Ухвала
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 344/15986/19
провадження № 61-6730св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2019 року у складі судді Татарінової О. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Горейко М. Д., Василишин Л. В., Матківського Р. Й.,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (далі - ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат») про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову посилалась на те, що вона працювала на посаді начальника відділу лісового господарства та лісоексплуатації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» і наказом № 166-к від 17 липня 2019 року була звільнена із займаної посади з 06 серпня 2019 року у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Позивачка вважала своє звільнення незаконним, оскільки їй не були запропоновані всі вакантні посади на момент звільнення, а саме - їй не було запропоновано посаду інженера з організації та нормування праці планово-економічного відділу та посаду інженера з реалізації відділу організації і проведення процедур державних закупівель, постачання і збуту. Вказувала, що її звільнення відбулось без згоди первинної профспілкової організації апарату управління ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», головою якої вона є, а також без згоди вищестоящого виборного органу їхньої профспілки - Територіальної профспілкової організації № 3 професійної спілки працівників Збройних Сил України. Зазначала, що вона є членом Центрального комітету профспілки працівників Збройних Сил України, а тому Центральним комітетом також мала б бути надана згода на її звільнення, однак така згода відповідачем не запитувалась.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила визнати незаконним та скасувати наказ про розірвання трудового договору від 17 липня 2019 року № 166-к, поновити її на роботі на посаді начальника відділу лісового господарства та лісоексплуатації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 166-к про розірвання трудового договору від 17 липня 2019 року.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника відділу лісового господарства та лісоексплуатації Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».
Стягнуто з Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07серпня 2019 року по 11грудня 2019 року у розмірі 70 543,80 грнз відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 16 460,15 грн звернуто до негайного виконання.
Стягнуто з ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1 536,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення ОСОБА_1 , яка була членом виборного профспілкового органу підприємства, відбулось без згоди первинної профспілкової організації та вищестоящого виборного органу цієї профспілки, а відтак вона була звільнена без законної підстави та підлягає поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» залишено без задоволення, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обґрунтованим, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
10 квітня 2020 року ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» подало до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
У травні 2020 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
20 травня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Отримавши матеріали цивільної справи, під час підготовки справи до касаційного розгляду Верховним Судом виявлено, що касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» відкрито помилково, оскільки її подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у зв'язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження.
Так, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При цьому суд першої інстанції відповідно до положень частини шостої статті 19 ЦПК України дійшов висновку про малозначність справи та розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Підстав вважати, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково, немає.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд таких випадків також не встановив.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19), сформулюваний правовий висновок, згідно з яким, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити. Наведена правова позиція підлягає застосуванню судом до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.
Зважаючи на наведене та враховуючи, що Верховним Судом було помилково відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, касаційне провадження необхідно закрити.
Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про закриття касаційного провадження у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження, відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Додатково Верховний Суд роз'яснює заявнику, що відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», він має право на подання заяви про повернення сплаченого судового збору.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, 389 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2020 рокузакрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев