Постанова
Іменем України
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 436/7574/12
провадження № 61-4667св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»,
стягувач (позивач) - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,
боржник (відповідач) - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року у складі судді Кушнірчука Р. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява мотивована тим, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0285/08/03-ENavW від 19 вересня 2008 року в сумі 432 146,76 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум»).
26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (далі - ТОВ «ФК «Веста») укладено договір про відступлення права вимоги № 0002/19/5, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 0285/08/03-ENavW від 19 вересня 2008 року.
26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Веста» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» набуло право первісного іпотекодержателя, зокрема, за іпотечним договором № 07-893/08 від 19 вересня 2008 року.
06 серпня 2019 року протоколом № 06/08-2018 загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Веста» вирішено перейменувати товариство на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», яке стало правонаступником всіх прав та обов'язків товариства.
Посилаючись на викладені обставини, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» просило суд замінити вибулого стягувача ПАТ «Банк Форум» його правонаступником ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року заяву ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задоволено.
Замінено вибулого стягувача ПАТ «Банк Форум» його правонаступником ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» у справі № 206/7574/12 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до договору про відступлення прав вимоги заявник набув статусу нового кредитора, а тому, враховуючи положення статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України, наявні підстави для задоволення заяви про заміну сторони.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного судувід 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки матеріали справи містять належне підтвердження того, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло всіх прав кредитора до зобов'язань ОСОБА_1 , в тому числі за договором кредиту № 0285/08/03-ENavW від 19 вересня 2008 року та за іпотечним договором № 07-893/08 від 19 вересня 2008 року.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватизазначені судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Заявник вказує, що виконавчий лист неодноразово був пред'явлений стягувачем до виконання, однак на теперішній час виконавчі листи відносно нього на виконанні не перебувають. Зазначає, що 13 травня 2019 року виконавче провадження ВП № 50934333 було завершено, а державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Доводи інших учасників справи
09 квітня 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
31 березня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року задоволено позов ПАТ «Банк Форум». Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» відповідно до іпотечного договору № 07-893/08 від 19 вересня 2008 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0285/08/03-ENavW від 19 вересня 2008 року в сумі 432 146,76 грн, яка складається з: суми заборгованості за кредитом - 323 026,85 грн; заборгованості за нарахованими процентами в сумі 67 189,47 грн; нарахованої пені в сумі 40 833,99 грн; 3% річних (штраф) за несвоєчасну сплату кредиту - 1 096,45 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» витрати зі сплати судового збору в сумі 1 700 грн, а також витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2013 року виправлено у резолютивній частині заочного рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року у справі за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, допущену описку в написанні прізвища відповідача з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2013 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2013 року набрало законної сили та на його виконання позивачу були видані виконавчі листи.
26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено договір про відступлення права вимоги № 0002/19/5, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.
ТОВ «ФК «Веста» набуло статусу нового кредитора за договором кредиту № 0285/08/03-ENavW від 19 вересня 2008 року, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1
26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Веста» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» набуло право первісного іпотекодержателя, зокрема, за іпотечним договором № 07-893/08 від 19 вересня 2008 року, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1
06 серпня 2019 року протоколом № 06/08-2018 загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Веста» вирішено перейменувати ТОВ «ФК «Веста» на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», яке стало правонаступником всіх прав та обов'язків ТОВ «ФК «Веста».
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Аналогічні приписи містяться у частині п'ятій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження.
Таким чином, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20).
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 вказано, що «вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
Встановлено, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло всіх прав кредитора до зобов'язань ОСОБА_1 за договором кредиту № 0285/08/03-ENavW та за іпотечним договором № 07-893/08, укладеними 19 вересня 2008 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 .
Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достатності та взаємного зв'язку, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Висновки судів попередніх інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.
Доводи ОСОБА_1 про те, що виконавчі листи відносно неї на даний час не перебувають на примусовому виконанні і вказане є підставою для відмови у задоволенні заяви, є необґрунтованими, оскільки заміна сторони виконавчого провадження може бути проведена на будь-якій стадії процесу і без такої заміни правонаступник буде позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильність судового рішення, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Верховний Суд встановив, що оскаржені рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність вказаних судових рішень не впливають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного судувід 18 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев