м. Черкаси
05 листопада 2020 року Справа № 580/3631/19
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши подання (заяви) Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №580/3631/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язати вчинити дії,
02.11.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із поданням (заявою), в якій просить:
- змінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа №580/3877/19 виданого 11.02.2020р. Черкаським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018р., із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 90 % суми грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, шляхом винесення рішення про стягнення 30964,96 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь стягувача.
В обгрунтування поданої заяви зазначено, що в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2020р. №580/3631/19, боржником повідомлено державного виконавця, що ним здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за наслідками якого сума заборгованості перед ОСОБА_1 складає 30964,96 грн. Державний виконавець зазначає, що оскільки рішення суду боржником в повному обсязі не виконано станом, у державного виконавця виникає обов'язок щодо звернення до суду із заявою про встановлення зміни способу і порядку виконання рішення суду. Також зазначив, що у даному випадку значення слів “виплатити” та “стягнути” має однакове правове навантаження і не змінює суть постановленого рішення.
Розгляд поданої заяви державний виконавець просив здійснити за його відсутності.
Ухвалою суду від 03.11.2020р. розгляд поданої заяви призначено у судовому засіданні на 05.11.2020р. о 10 год. 00 хв.
Судом здійснено дії щодо належного повідомлення учасників справи про дату час та місце судового розгляду заяви. В судове засідання 05.11.2020р. учасники справи не прибули, 04.11.2020р. до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшло клопотання про розгляд заяви без участі представника.
Відповідно до вимог ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду поданої заяви за відсутності заявника та учасників справи та відповідно до ч.4 ст.229 КАС України не здійснювати фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані заявником документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.02.2020р. у справі №580/3631/19, адміністративний позов задоволено повністю. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018р., із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 90 % суми грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення набрало законної сили - 12.03.2020р.
18.06.2020р. Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018р., із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 90 % суми грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Отже, вказаним рішенням суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити позивачу перерахунок пенсії, при цьому не встановлено конкретної суми, що належить стягненню.
Відповідно до ч.3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналіз зазначених правових положень дає підстави для висновку, що виконання судового рішення може ускладнюватися об'єктивними та суб'єктивними обставинами. З метою захисту прав та інтересів сторін виконавчого провадження суд може постановити ухвалу про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
В свою чергу, встановлення зміни способу і порядку виконання судового рішення не може мати на меті зміну судового рішення по суті, а має, на думку суду, забезпечити порядок виконання судового рішення шляхом визначення послідовності і змісту виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов'язків суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
За вимогами статті 246 КАС України рішення суду мають бути чіткими і однозначними, процедура їх виконання має відрізнятись також однозначністю, тому рішення суду має виконуватись в безспірному порядку і відповідно до вимог Закону. Відповідні зміни у виконанні рішення мають обумовлюватись обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі №803/3805/15.
Отже, суд звертає увагу на те, що під встановленням способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, встановлених раніше. Суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може встановити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Водночас, суд, змінюючи або встановлюючи порядок чи спосіб виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Як вбачається із заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, заявник просить встановити порядок виконання рішення суду шляхом стягнення 30964,96 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 .
При цьому, суд зазначає, що Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.02.2020р. у справі №580/36314/19, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити позивачу перерахунок пенсії.
Суд зазначає, що спосіб та порядок виконання судового рішення є заходами його реалізації, в зв'язку із чим суд звертає увагу, що в порядку застосування ст.378 КАС України суд не уповноважений приймати додаткове рішення за вимогами, що не були заявлені предметом спору та зобов'язувати його виконати не у спосіб встановлений рішенням суду.
Обов'язковість виконання судових рішень закріплена ст.129 Конституції України та ч.1 ст.370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.
Зважаючи на зміст резолютивної частини Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.02.2020р. у справі №580/36314/19, конкретне визначення сум коштів до стягнення на користь позивача не було предметом спору.
Отже, зміна встановленого судом у рішенні, що набрало законної сили, зобов'язання боржника здійснити перерахунок пенсії на стягнення встановленої суми коштів полягає у зміні результату вирішеного спору, у тому числі виходу за межі заявлених позовних вимог та порушуватиме встановлений порядок відновлення порушеного права позивача. Крім того, суд зазначає, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Суд зазначає, що саме по собі невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області судового рішення у встановлений виконавцем строк чи наявність боргу не є такими обставинами, оскільки статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) покладається примусове виконання рішень.
Неналежне виконання відповідачем судового зобов'язання в частині несвоєчасної виплати призначеної пенсії у розумінні статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки не свідчить про неможливість його виконання.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, що встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та приймає постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що відомостей про те, що виконавцем вживались передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішення, а саме повторна перевірка виконання рішення боржником, оформлення акта про повторне, без поважної причини невиконання рішення боржником, накладення штрафу у подвійному розмірі матеріали справи не містять.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018р. у справі № 279/7157/15-а (ЄДРСР 76246303) зазначено, що підставою для застосування правил статті 378 Кодексу адміністративного судочинства є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення у адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд вважає необґрунтованими посилання заявника на лист відповідача від 11.08.2020р. №2300-0802-5/39356, де повідомлено, що виплата пенсії за період зазначений у рішенні суду буде виплачено позивачу у відповідності до Постанови КМУ №649, позаяк заявником не надано доказів вчинення достатніх дій, спрямованих на виконання судового рішення та доказів, що вчинені дії не призвели до виконання судового рішення, у зв'язку із чим у суду відсутні підстави для висновку про те, що виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.02.2020р. у справі №580/3631/19 є ускладненим чи неможливим.
З урахуванням зазначеного, заяву про встановлення чи зміну способу виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.02.2020р. у справі №580/3631/19, суд вважає необґрунтованою, в зв'язку з чим в її задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295, 379 КАС України, суд
У задоволенні подання (заяви) Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №580/3631/19 - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко