1-кп/130/95/2020
130/314/19
05.11.2020 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020130000009 від 03.01.2019,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
В судовому засідання прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжних заходів у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, оскільки 08.11.2020 спливає строк застосування до обвинувачених відповідних запобіжних заходів і продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та розгляду даного клопотання у відсутність їх захисників.
Вирішуючи клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строків запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд враховує таке.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення обвинуваченими ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченими переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді утримання під вартою спливає 08.11. 2020.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останній раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, а саме вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 08.11.2007 за ч.3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на вісім років, звільнений умовно - достроково 12.03.2014, судимість за яким не погашена. Обвинувачений ОСОБА_3 являється іногороднім, проживає в с. Богданівка Дніпровського району Херсонської області, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та йому у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні може бути призначено покарання до десяти років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі не проведене, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків, які ще не всі допитані у цьому кримінальному провадженні, можливості скоювати інші злочини.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 виправдані як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строків тримання під вартою до двох місяців, а саме до 03.01.2021 включно.
Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді утримання під вартою спливає 08.11. 2020.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останній раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, а саме вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 07.04.2010 за ч.2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на сім років шість місяців, звільнений 17.02.2016, судимість за яким не погашена. Обвинувачений ОСОБА_4 являється громадянином Республіки Молдова, не має постійного місця проживання в Україні, офіційно не працевлаштований, немає постійних стійких соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та йому у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні може бути призначено покарання до десяти років позбавлення волі, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, можливості скоювати інші злочини.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 виправдані як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому строків тримання під вартою до двох місяців, а саме до 03.01.2021 включно.
Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді утримання під вартою спливає 08.11.2020.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останній хоча раніше не судимий, проте являється іногороднім, проживає в с. Сахнівка Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та йому у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні може бути призначено покарання до десяти років позбавлення волі, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, можливості скоювати інші злочини.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 виправдані як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому строків тримання під вартою до двох місяців, а саме до 03.01.2021 включно.
Суд не вбачає достовірних підстав для можливості застосування до обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання ризиків та виконання ними процесуальних обов'язків, в зв'язку з чим клопотання прокурора ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178,183,184 КПК України,
Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строків запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України, у вигляді утримання під вартою продовжити до двох місяців, а саме до 03 січня 2021 року включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, у вигляді утримання під вартою продовжити до двох місяців, а саме до 03 січня 2021 року включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, у вигляді утримання під вартою продовжити до двох місяців, а саме до 03 січня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя