06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 640/17896/19
адміністративне провадження № К/9901/28975/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 у справі №640/17896/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.09.2019 №0000461409, №0000451409 та №0000441409.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 позовні вимоги задоволено.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.09.2020, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДФС у м. Києві строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №640/17896/19.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 30.10.2020 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано доводами та підтверджено належними доказами на їх підтвердження.
В обґрунтування своїх вимог, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб'єкта владних повноважень, карантинні обмеження та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На думку відповідача, порушення порядку здійснення процесуальної дії апеляційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, судом з'ясовано наступні обставини.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням 20.11.2019 (прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін) позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.09.2019 №0000461409, №0000451409 та №0000441409. Вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» понесені останнім судові витрати у розмірі 1921,00грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Копію рішення суду першої інстанції було отримано представником відповідача 23.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.76).
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №640/17896/19, Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2020 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, протягом якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.02.2020 відмовив Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу повернув скаржнику з підстав невиконання останнім вимог ухвали від 02.01.2020, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у м. Києві вдруге 23.03.2020, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, було подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №640/17896/19.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 відповідачу було відмовлено у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України, у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; пункту 1 частини п'ятої статті 296 цього ж Кодексу, у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, протягом якого особа має право надати суду: 1) заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та з доданням відповідних доказів на їх підтвердження; 2) докази сплати судового збору.
Зокрема, суд апеляційної інстанції керувався тим, що звертаючись до суду апеляційної інстанції вдруге з апеляційною скаргою 23.03.2020 (що підтверджується штампом на поштовому конверті), тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2019, апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
У якості усунення недоліків апеляційної скарги, Головним управлінням ДПС у м. Києві до суду було надано заяву про виконання вимог ухвали, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху з доданням платіжного доручення №2509 від 19.06.2020 на суму 2881,50грн. Крім того, представником апелянта було зазначено, що строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв'язку з неналежним фінансуванням з бюджету витрат на сплату судового збору, що унеможливило звернутись до суду з апеляційною скаргою у встановлений приписами КАС України строк.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.09.2020 визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв'язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 21.04.2020 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та доданням належних доказів на їх підтвердження. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд апеляційної інстанції заначив, що копію оскаржуваного рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 представником апелянта отримано 23.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 76), тобто, останнім днем подання апеляційної скарги фактично є 23.12.2019.
Втім, звертаючись вдруге 23.03.2020 до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою (що підтверджується штампом на поштовому конверті), тобто, з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення від 20.11.2019, апелянтом так і не було надано належних та достатніх доказів, які б реально підтверджували поважність причин пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції також обґрунтовано враховано й те, що у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами такого пропуску гарантовано не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких, адже це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управлінням ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №640/17896/19.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 у справі №640/17896/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова