06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 808/1260/18
адміністративне провадження № К/9901/8452/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Наталівська сільська виборча комісія Запорізького району Запорізької області, про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень, визнання дій протиправними, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 - Гайдука Сергія Павловича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2018 (суддя - Бойченко Ю. П.) і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 (колегія суддів у складі: Чабаненко С. В., Чумака С. Ю., Юрко І. В.),
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У квітні ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач-1, ГУ НП в Запорізькій області), Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач-2, Запорізьке РВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Наталівська сільська виборча комісія Запорізького району Запорізької області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- встановити відсутність компетенції (повноважень) у ГУ НП в Запорізькій області та Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області щодо участі у здійсненні вибіркової перевірки підписів громадян, що містяться в підписних листах при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою;
- визнати протиправними дії Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області щодо участі у здійсненні вибіркової перевірки підписів громадян, що містяться в підписних листах при ініціюванні відкликання депутата Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_1 за народною ініціативою;
- зобов'язати Запорізьке РВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області утриматися від участі у здійсненні вибіркової перевірки підписів громадян, що містяться в підписних листах при ініціюванні відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою.
Позов мотивовано тим, що 12.10.2017 підрозділ ГУ НП в Запорізькій області - Запорізьке РВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області разом з Наталівською сільською радою Запорізького району Запорізької області здійснили вибіркову перевірку підписів громадян, що містяться в підписних листах про відкликання депутата Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_1 13.10.2017 Наталівська сільська рада Запорізького району Запорізької області ухвалила постанову № 9 «Про відкликання депутата Наталівської сільської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою», яка була скасована постановою Центральної виборчої комісії від 24.11.2017 № 258. 28.11.2017 Наталівська сільська рада Запорізького району Запорізької області прийняла постанову № 15 «Про відкликання депутата Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від виборчого округу № 13 ОСОБА_1 за народною ініціативою». Передумовою для ухвалення постанови про відкликання депутата ОСОБА_1 стала вибіркова перевірка підписів громадян, що міститься в підписних листах про його відкликання, яка була здійснена за участю підрозділу ГУ НП в Запорізькій області - Запорізьке РВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області та Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Позивач вважає, що у відповідачів відсутня компетенція (повноваження) щодо участі у здійсненні вибіркової перевірки підписів громадян, що містяться в підписних листах при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, а дії Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області щодо участі у такій перевірки є протиправними.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 31.07.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019, у задоволенні позову відмовив.
Судові рішення мотивовано тим, що у відповідачів наявна компетенція забезпечувати охорону громадського порядку, в тому числі під час вибіркової перевірки підписів виборців, відповідно до вимог частини другої статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Також, виходячи з приписів статті 2 Закону України «Про Національну поліцію», суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в даному випадку залучення представника правоохоронного органу до такої перевірки спрямована на захист прав позивача, для недопущення порушення вимог закону під час її проведення. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність відповідних обґрунтувань позивача щодо порушень з боку відповідачів його прав, свобод та інтересів є окремою підставою для відмови у задоволенні позову. Також суд апеляційної інстанції вважав, що позовна вимога про зобов'язання відповідачів утриматися від участі у здійсненні вибіркової перевірки підписів громадян, що містяться в підписних листах при ініціюванні відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою, також не спрямована на захист порушених чи оспорюваних прав позивача та не обмежена конкретним часом, у який таке зобов'язання має бути встановлено з метою ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів саме позивача, а отже, спрямована на вирішення певного питання на майбутнє та щодо невизначеного кола осіб.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Доводи касаційної скарги аналогічні викладеним у апеляційній скарзі. Крім того, скаржник вказує на те, що постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/1159/17, на яку посилаються суди попередніх інстанцій, стосується застосування приписів частини шостої статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», а не частини другої цієї статті.
Позиція інших учасників справи
ГУ НП в Запорізькій області у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення.
Запорізьке РВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області та треті особи заяви про приєднання до касаційної скарги позивача або відзивів на неї не надали.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І. Л. (судді-доповідача), Білоуса О. В., Стрелець Т. Г. від 27.03.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката ОСОБА_1 - Гайдука С. П. на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2018 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 № 798/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 808/1260/18 у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Шишова О. О., суддів Дашутіна І. В., Жука А. В. для розгляду судової справи № 808/1260/18.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 № 1785/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 808/1260/18 у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шишова О. О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 № 12), що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 808/1260/18.
Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2020 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11.10.2017 Запорізьким РВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області отримано звернення голови Наталівської сільської виборчої комісії Запорізького району Запорізької області щодо залучення представника правоохоронних органів для часткової перевірки 12.10.2017 підписів виборців на підписних листах щодо процедури відкликання депутата по виборчому округу № 13 за народною ініціативою (самовисуванець) ОСОБА_1
12.10.2017 дільничним офіцером поліції СП Запорізької РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_8, головою Наталівської сільської виборчої комісії ОСОБА_6 , представником Наталівської сільської виборчої комісії ОСОБА_7 був складений акт, відповідно до якого при перевірці справжності підписів виборців у кількості 65 осіб по виборчому округу № 13 Наталівської сільської ради було перевірено 14 осіб. Порушень не виявлено. Виборці підтвердили свої підписи другим підписом в належному місці.
13.10.2017 Наталівською сільською виборчою комісією Запорізького району Запорізької області ухвалено постанову № 9 про відкликання депутата Наталівської сільської ради по виборчому округу № 13 ОСОБА_1 за народною ініціативою.
Постановою Центральної виборчої комісії від 24.11.2017 № 258 скасовано постанову Наталівської сільської виборчої комісії Запорізького району Запорізької області № 9 від 13.10.2017.
28.11.2017 Наталівською сільською виборчою комісією Запорізького району Запорізької області прийнято постанову № 15 про відкликання депутата Наталівської сільської ради по виборчому округу № 13 ОСОБА_1 за народною ініціативою.
У протоколі № 14 від 28.11.2017 засідання Наталівської сільської виборчої комісії Запорізького району Запорізької області щодо відкликання депутата ОСОБА_1 містяться посилання на акт перевірки справжності підписів виборців на підписних листах № 18 від 12.10.2017, яким встановлено підтвердження 14 підписів виборців та порушень не виявлено.
Позивач стверджує, що в силу приписів Закону України «Про Національну поліцію» до повноважень працівників поліції не віднесено проведення перевірок підписів виборців на підписних листах в процедурі відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 41 Закону України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після завершення збирання підписів, але не пізніше дня закінчення строку збору підписів, передбаченого частиною другої статті 40 цього Закону, заповнені підписні листи збираються офіційним представником ініціативної групи, прошиваються та скріплюються підписами офіційного представника та не менше трьох членів ініціативної групи із зазначенням кількості зібраних підписів та не пізніш як на другий день разом з протоколом зборів виборців, що утворили відповідну ініціативну групу, передаються до відповідної територіальної виборчої комісії.
Згідно з частиною другою статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» голова, а у разі його відсутності - заступник голови, а у разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії, не пізніше наступного дня з дня отримання підписних листів та протоколу зборів виборців, скликає засідання комісії для організації перевірки отриманих матеріалів. На цьому засіданні територіальна виборча комісія перевіряє дотримання вимог статей 38-40 цього Закону при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, правильність оформлення підписних листів, кількість підписів, що встановлена частиною першою статті 40 цього Закону, а також із залученням органів ведення Державного реєстру виборців здійснює перевірку достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах, та із залученням правоохоронних органів - вибіркову перевірку їхніх підписів (не менше 10 відсотків від загальної кількості) у такі строки: 1) у разі відкликання депутата сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради - протягом десяти днів з дня отримання матеріалів; 2) у разі відкликання депутата районної, міської (міста обласного значення), районної в місті ради - протягом двадцяти днів з дня отримання матеріалів; 3) у разі відкликання депутата обласної, Київської, Севастопольської міської ради - протягом тридцяти днів з дня отримання матеріалів.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначені основні повноваження поліції.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що представником відповідача стверджувалось, що участь дільничного офіцера поліції СП Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 у перевірці підписів громадян, що містяться в підписних листах при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, полягала у забезпеченні охорони громадського порядку та виключно для виконання зазначених повноважень інспектор був направлений для участі у вибірковій перевірці підписів громадян в підписних листах.
Відповідні пояснення в суді першої інстанції були надані допитаним в якості свідка дільничним офіцером поліції СП Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_8 . Даним свідком було зазначено, що 12.10.2017 за наказом керівництва він брав участь у перевірці підписів виборців на підписних листах про відкликання депутатів Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зокрема, забезпечував охорону громадського порядку під час цієї перевірки. Оскільки порушень громадського порядку не було зафіксовано та волевиявлення виборців підтверджене, тому він розписався у відповідному акті виборчої комісії.
Крім того, у відповідях Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області від 11.01.2018 та від 22.01.2018 на запити адвоката Гайдука С. П. підтверджено, що у зв'язку з отриманим від голови Наталівської сільської виборчої комісії ОСОБА_6 звернення про залучення представника правоохоронних органів для часткової перевірки підписів виборців на підписних листах, 12.10.2017 було направлено дільничного офіцера поліції Запорізького РВП ОСОБА_8 для охорони громадського порядку під час перевірки.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводу позивача щодо проведення вибіркової перевірки підписів виборців 12.10.2017 безпосередньо співробітниками відповідачів. Відповідно до матеріалів справи, така перевірка проводилась Наталівською сільською виборчою комісією із залученням співробітника Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.
Аналізуючи норми статей 23, 24 Закону України «Про Національну поліцію» та частини другої статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у відповідачів наявна компетенція забезпечувати охорону громадського порядку, в тому числі під час вибіркової перевірки підписів виборців.
Крім того, виходячи з приписів статті 2 Закону України «Про Національну поліцію», суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що в даному випадку залучення представника правоохоронного органу до такої перевірки було спрямовано на захист прав позивача для недопущення порушення вимог закону під час її проведення, що узгоджується з положеннями наведеного Закону.
Отже, доводи скаржника щодо відсутності закріпленого у законодавстві порядку проведення перевірок, передбачених частиною другою статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», не дають підстав для висновку про невідповідність дій відповідачів по забезпеченню громадського (публічного) порядку під час таких перевірок.
Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій правильно врахували правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 25.04.2018, по справі № 803/1159/17, відповідно до якої відсутність законодавчого регулювання окремих елементів інституту відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою, а саме: проведення перевірки із залученням органів ведення Державного реєстру виборців здійснити перевірку достовірності відомостей про громадян, а також із залученням правоохоронних органів підписів громадян, що містяться в підписних листах, не передбачає можливості припинення народної ініціативи щодо відкликання депутата місцевої ради, а також не може бути перешкодою до реалізації права громадян на відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою.
Посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі № 803/1159/17, які не стосуються ані рішень виборчої комісії про відкликання депутатів, ані наявності компетенції (повноважень) органів ведення державного реєстру виборців та органів поліції щодо здійснення перевірки інформації про громадян, які містяться в підписних листах, та підписів громадян, колегія суддів відхиляє, оскільки висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 по справі № 803/1159/17 стосуються окремих елементів інституту відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою, а саме: проведення перевірки підписів громадян, що містяться в підписних листах із залученням правоохоронних органів.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що здійснення відповідачами повноважень, визначених Законом України «Про Національну поліцію», в межах процедури, передбаченої частиною другою статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» жодним чином не суперечить приписам законодавства та відповідає його компетенції.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем не надано обґрунтованих пояснень щодо порушення зазначеними діями відповідачів по забезпеченню охорони громадського порядку під час перевірки, передбаченої частиною другою статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», його законних прав, свобод та інтересів, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.
Також суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідачів утриматися від участі у здійсненні вибіркової перевірки підписів громадян, що містяться в підписних листах при ініціюванні відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою, також не спрямована на захист порушених чи оспорюваних прав позивача та не обмежена конкретним часом, у який таке зобов'язання має бути встановлено з метою ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів саме позивача, а отже, спрямована на вирішення певного питання на майбутнє та щодо невизначеного кола осіб, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог, а відтак про відсутність правових підстав для його задоволення.
Також Верховний Суд ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» серія А. 303-А; пункт 29).
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у цій справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX та статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - Гайдука Сергія Павловича залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2018 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк