Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 листопада 2020 р. Справа№200/9164/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості, -
06.10.2020 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 37803258, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.07.2017 року по 31.12.2019 року у розмірі 402 440,19 грн.;
- стягнути з Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.07.2017 року по 31.12.2019 року у розмірі 402 440,19 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що він є пенсіонером за віком. 30.09.2020 року відповідач надав відповідь на заяву від 15.09.2020 року, у якій відмовив йому у виплаті нарахованого розміру заборгованості пенсійних виплат у період з 01.07.2017 року по 31.12.2019 року у розмірі 402 440,19 грн. Наразі він отримає поточні виплати, але заборгованість так і не виплачена. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його конституційні права на соціальний захист та пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 09.10.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав незважаючи на те, що 16.10.2020 року отримав позовну заяву з доданими до неї документами та ухвалу про відкриття провадження від 09.10.2020 року. Зазначене вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах даної категорії, заявами по суті справи є позов та відзив, відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи те, що спірним питанням є виплата заборгованості з пенсії, яка є єдиним джерелом існування для позивача, а для розгляду вказаної категорії справи пріоритетним є швидке вирішення, в даному випадку неподання відповідачем відзиву на позов суд приймає як визнання позову. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якого було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Це підтверджується копією паспорту громадянина України, пенсійним посвідченням та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.06.2018 року № 1429-73912.
Позивач перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком.
09.09.2020 року позивач звернувся до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на підставі Закону України «Про звернення громадян».
11.09.2020 року відповідачем була надана відповідь за № 0567-02-8/7783 та довідка про нараховану та виплачену пенсію ОСОБА_1 , з яких вбачається, що заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.08.2016 року по 31.12.2019 року становить 402 440,19 грн.
Позивач вважає, що станом на час звернення до суду належним та ефективним способом захисту порушених прав є стягнення з відповідача вказаної заборгованості.
Таким чином, спірним питанням є бездіяльність відповідача стосовно виплати пенсії та стягнення належної виплати у відповідному розмірі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.
Підстави для припинення виплати пенсії визначені 1 ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлені.
Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
В даному спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв'язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України).
Припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд при розгляді справи № 805/402/18-а.
Крім того суд зазначає, що відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України для виплати пенсії за минулий період, не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 та Постанова КМУ № 335 є підзаконними нормативно-правовими актами, які обмежують встановлені законодавством право на отримання пенсії позивачем.
Судом встановлено, що позивачу пенсія саме з 01.08.2016 року фактично нараховувалась, однак в повному обсязі не виплачувалась, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 402 440,19 грн. (а.с.13).
Разом з тим, позивач звертається до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.07.2017 року по 31 грудня 2019 року.
Частиною 2 статті 9 КАС України суду надане право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою повного захисту порушеного права позивача, суд прийшов до висновку, що підлягає визнанню протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.08.2016 року по 31.12.2019 року, а порушені права захисту шляхом стягнення заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.08.2016 року по 31.12.2019 року у розмірі 402 440,19 грн.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КАС України) є правом суду, а не обов'язком. Його відсутність не виключає обов'язковості судового рішення до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України). Застосування судом зазначеного права має бути вмотивованим. Суд у даній справі не вбачає підстав для сумнівів у можливості виконання його рішення відповідачем, інших загроз обов'язковості рішення суду. Тому з урахуванням відсутності відповідного мотивування у клопотанні позивача, не суд вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням власного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції від 05.10.2020 року (а.с.5), позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 37803258, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 37803258, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) щодо не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.08.2016 року по 31.12.2019 року.
Стягнути зі Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 37803258, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.08.2016 року по 31.12.2019 року у розмірі 402 440 (чотириста дві тисячі чотириста сорок) грн. 19 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 37803258, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Повний текст судового рішення складено 04 листопада 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Бєломєстнов О.Ю.