05 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/13629/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій та рішення від 02.09.2020 №59 щодо відмови у проведенні перерахунку суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1616/20 від 12.03.2020 відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 по справі №161/18565/17, що набрало законної сили, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1616/20 від 12.03.2020 відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 по справі №161/18565/17, що набрало законної сили, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 працювала суддею і після виходу у відставку перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати діючого судді. Позивач 13.03.2020 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додала довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.03.2020 №03-23/1616/20, видану Господарським судом Волинської області та Рішення Конституційного Суду від 18.02.2020 №2-р/2020. Не отримавши відповіді та рішення, 28.08.2020 позивач повторно звернулась із заявою про перерахунок на підставі вказаної довідки від 12.03.2020 №03-23/1616/20, в обґрунтування додатково долучивши постанову Верховного Суду по зразковій справі №620/1116/20, на яку 16.09.2020 отримала відповідь та рішення від 02.09.2020 №59 про відмову в перерахунку, яка обґрунтована тим, що на виконання Рішення №2-р/2020 Верховна Рада України не внесла зміни до законодавства та відсутній механізм щодо порядку проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням вказаного рішення суду.
Позивач із рішенням відповідача не погоджується та вважає його протиправним, оскільки після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» вона набула право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді. З наведених підстав просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.22).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.28-34) відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що на виконання рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 не внесено відповідних змін до законодавства, а відтак відсутні підстави для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Крім того, відповідач зазначив, що вимога позивача зобов'язати здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 у справі №161/18565/17 не підлягає задоволенню, оскільки у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє. Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 резолютивна частина рішення суду не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 відбулися відповідні зміни щодо перерахунку довічного утримання судді у відставці, то подальша дія рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 у справі № 140/408/19 та постанов Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 та 03.12.2019 у справі № 140/408/19, закінчилась. Отже, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням вищезазначених рішень судів. З наведених підстав відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю.
16.10.2020 позивач подала відповідь на відзив, в якому заперечила доводи відповідача з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначила, що посилання відповідача на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 у справі №140/408/19 та постанов Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 та 03.12.2019 у справі № 140/408/19 є безпідставними, оскільки зазначені рішення помилково вказані і не стосуються ОСОБА_1 (а.с.35-39).
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді судді Господарського суду Волинської області, є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 у справі №161/18565/17, яке набрало законної сили 16.07.2018, позовні вимоги ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо неврахування до стажу роботи, який дає право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці, при призначенні ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці, а саме: періоди виконання обов'язків арбітра у відомчому арбітражі в Камчатській облрибспоживспілці за період з 22.11.1976 року по 04.05.1983 рік - 06 років 05 місяців 12 днів; з 04.05.1983 року по 27.03.1985 рік - 01 рік 10 місяців 23 дні; на посаді старшого арбітра відомчого арбітража у Камчатській облрибспоживспілці за період з 27.03.1985 року по 09.09.1986 рік - 01 рік 05 місяців 12 днів, а всього за період з 22.11.1976 року по 09.09.1986 рік (09 років 09 місяців 17 днів) протиправними. Зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати ОСОБА_1 вищевказані періоди виконання обов'язків арбітра відомчого арбітражу до стажу роботи судді, який дає право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці. Зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із стажу роботи 27 років 06 місяців 23 дні згідно з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13.10.2017 року №02-24/5700/17, з розрахунку 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (судді, заступника голови суду), без обмеження граничного розміру довічного грошового утримання, починаючи з 13.10.2017 року з урахуванням проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління пенсійного Фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 640 грн. сплаченого судового збору.
12.03.2020 Господарським судом Волинської області видано позивачу довідку № 03-23/1616/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, де зазначено, що її суддівська винагорода станом на 18.02.2020, яка враховується при перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 121390,50 грн (а.с.9).
За заявою ОСОБА_1 від 28.08.2020 про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вказаної довідки від 12.03.2020 №03-23/1616/20, виданої відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, відповідачем прийнято рішення від 02.09.2020 №59 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.08.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з відсутністю на даний час змін до Закону та відповідно механізму щодо порядку проведення порядку проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання Рішення Конституційного Суду від 18.02.2020 №2-р/2020 (а.с.20).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, розділом ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, у підпункті 4 пункту 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII зазначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
При цьому пункт 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, який передбачав, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№18-20, ст. 132 із наступними змінами), виключений з 01 січня 2020 року на підставі підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».
Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Однак Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
У зазначеному рішенні Конституційний Суд України відзначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України 13 липня 2017 року №2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020 обумовлено, що положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а позивач набув право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним.
Суд наголошує, що зміна з 01 січня 2020 року розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених прав у зв'язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020.
Отже, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII з 19.02.2020, тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20, яке набрало законної сили 07.08.2020. Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України цей правовий висновок суд враховує у даній справі, яка є типовою.
Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України, адже умовою такого перерахунку є визначені Законом №1402-VIII підстави, а саме збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді, підтверджене відповідною довідкою, яку надав позивач, а необхідності окремого порядку проведення перерахунку Закон №1402-VIII не передбачає.
Частиною 5 статті 13 Закону №1402-VI встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Вказана норма зобов'язує пенсійний орган у спірних правовідносинах застосовувати висновки Верховного Суду у зразковій справі №620/1116/20.
Незастосування у спірних правовідносинах таких висновків свідчить про протиправність дій відповідача, яка призвела до порушення права позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у передбаченому чинним законодавством розмірі. Вказане та наведений вище аналіз законодавства спростовують доводи пенсійного органу про правомірність свого рішення про відмову позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №620/1116/20, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 02.09.2020 №59 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.08.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити позивачу перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1616/20 від 12.03.2020, з урахуванням фактично виплачених сум.
Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 по справі №161/18565/17, що набрало законної сили, яким встановлено право ОСОБА_1 на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, то суд зазначає, що приймаючи рішення від 02.09.2020 №59 відповідач відмовив позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з відсутністю механізму та порядку його проведення з урахуванням рішення Конституційного Суду України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020. Сам перерахунок проведений не був. Відтак, спору щодо відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Таким чином відсутні підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то відповідно питання відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці відносно суддівської винагороди є передчасним.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).
Таким чином, за на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 560,53 грн, сплачений відповідно до квитанції №73 від 16.09.2020 (а.с.6).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 02.09.2020 №59 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.08.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1616/20 від 12 березня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у розмірі 560,53 грн (п'ятсот шістдесят грн 53 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій