м. Вінниця
02 листопада 2020 р. Справа № 120/4439/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіальне об'єднання Національної гвардії України від 15 травня 2017 року №21 о/с його звільнено з військової служби у запас.
У зв'язку із цим наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 16 травня 2017 року №120 позивача з 16 травня 2017 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Вінницького об'єднаного міського військового комісаріату Вінницької області.
Проте, на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України позивачу не проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року, у зв'язку із чим звернувся із запитом до відповідача щодо виплати індексації грошового забезпечення.
Листом від 11 серпня 2020 року військова частина НОМЕР_1 повідомила заявника про відсутність необхідних фінансових документів у військовій частині для надання відповіді на запит, оскільки такі передані на зберігання до Центрального архіву Національної гвардії України.
Позивач вважає, що невиплата індексації грошового забезпечення свідчить про допущення відповідачем протиправних дій, які порушують його права та інтереси, у зв'язку із чим звернувся з адміністративним позовом до суду із вимогами визнати протиправними дії військової частини щодо нарахування та невиплати у період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року індексації грошового забезпечення та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням базового місяця "січень 2008 року".
Ухвалою від 31 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18 вересня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, а 02 жовтня 2020 року - доповнення до нього, у якому зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а з 16 травня 2017 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16 травня 2017 року №120 його виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Відтак, на думку відповідача, позивачем безпідставно заявалено вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період після виключення його зі списків особового складу військової частини. Крім того, відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. З метою підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України 04 лютого 2016 року командувачем Національної гвардії України видано розпорядження №Р-5 "Про підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України". Відповідно до пункту 1.1 вказаного розпорядження та пункту 21.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04 липня 2014 року №638, з 01 січня 2016 року встановлено щомісячне преміювання військовослужбовцям Національної гвардії України (крім військовослужбовців строкової служби) відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби, виходячи з асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків на грошове забезпечення у межах фонду преміювання. При цьому, на думку відповідача, сума преміювання з лютого 2016 року по лютий 2018 року була більшою від суми ймовірного розміру індексації. Також у відзиві звернуто увагу на тому, що позивачем передчасно зроблено висновки щодо ненарахування та невиплати йому у відповідний період індексації грошового забезпечення, адже у листі від 11 серпня 2020 року повідомлено заявника про відсутність необхідних фінансових документів для надання повної інформації про суми виплаченої індексації. Відтак, на думку відповідача, підстави для нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення відсутні.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2020 року витребувано у військової частини НОМЕР_1 докази виплати ОСОБА_1 у період з 2016 року по 2018 роки грошового забезпечення у розмірі, що перевищує ймовірний розмір виплати індексації, а також інформацію щодо нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 травня 2017 року.
02 листопада 2020 року на виконання вимог ухвали суду від 23 жовтня 2020 року відповідачем подано лист, у якому вказав, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України не може надати інформацію про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , оскільки усі фінансові документи передані на зберігання до Центрального архіву Національної гвардії України.
Зважаючи на те, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, тому суд при ухваленні даного рішення зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Водночас, слід звернути увагу на частину 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати з датою складення повного рішення.
З огляду на те, що ухвалою від 31 серпня 2020 року вирішено розгляд цієї справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (тобто в письмовому провадженні), тому повний текст рішення складено до закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши наявні у адміністративній справі докази, суд встановив такі обставини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Західного оперативного-територіального об'єднання Національної гвардії України від 15 травня 2017 року №21 о/с ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас.
На реалізацію вказаного наказу командиром військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України наказом від 16 травня 2017 року №120 позивача з 16 травня 2017 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Вінницького об'єднаного міського військового комісаріату Вінницької області. Вказаним наказом передбачено проведення розрахунків із позивачем, пов'язаних із його звільненням з військової служби.
Позивач звернувся із запитом до відповідача щодо виплати йому індексації грошового забезпечення, проте листом від 11 серпня 2020 року вих. №50/08/33-2227 військова частина НОМЕР_1 повідомила заявника про відсутність необхідних фінансових документів у військовій частині для надання відповіді на запит, оскільки такі передані на зберігання до Центрального архіву Національної гвардії України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Відтак, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, в силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку).
Відтак, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 16 травня 2017 року, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 16 травня 2017 року №120.
У листі військової частини від 11 серпня 2020 року, що адресований позивачу на його запит, йдеться про неможливість надання довідки про нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період проходження служби, адже усі фінансові документи передані до архіву.
Водночас, судом вживалися заходи щодо витребування у відповідача інформації щодо нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 травня 2017 року.
Однак, вимоги ухвали суду залишились невиконаними, адже відповідачем не надано такої інформації.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відзиві на позов відповідач посилається на те, що кошторисом доходів і видатків Державного бюджету навчального центру Національної гвардії України на 2016-2017 роки не передбачено виплату індексації.
При цьому, не може визнаватися правомірною відмова у нарахуванні та виплаті сум індексації з мотивів відсутності коштів на такі потреби.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Кечко проти України", №63134/00, рішення від 07 листопада 2005 року) реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Європейський суд з прав людини вказав, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Отже, відсутність у військової частини НОМЕР_1 належного фінансового забезпечення у спірний період, в тому числі для покриття витрат з індексації грошового забезпечення військовослужбовців, не може впливати на наявність або відсутність у позивача права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов'язком роботодавця.
За таких обставин слід визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача протягом періоду з 01 січня 2016 року по 16 травня 2017 року включно.
Щодо посилань позивача на необхідності визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення по 01 грудня 2018 року та, як наслідок, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за цей період, то такі є безпідставними, адже в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 16 травня 2017 року.
З приводу вимоги зобов'язального характеру, то варто врахувати наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.
З огляду на те, що суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача протягом періоду з 01 січня 2016 року по 16 травня 2017 року включно, а тому позовна вимога щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 16 травня 2017 року включно також підлягає задоволенню.
Окрім того, задовольняючи позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача вчинити конкретну дію, суд зважає на те, що така вимога є похідною, що залежить від задоволення основної вимоги.
З приводу визначення базового місяця при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за вказаний період, то суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
При цьому, згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відтак, аналіз вказаних приписів свідчить про те, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадового окладу особи. У разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати перевищить суму індексації.
Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294 (надалі - Постанова №1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вказана постанова набирає чинності з 01 січня 2008 року.
Відтак, з врахуванням приписів пункту 5 Порядку №1078 саме січень 2008 року є місяцем, в якому відбулося підвищення грошових доходів військовослужбовців та є базовим при проведенні індексації за період з 01 січня 2016 року по 16 травня 2017 року.
Крім того, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року.
Відтак, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 16 травня 2017 року включно повинен враховуватись базовий місяць "січень 2008 року".
Аналогічних висновків дійшов і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 06 серпня 2020 року у справі №120/443/20-а, від 04 вересня 2020 року у справі №120/1678/20-а, від 01 жовтня 2020 року у справі №120/1649/20-а та ряду інших.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у період з 01 січня 2016 року по 16 травня 2017 року включно індексації грошового забезпечення, враховуючи базовий місяць "січень 2008 року".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 травня 2017 року включно, враховуючи базовий місяць "січень 2008 року".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження: 21001, м. Вінниця, вул. Некрасова, 72; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08803572)
Повний текст рішення складено 02.11.2020
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович