальну шкоду зі збільшенням вищевказаної суми в розмірі середньомісячної заробітної плати (3 308,00 грн) за кожен повний додатковий місяць вимушеного безробіття - скасовано, справу № 752/8033/14 у вказаній частині направлено на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду, в іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 року - залишено без змін.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 року - скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 93 375, 00 грн., винесено нове рішення, яким задоволено позовну вимогу в частині щодо стягнення з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, у розмірі 43 733,98 грн без вирахування обов'язкових платежів.
Як убачається з п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7, за правилами статті 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.
Це питання розглядається тільки судом, який ухвалив судове рішення. Під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду. Тому суди повинні враховувати, що є неприпустимим роз'яснення судового рішення, ухваленого суддею одноособово, судом у колегіальному складі. Так само є неприпустимим роз'яснення судового рішення, ухваленого судом у колегіальному складі, суддею одноособово.
Водночас суди повинні враховувати, що у разі неможливості розгляду заяви про роз'яснення судового рішення суддею або одним із суддів (закінчення терміну повноважень тощо) колегії суддів суду, яка ухвалила судове рішення, до розгляду заяви залучається інший суддя цього суду, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 КАС України.
За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Водночас судам необхідно враховувати, що не допускається подання заяви про роз'яснення судового рішення, яке вже виконано або закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина друга статті 170 КАС України). У такому разі суддя одноособово ухвалою заяву про роз'яснення судового рішення залишає без розгляду.
Роз'яснення судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню, певним строком не обмежене."
Отже, названою постановою Пленуму визначено порядок розгляду справ щодо роз'яснення судового рішення у редакції КАС України, яка діяла до 15.12.2017 р оку.
Водночас, чинний КАС України містить аналогічну норму, а саме, в ст. 254 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно вимог ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Як убачається ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Із зазначеної процесуальної норми слідує, що судове рішення роз'яснюється лише в тому випадку, коли воно є незрозумілим та за таким звернулось визначене коло осіб.
Таким чином, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалено, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Крім того, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , а постановою суду апеляційної інстанції від 23.06.2016 року - воно частково задоволено, зокрема, в частині стягнення з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 93 375, 00 грн.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що заява про роз'яснення рішення розглядається тільки судом, який ухвалив судове рішення, та те, що процесуальним законодавством не передбачено повноваження суду відмовляти у прийнятті заяви про роз'яснення рішення та повертати її заявнику, а аналіз положень КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання заяви про роз'яснення судового рішення суд постановляє ухвалу про роз'яснення або про відмову у роз'ясненні судового рішення, яку може бути оскаржено, виходячи з того, що судом першої інстанції 24.05.2014 року судове рішення у справі № 752/8033/14-а не ухвалювалось з огляду на те, що провадження у справі № 752/8033/14-а взагалі було відкрито ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва лише 03.06.2014 року, суд надходить до висновку про те, що підстави, передбачені ст. 254 КАС України для роз'яснення відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 248, 254 КАС України, суд, -
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса Віктора Анрюсовича про визнання незаконним розпорядження міського голови і поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди -відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя В.С. Хоменко