Справа № 524/5262/20
Провадження №2-о/524/165/20
05.11.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого судді Кривич Ж.О.,
при секретарі судового засідання Коваль Т.М.,
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
26 серпня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 .
Заявник свою заяву аргументувала настуним: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . З початку 2007 року стан її здоров'я погіршився, тому ОСОБА_1 була вимушена переїхати до матері на постійне місце проживання. На час смерті вона не була зареєстрована разом зі спадкодавцем. Проживаючи з матір'ю, вона вважала, що прийняла спадщину. У червні 2019 року вона звернулась до Олександрійської районної державної нотаріальної контори ГТУЮ у Кіровоградській області із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, проте їй було відмовлено, оскільки нею пропущено строк звернення із такою заявою. Крім того, заявник не надала підтверджуючих документів родинних відносин з померлою. Заявник просила суд встановити факт її проживання за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Ухвалою судді від 31.08.2020 року відкрито провадження у справі, залучено до участі в якості зацікавленої особи Попельнастівську громаду Кіровоградської області та Олександрійську районну державну нотаріальну контору, витребувано докази.
Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву підтримали, просили задовольнити.
Представники заінтересованих осіб Попельнастівської громади Кіровоградської області та Олександрійської районної державної нотаріальної контори про дату розгляду справи повідомлялися належним чином, письмово про причини неявки суд не повідомляли, заперечень на заяву суду не направили.
Суд, вислухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, встановив такі фактичні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 17.05.2010 року - а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт на користь ОСОБА_4 (а.с. 33), яким заповіла йому земельну ділянку розміром 9,30 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Олександрійського району, Кіровоградської області.
ОСОБА_4 спадщину у вигляді вказаної земельної діляки прийняв, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 414/2010 (а.с. 26-36).
ОСОБА_4 помер у 2011 році.
Спадкове майно у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , заповітом не охоплювалося.
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Олександрійської районної державної нотаріальної контори ГТУЮ у Кіровоградській обл. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом.
Листом за вих. № 762/02-31 від 05.06.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки нею пропущено строк звернення з такою заявою. Крім того не надано підтверджуючих документів родинних відносин з померлою.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.01.2020 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення набрало законної сили.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за № 28 від 04.04.2019 року ОСОБА_2 до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 проживала з матір'ю до дня її смерті, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були допитані у судовому засіданні. Свідки суду пояснили, що заявник доглядала матір з 2007 року до самої смерті, та проживала з нею у будинку по АДРЕСА_1 .
Вирішуючи заяву, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України визначають, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Ч. 1 ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.
Пункт 23 вищевказаної Постанови Пленуму визначає, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Частиною 7 статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись викладеним, відповідно до ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) однією сім'єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 2007 року на день відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж.О. Кривич