Справа № 344/14405/20
Провадження № 2-о/344/201/20
03 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, -
заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, за змістом якої просила встановити, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 .
Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
В заяві, заявником не визначено коло заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі, рішення у справі щодо яких може вплинути на їх права та обов'язки шляхом його реалізації.
А також не долучено до матеріалів заяви копій заяв та додатків до них для направлення заінтересованим особам по справі.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У п.3 Постанови зазначено, що якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу. У кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду.
Таким чином, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.318 ЦПК України.
Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Таким чином процесуальним обов'язком заявника є зазначення в заяві заінтересованих осіб та надання суду заяв та додатків до них відповідно до кількості учасників провадження.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В заяві зазначено прізвище ім'я по батькові заявниці ОСОБА_1 , в свою чергу в заяві не вказано хто з осіб є її батьком, зокрема « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 » чи « ОСОБА_5 ».
Згідно долучених до заяви документів, зокрема свідоцтва про народження заявниці, зазначено, що її батьком є ОСОБА_6 . Згідно копії паспорту заявниці її прізвище ім'я по батькові ОСОБА_1 . При цьому з прохальної частини заяви вбачається, що заявниця просить встановити факт, що її батьком є особа на ім'я ОСОБА_5 , таким чином заява спрямована на усунення суперечностей в документах, що видаються відповідними органами реєстрації.
Заявником не вказано причини неможливості виправлення помилок в порядку внесення змін до актових записів цивільного стану, а також не додано доказу, який би підтверджував вказану обставину. В свою чергу внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав (частина перша статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Таким чином в заяві в повній мірі не викладені обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме, що від встановлення цього факту залежить виникнення, зміна або припинення її особистих чи майнових прав.
Таким чином, заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.177, 318, ЦПК України.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене заява підлягає залишенню без руху, з наданням заявнику строку для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду виправленої заяви з значенням заінтересованих осіб, зазначення причини неможливості виправлення помилок у написанні «по-батькові», допущених при реєстрації актів цивільного стану, а також подання доказів, які підтверджують вказану обставину відповідно до кількості заінтересованих осіб.
Відповідно до зазначеного, суд -
заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху, надавши строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання заявнику.
Ухвала не оскаржується.
Суддя С.О. Бородовський