Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа №335/5457/20
провадження №61-13543св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Запорізька міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду
м. Запоріжжя від 01 липня 2020 року у складі судді Шалагінова А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Запорізька міська рада,
Короткий зміст заяви
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Запорізька міська рада, у якій просив встановити факт його проживання однією сім'єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою:
АДРЕСА_1 , з 02 грудня 2018 року
по 05 квітня 2019 року з метою подальшого оформлення спадкових прав.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя
від 01 липня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у зазначеній вище цивільній справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки із заяви убачається спір про право.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня
2020 рокув апеляційному порядку.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що зі змісту заяви
ОСОБА_1 вбачається спір про право, оскільки встановлення факту потрібно заявнику для отримання спадкового майна у власність, а тому спір підлягає розгляду в загальному порядку з дотриманням правил підсудності, про що роз'яснено заявнику, та обґрунтовано відмовлено у відкритті провадження на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 09 вересня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність спору про право, оскільки метою заявника при зверненні до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному, а не в судовому порядку.
Указує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що інші спадкоємці відсутні, тому це ніяким чином не може вплинути на їхні спадкові права та обов'язки.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з'ясована мета його встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 звертався до нотаріуса для оформлення права на спадщину як спадкоємець, який прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Проте, йому було відмовлено у реєстрації заяви, у зв'язку з відсутністю підтвердження реєстрації за місцем проживання спадкодавця. Оскільки встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем необхідно заявнику для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом - існує спір про право, який підлягає вирішенню виключно у позовному провадженні.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, встановивши вказані обставини, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних по суті висновків судів.
З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
А. А. Калараш
І. М. Фаловська