про зупинення провадження у справі
05 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/15039/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та щомісячної невиплати із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, зобов'язання відповідача провести із 17 липня 2018 року нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 10).
Представником відповідача 04 листопада 2020 року подано до суду відзив на позовну заяву, у якому остання вказує на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №510/1286/16-а, предметом розгляду якої, зокрема є питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду (перерахунок пенсії органом Пенсійного фонду України).
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі за встановленим судом порядком здійснено у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Судом встановлено, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 26 червня 2019 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку про обґрунтованість позиції КАС ВС щодо існування виключної правової проблеми, яка полягає у необхідності формування відповідних правових позицій, для чого потрібно надати відповіді на такі питання:
1. Чи можуть судами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС (стаття 99 у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та статті 122 в редакції, що є чинною на сьогодні), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС (стаття 99 у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та статті 122 в редакції, що є чинною на сьогодні), для фактичного встановлення строкових меж (може граничних меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?
3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?
4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ); статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) та статей 51, 55 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а деяких інших осіб» (далі - № 2262-ХІІ), в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?
Суд звертає увагу, що у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами, зокрема, про зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 17 липня 2018 року, у той час як у відзиві на позовну заяву від 04 листопада 2020 року представник відповідача вказує на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
При цьому суд не може взяти до уваги покликання позивача у тексті позовної заяви на постанову Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №646/6250/17 в обґрунтування позиції щодо незастосування шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, оскільки у справі №646/6250/17 викладені висновки щодо застосування норм права щодо поновлення виплати власне пенсії, тоді як позовні вимоги у даній справі стосуються підвищення (доплати) пенсії як особі, віднесеній до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відтак, оскільки у справі №510/1286/16-а Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах має сформувати правову позицію щодо застосування строків звернення до суду у спорах стосовно соціального захисту, тому з огляду на предмет позову у даній справі для об'єктивного вирішення спору по суті провадження у цій справі необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №510/1286/16-а.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 236, статтею 248 КАС України, суд
Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задовольнити.
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №510/1286/16-а.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович