м. Вінниця
26 жовтня 2020 р. Справа № 120/1637/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бошкової Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Волинець В.М.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Гуравської В.Ю.,
представника відповідача: Іванова Ю.В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- ОСОБА_2 ,
за позовом: ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , ПОП СП "Колос"
до: Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
про: визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю наказу Міністерства юстиції України від 27 березня 2020 року № 1231/5 щодо анулювання ОСОБА_1 - державному реєстратору Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Разом із позовом 14.04.2020 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 27 березня 2020 року № 1231/5 щодо анулювання ОСОБА_1 - державному реєстратору Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зупинення виконання пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 27 березня 2020 року № 1231/5 та відновити ОСОБА_1 - державному реєстратору Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до закінчення розгляду справи по суті.
В обґрунтування заяви, заявник зазначає про очевидну протиправність оскаржуваного наказу №1231/5 від 27 березня 2020 року з огляду на порушення Міністерством юстиції України Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128. Також, позивач вказує, що реалізація оскаржуваного наказу №1231/5 від 27 березня 2020 року в частині анулювання доступу державному реєстратору Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно унеможливила виконання його посадових обов'язків та фактично позбавлений права на працю.
Ухвалою суду від 15.04.2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою суду від 21.04.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 20.05.2020 року.
18.05.2020 року представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв'язку із встановленням карантинних обмежень.
Разом із тим, 20.05.2020 року дана справа знята з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, про що свідчить відповідна довідка, яка міститься в матеріалах справи.
09.06.2020 року представник відповідача подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що 27.11.2019 року Міністерством юстиції України за №КО-22840 зареєстрована скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 О.С від 07.112019 №№49562205, 49562331, 49561916, 49562078, 49561798 щодо реєстрації права власності. Під час розгляду скарги Колегією Міністерства Юстиції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оскаржують рішення від 07.11.2019 №№49562205, 4956233 1,49561916, 49562078, 49561798, прийняті державним реєстратором ОСОБА_1 Скаржники зазначили, що вони є апелянтами за апеляційною скаргою на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.06.2006, у цивільній справі за заявою засновника і власника приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" ОСОБА_2 про встановлення факту законного набуття права приватної власності. За результатами розгляду апеляційної скарги Вінницьким апеляційним судом прийнято постанову від 30.10.2019 року № 2-О-80/2006, згідно якої скасовано рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.06.2006 року, а заяву засновника і власника приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" ОСОБА_2 про встановлення факту законного набуття права приватної власності на майно і тварини залишено без розгляду. Крім того, скаржники є власниками майнових паїв (майнових сертифікатів) члена колективного сільськогосподарського підприємства "Колос", якими визначено розмір майна пайового фонду підприємства у грошовому еквіваленті. Як стверджують скаржники, вони дізналися з інформаційних довідок з Державного реєстру прав, що державним реєстратором ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна за приватно- орендним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Колос", факт визнання права власності щодо яких скасовано в судовому порядку.
Відповідно до відомостей Державного реєстру прав встановлено, що на підставі рішень від 07.11.2019 №№49562205, 49562331, 49562078, 49561916, 49561798 державним реєстратором ОСОБА_1 проведена державна реєстрація права власності приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос", відповідно, на нежитлове приміщення пташнику, площею 1133,2 кв. м, розташоване за адресою; АДРЕСА_1 з внесенням запису від 04.11 2019 року № 34037473, на нежитлове приміщення, площею 1118,3 кв. м , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з внесенням запису від 04.11.2019 року № 34037602, на нежитлове приміщення телятнику, площею 1665,8 кв. м, розташоване за адресою АДРЕСА_2 з внесенням запису від 04.11.2019 року №34037372. Також, проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення газового складу, площею 62,6 кв. м , розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з внесенням запису від 04.11.2019 року №34037241, на нежитлове приміщення магазину, площею 55,6 кв. м., розташоване за адресою АДРЕСА_1 з внесенням запису від 04.11.2019 року №34037134. Водночас, будь-які документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення речових прав на вищезазначені об'єкти нерухомого майна в Державному реєстрі прав відсутні.
На підставі викладеного, Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції розглянувши зазначену скаргу рекомендувала її задовольнити, а рішення державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 від 07.112019 року №№49562205, 49562331, 49561916, 49562078, 49561798 скасувати та анулювати доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав на нерухоме майно. З врахуванням зазначених рекомендацій Колегії Міністерством юстиції України виданий оскаржуваний наказ №1231/5 від 27.03.2020 року. Відтак, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України виданий у спосіб і порядок, що встановлені чинним законодавством, захищають і поновлюють порушені, незаконними рішеннями державного реєстратора права скаржників.
Протокольною ухвалою суду від 09.06.2020 року відкладено судове засідання на 03.07.2020 року, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , ПОП СП "Колос" та на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , надано позивачу час для ознайомлення із відзивом на позовна заяву та підготовки відповіді на відзив.
24.06.2020 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 подано до суду заяву, у якій останній просить відкласти розгляд справи та надати час для ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою суду від 03.07.2020 року задоволено клопотання третьої особи ОСОБА_3 та відкладено судовий розгляд справи на 13.08.2020 року.
05.08.2020 року третьою особою ОСОБА_3 подано до суду пояснення щодо позову, у яких зазначив, що позовні вимоги в даній адміністративній справі вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, в зв'язку із тим, що при зверненні в листопаді 2019 року зі скаргою до Міністерства юстиції України на неправомірні дії державного реєстратора ОСОБА_1 та допущені ним грубі порушення під час здійснення реєстрації об'єктів нерухомого майна за реєстраційними номерами: №1951161005208, №1951215805208, №1951081605208. №1951129405208 та №1950988705208, ним описувались всі допущені порушення вимог Закону. Крім того, акцентував увагу суду на тому, що надані керівником ПОП СП "Колос" державному реєстратору документи для реєстрації права власності на майно колишнього КСП "Колос" є недостовірними та нелегітимними, оскільки протоколи загальних зборів, проведених за участі 3-х осіб замість 947 осіб, за рік до створення Спілки (об'єднання) громадян орендодавців ПОП СП "Колос" с. Куна, містять недостовірну інформацію та не відображають волю та рішення всіх працівників колишнього КСП "Колос" ( співвласників майнових паїв). Також, з наданих позивачем в якості доказів у справі документів, а саме: трьох Актів від 07.02.2000 року про прийом-передачу майна, виділеного на погашення заборгованості по оплаті праці та аліментах, вбачається, що дані акти складені 07.02.2000 року за участі голови спілки ОСОБА_5 та членів спілки - з однієї сторони та ПОІ1 СП "Колос" в особі директора та головного бухгалтера - з другої сторони, не можуть бути прfвочинними, оскільки 07.02.2000 року ні голови Спілки ОСОБА_5 , ні членів спілки ще не було обрано, як і не існувало ще самої Спілки (об'єднання) громадян орендодавців ПОП СП "Колос" с. Куна. Отже, вважає, що Міністерством юстиції України було ухвалено правомірний та обґрунтований наказ від 27.02.2020 року за №1231/5, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та анульовано доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Ухвалою суду від 13.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.09.2020 року.
10.09.2020 року дана справа знята з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, про що свідчить відповідна довідка, яка міститься в матеріалах справи.
24.09.2020 року в ході судового засідання судом з власної ініціативи поставлено на розгляд питання щодо витребування у Міністерства юстиції України рішення №49562205, №49562331, №49561916, №49562078, №49561798 від 07.11.2019 року.
Ухвалою суду від 24.09.2020 року витребувано у Міністерства юстиції України рішення №49562205, №49562331, №49561916, №49562078, №49561798 від 07.11.2019 року та відкладено судове засідання на 02.10.2020 року.
30.09.2020 року представником позивача подано до суду клопотання про виклик в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак дане клопотання протокольною ухвалою із занесенням її до журналу судового засідання залишено без розгляду у звязку із порушенням процесуальних строків її подання.
01.10.2020 року представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання витребуваних доказів.
Протокольною ухвалою суду від 02.10.2020 року відкладено розгляд справи на 09.10.2020 року.
07.10.2020 року представником відповідача подано до суду витребувані докази.
Протокольною ухвалою суду від 09.10.2020 року відкладено судове засідання на 26.10.2020 року.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити та зазначили, що відповідачем порушено як процедуру повідомлення позивача про розгляд скарги, так і строк розгляду даної скарги, відтак, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, акцентували увагу суду на тому, що під час здійснення державної реєстрації права власності представником ПОП "СП "Колос" та ОСОБА_2 було надано оригінали протоколів загальних зборів членів КСП "Колос" с. Куна Гайсинського району Вінницької області, оригінали актів приймання-передачі майна та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, тому висновок колегії, за результатом якого винесено оскаржуваний наказ прийнято без урахування всіх обставин, які мали місце. Крім того, зауважили, що при прийнятті рішення про державну реєстрацію нерухомого майна державним реєстратором не було взято до уваги рішення Вінницького апеляційного суду від 30.10.2019 року, натомість підставою для прийняття відповідних рішень були оригінали актів приймання-передачі майна та протоколи загальних зборів, які підтверджують виникнення права на об'єкти нерухомого майно.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову та наголосив, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про розгляд скарги, тому наказ Міністерства юстиції України винесений у спосіб і порядок, що встановлені чинним законодавством. Також звернув увагу суду на те, що основне повідомлення здійснено через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, а повідомлення телефонограмою від 26.02.2020 року ОСОБА_1 працівником міністерства було здійснено додатково, що не є обов'язковим. Крім того, зазначив, що термін під час якого розглядалась скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодним чином не порушує права позивача. Більш того, державним реєстратором порушено п. 10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки до заяви додано скановані копії протоколу загальних зборів та акту передачі майна, яке виділено в натурі у власність ОСОБА_2 . Водночас, будь-які інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення речових прав на вищезазначені об'єкти нерухомого майна в Державному реєстрі прав відсутні.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , ПОП СП «Колос» просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та підтримав позицію позивача.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
26.10.2020 року судовому засіданні судом з власної ініціативи в якості свідків допитані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_1 повідомив суду, що в листопаді 2019 року до нього звернувся представник ПОП "СП "Колос" із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. В цей же час, звернувся також і ОСОБА_2 із заявою про державну реєстрацію його права власності на нерухоме майно. Для здійснення державної реєстрації права власності представником ПОП "СП "Колос" та ОСОБА_2 було надано оригінали протоколів загальних зборів членів КСП "Колос" с. Куна Гайсинського району Вінницької області, оригінали актів приймання-передачі майна та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. Керуючись приписами чинного законодавства з питань здійснення державної реєстрації речових прав, ним були вивчені подані заявниками документи. Зі змісту поданих для державної реєстрації речових прав документів, однозначно вбачалося набуття заявниками права власності на нерухоме майно. Оскільки, законних підстав для відмови у державній реєстрації прав заявників на нерухоме майно не було, ним були прийняті рішення про проведення державної реєстрації прав ПОП "СП "Колос" (рішення №№ 49562331, 49562078, 49562078) та ОСОБА_2 (рішення №№ 49561916,49561798). Окрім цього, зазначив, що до заяви про реєстрацію речових прав не подавалось рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.06.2006 року, яке скасоване рішенням Вінницького апеляційного суду від 30.10.2019 року.
Свідок ОСОБА_2 надав суду покази про те, що він в листопаді 2019 року звернувся до позивача із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, до якої додав оригінали протоколів загальних зборів членів КСП "Колос" с. Куна Гайсинського району Вінницької області, оригінали актів приймання-передачі майна та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. На підставі зазначених документів ОСОБА_1 прийняті рішення про проведення державної реєстрації прав ПОП "СП "Колос" та ним, ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у листопаді 2019 року до ОСОБА_1 - державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, звернувся представник ПОП "СП "Колос" із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
В цей же час до ОСОБА_1 - державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області звернувся також і ОСОБА_2 із заявою про державну реєстрацію його права власності на нерухоме майно.
Для здійснення державної реєстрації права власності представником ПОП "СП "Колос" та ОСОБА_2 надано оригінали протоколів загальних зборів членів КСП "Колос" с. Куна Гайсинського району Вінницької області, оригінали актів приймання-передачі майна та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
Оскільки, законних підстав для відмови у державній реєстрації прав заявників на нерухоме майно не було, позивачем прийняті рішення про проведення державної реєстрації прав ПОП "СП "Колос" (рішення №№ 49562331, 49562078, 49562078) та ОСОБА_2 (рішення №№ 49561916, 49561798).
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно, жителями с. Куна Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27.11.2019 року подано до Міністерства юстиції України скаргу на зазначені вище рішення державного реєстратора.
Так, Колегією Міністерства юстиції України за результатами вивчення скарги встановлено, що скаржники зазначають, що вони є апелянтами за апеляційною скаргою на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.06.2006 року, у цивільній справі за заявою засновника і власника приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" ОСОБА_2 про встановлення факту законного набуття права приватної власності.
За результатами розгляду апеляційної скарги Вінницьким апеляційним судом прийнято постанову від 30.10.2019 року № 2-О-80/2006, згідно якої скасовано рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.06.2006 року, а заяву засновника і власника приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" ОСОБА_2 про встановлення факту законного набуття права приватної власності на майно і тварини залишено без розгляду. Крім того, скаржники є власниками майнових паїв (майнових сертифікатів) члена колективного сільськогосподарського підприємства "Колос", якими визначено розмір майна пайового фонду підприємства у грошовому еквіваленті Як стверджують скаржники, вони дізналися з інформаційних довідок з Державного реєстру прав, що державним реєстратором ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна за приватно-орендним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Колос", факт визнання права власності щодо яких скасовано в судовому порядку.
Відповідно до відомостей Державного реєстру прав встановлено, що на підставі рішень від 07.11.2019 року №№49562205, 49562331, 49562078, 49561916, 49561798 державним реєстратором ОСОБА_1 проведена державна реєстрація права власності приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос", відповідно на нежитлове приміщення пташнику, площею 1133,2 кв. м, розташоване за адресою; АДРЕСА_1 з внесенням запису від 04.11.2019 року №34037473, на нежитлове приміщення, площею 1118,3 кв. м , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з внесенням запису від 04 11.2019 року № 34037602, на нежитлове приміщення телятнику, площею 1665,8 кв. м , розташоване за адресою АДРЕСА_2 з внесенням запису від 04.11.2019 року №34037372. Також, проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення газового складу, площею 62,6 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з внесенням запису від 04.11.2019 року №34037241, на нежитлове приміщення магазину, площею 55,6 кв. м, розташоване за адресою АДРЕСА_1 з внесенням запису від 04.11.2019 року №34037134.
Разом з тим, документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення речових прав на вищезазначені об'єкти нерухомого майна в Державному реєстрі прав відсутні.
На підставі викладеного, Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції розглянувши зазначену скаргу рекомендувала задовольнити, а рішення державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 від 07.112019 року №№49562205, 49562331, 49561916, 49562078, 49561798 скасувати та анулювати доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
З врахуванням зазначених рекомендацій Колегії Міністерством юстиції України виданий оскаржуваний наказ №1231/5 від 27.03.2020 року.
ОСОБА_1 , наголошуючи, що підстави для задоволення скарги, висновки і мотиви, які викладені в оскаржуваному наказі необґрунтовані та безпідставні, звернувся з даним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону №1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Частиною 3 цієї статті Закону №1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Частиною 6 статті 37 Закону №1952-IV встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
За змістом частини 9 статті 37 Закону №1952-IV, порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаного припису, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Згідно з пунктом 2 Порядку 1128 для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Положеннями пункту 8 Порядку №1128 визначено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
За змістом пункту 10 Порядку № 1128 суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що Мін'юст повинен обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб'єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги та дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрана Мін'юстом форма повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб'єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об'єктивну спроможність суб'єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін'юсту свою позицію щодо доводів скарги.
Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб'єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.
Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку №1128 слово "обов'язково" для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Мін'юст має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб'єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги.
Судом встановлено, що у листопаді 2019 року до ОСОБА_1 - державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, звернувся представник ПОП "СП "Колос" та ОСОБА_2 із заявами про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
07.11.2019 року позивачем прийняті рішення про проведення державної реєстрації прав ПОП "СП "Колос" та ОСОБА_2 №№ 49562331, 49562078, 49562078, 49561916, 49561798).
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно, жителями с. Куна Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27.11.2019 року подано до Міністерства юстиції України скаргу на зазначені вище рішення державного реєстратора.
27.02.2020 року відбулось засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, за наслідком якого рекомендовано скасовувати рішення №№49562205, 49562331, 49561916, 49562078, 49561798 та анулювати доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав на нерухоме майно
Наказом Міністерства юстиції України №1231/5 від 27.03.2020 року скасовано рішення №№49562205, 49562331, 49561916, 49562078, 49561798 та анулювано доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Проте, суд вказує, що суб'єкт на дії якого подані скарги та за наслідками яких прийнято оскаржувані рішення - державний реєстратор ОСОБА_1 Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області не був належним чином повідомлений про розгляд справи не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті.
Так, представником відповідача на підтвердження належного повідомлення державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи телефонограму головного спеціаліста ОСОБА_6 зі змісту якої вбачається, що 26.02.2020 року о 11:39 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що 27.02.2020 року за адресою м. Київ вул. Є.Свірстюка, 15, Офіс протидії рейдерству відбудеться засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, під час якого буде розглянуто скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зареєстровану Міністерством юстиції України 27.11.2019 року за №КО-22840 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Разом із тим, згідно з Порядком № 1128 повідомлення суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги, проте, телефонограма була 26.02.2020 року.
Засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції щодо розгляду скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відбулось 27.02.2020 року, відтак, відповідач повідомив державного реєстратора державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 за один день до дня засідання колегії, чим порушив вимоги Порядку № 1128, а також не повідомив о якій годині відбудеться таке засідання.
Суд зазначає, що за змістом пункту 10 Порядку № 1128 суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги, може повідомляти крім, телефонограми, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту, засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Представник відповідача у судовому засіданні вказав, що на сайті Міністерства юстиції України своєчасно розміщено повідомлення про засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції щодо розгляду скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Проте, жодних доказів про належне розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту про розгляд скарг ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до матеріалів справи не долучено.
Таким чином, суд зазначає, що суб'єкт розгляду скарги Міністерство юстиції України належним чином не повідомило державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 про час і місце розгляду скарги, а також не скерувало державному реєстратору Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 копії скарги та доданих до неї документів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті.
Відтак, Міністерством юстиції України порушено вимоги п. 9, 10 Порядку 1128, оскільки позивач - суб'єкт оскарження не був своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд скарги. Вказані обставини позбавили позивача права на прийняття участі у їх розгляді, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою повного та об'єктивного розгляду скарги і прийняття за його наслідками законного і обґрунтованого рішення. Зазначені процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного наказу в частині анулювання позивачу доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
При цьому, оскаржуваний наказ не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто, результатів перевірки скарги, оскільки позбавлення суб'єкта оскарження можливості взяти участь у розгляді цієї скарги є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, що є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.
Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, що містяться, у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 826/19452/16, від 20.05.2019 року у справі №826/9046/16, від 11.10.2019 року у справі № 810/1701/18, від 24.12.2019 року у справі № 826/13305/17, від 18.06.2020 року у справі № 820/1063/17.
Процедуру розгляду відповідно до законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128.
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем порушено строк розгляду скарги, поданої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
Так, пунктом 4 Порядку № 1128 передбачено, що розгляд скарги здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громади" з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.
Аналогічні положення містяться у п.4 зазначеного Порядку, у редакції, що діє з 09.01.2020 року.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як встановлено судом і стороною відповідача не спростовано, скарга надійшла на адресу Міністерства юстиції 27.11.2019 року та зареєстрована за №КО-22840, а висновок Колегії Міністерства юстиції України винесений 27.02.2020 року, на підставі якого прийнятий спірний наказ лише 27.03.2020 року, тобто поза межами 45-денного строку розгляду скарги.
При цьому, ні положення Закону №755-IV, ні Порядку №1128 не передбачають випадків продовження або перенесення строку розгляду скарги у сфері державної реєстрації.
З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача, що скарга, подана ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розглянута відповідачем з порушенням строків, передбачених ч.3 ст.34 Закону № 755-IV, що свідчить про недотримання відповідачем - суб'єктом владних повноважень розумного строку розгляду.
Щодо встановлених по суті скарги порушень, суд зазначає наступне.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено порядок державної реєстрації прав, зокрема, пунктом 1, 2 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
В свою чергу, п. 10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 визначено, що під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов'язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви.
Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Не підлягають виготовленню та долученню до заяви електронні копії документів, що пред'являються заявником з метою встановлення його особи, а також електронна копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, чи документа, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
Так, у п. 1 Мотивів рішення у розгорнутому вигляді Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції щодо розгляду скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вказано, що факт визнання права власності заявників скасовано у судовому порядку, в той час, як визнання права власності заявників не було предметом судового розгляду. У судовій справі № 2-0-80/2006 рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду якої було додано до скарги, предметом розгляду було встановлення юридичного факту законності набуття права власності. Однак, як повідомили під час розгляду справи свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначене судове рішення до заяви про реєстрацію права власності не надавалось, відтак оцінка такому рішенню суду під час проведення державної реєстрації права власності не надавалась. Більш того, суд звертає увагу, що подані заявниками для проведення державної реєстрації речових прав документи, не були підставою для прийняття рішення державним реєстратором.
У п. 2 Мотивів рішення у розгорнутому вигляді Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції щодо розгляду скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зазначено, що до заяви ПОП «СП «Колос» та заяви ОСОБА_2 додані скановані копії протоколу загальних зборів та актів приймання-передачі майна.
В свою чергу, судом з'ясовано, що до заяви ПОП «СП «Колос» та заяви ОСОБА_2 заявниками додано оригінали протоколів загальних зборів та актів приймання-передачі майна. Також, позивач роз'яснив суду, що реєстраційна справа щодо про проведення державної реєстрації права власності формується та зберігається виключно в електронному вигляді. Для її формування реєстратором скануються оригінали документів та долучаються до відповідної заяви.
Щодо викладених у п.п. 3-5 Мотивів рішення у розгорнутому вигляді Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції щодо розгляду скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посилань Колегії про невідповідність наданих заявниками документів вимогам закону, суд зазначає, що Колегія не обґрунтовує свої висновки та не зазначає вимогам конкретно якого нормативно-правового акту, його статті чи нормі, які встановлюють вимоги до документів, які підтверджують набуття, перехід чи припинення права власності, не відповідають документи, подані заявниками для державної реєстрації права власності.
На підставі наведеного, суд доходить висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 27 березня 2020 року №1231/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав" виданий з порушенням норм чинного законодавства, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27 березня 2020 року № 1231/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію".
Зобов'язати Міністерство юстиції України скасувати записи про скасування рішень про державну реєстрацію прав від 07.11.2019 року №49562205, №49562331, №49561916, №49562078, №49561798 та відновити доступ державному реєстратору Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1681,60 грн.
Для вирішення питання про стягнення судових витрат на правову допомогу призначити судове засідання на 03.11.2020 року о 12:00 год., яке відбудеться за адресою вул. Брацлавська, 14, м. Вінниця, в залі судових засідань № 2.
Встановити представнику позивача строк до 03.11.2020 року подати до суду докази щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу та відповідачу для подання відзиву з даного питання.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення у повному обсязі виготовлене 05.11.2020 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна