Справа № 344/14781/20
Провадження № 2-а/344/361/20
03 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Бородовського С.О.,
за участі секретаря Грегулецької Х.І.,
представника позивача Думенко В.П.,
відповідача ОСОБА_1 ,
перекладача Вишневська-Попович Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні із застосуванням відеоконференції в залі суду справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області до громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні,-
в позові вказано, що 07.11.2019 року під час здійснення заходів по виявленню іноземців та осіб без громадянства, які знаходяться на території України нелегально, чи в інший спосіб порушують законодавство України у сфері міграції, в рамках проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за дотриманням міграційного законодавства під умовною назвою «Мігрант» працівниками відділу у справах іноземців, осіб без громадянства та запобігання нелегальній міграції Управління ДМС України в Івано-Франківській області по АДРЕСА_1 був виявлений громадянин Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки документів, відповідач пред'явив посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 виданої на його ім'я ГУ ДМС у Львівській області. З метою встановлення дійсності вказаної посвідки та наявності правових підстав перебування на території України відповідача, його було доставлено до УДМС в Івано-Франківській області, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Гнатюка, 29, та проведено відповідну перевірку. У ході перевірки було встановлено, що посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не видавалась. Посвідка на постійне проживання в Україні із зазначеним номером видана іншій особі. Окрім того встановлено, що відповідач прибув в Україну 29.12.2012 року з метою навчання в Тернопільському національному технічному університеті. У серпні 2013 року був зарахований на навчання до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_2 терміном до 31.08.2017. 20.07.2017 року рішенням УДМС в Івано-Франківській області посвідку серії НОМЕР_2 було скасовано у зв'язку із відрахуванням з навчального закладу відповідача після завершення навчання. Однак, після завершення навчання та скасування посвідки на тимчасове проживання відповідач у встановлений законодавством строк не покинув територію України та продовжив перебувати на території України нелегально. Діючий паспортний документ, що дає право на виїзд з України у відповідача був відсутній. У зв'язку із наведеним 08/11/2019 УДМС в Івано-Франківській області було подано адміністративний позов до Івано-Франківського міського суду затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком 6 місяців громадянина Демократичної Республіки Конґо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08.11.2019 Івано-Франківським міським судом позовні вимоги задоволено та прийнято рішення примусово видворити за межі України громадянина Демократичної Республіки Конґо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Затримати з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 місяців. 08/11/2019 відповідача було поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно знаходяться на території України. 10/12/2019 Восьмим апеляційним адміністративним судом рішення Івано-Франківського міського суду від 08.11.2019 було скасовано та прийнято нову постанову, якою позов УДМС України в Івано-Франківській області задоволено частково, постановлено затримати громадянина Демократичної Республіки Конґо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації на шість місяців шляхом поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, починаючи з 07/11/2019. 28.04.2020 УДМС в Івано-Франківській області звернулось до Івано-Франківського міського суду з адміністративним позовом про продовження строку затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 місяців громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із наявністю умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, передбачених частиною 13 статті 289 КАС України, а саме: відсутністю співпраці з боку відповідача під час процедури його ідентифікації; та неодержання інформації з країни його громадянської належності і документів, необхідних для його ідентифікації. 29/04/2020 Івано-Франківський міський суд задовольнив адміністративний позов та виніс рішення про продовження строку затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 місяців. 08/07/2020 Восьмим апеляційним адміністративним судом рішення Івано-Франківського міського суду від 08.07.2020 в адміністративній справі змінено. А саме, абзац другий резолютивної частини викладено у редакції: «продовжити строк затримання громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 3 місяці. Одночасно, судом апеляційної інстанції не наведено заперечень наявності правових підстав для продовження строку затримання, передбачених частиною 13 статті 289 КАС України. Однак, вказано на необґрунтованість строку затримання, саме на 6 місяців. 24/07/2020 УДМС в Івано-Франківській області звернулось до Івано- Франківського міського суду з адміністративним позовом про продовження строку затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 місяців громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із наявністю умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, передбачених частиною 13 статті 289 КАС України, а саме: відсутністю співпраці з боку відповідача під час процедури його ідентифікації; та не одержання інформації з країни його громадянської належності і документів, необхідних для його ідентифікації. 24/07/2020 рішенням Івано-Франківського міського суду задоволено адміністративний позов частково та продовжено строк затримання громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 3 місяці, тобто до 04.11.2020 року включно. Відповідно до повідомлення УДМС у Волинській області №0701.4./12643-20 від 30.09.2020 відповідач звернувся із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Відповідно до повідомлення УДМС України у Волинській області 20/10/2020 було прийнято рішення про відмову відповідачу в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. У продовж всього строку затримання УДМС в Івано-Франківській області спільно з центральним апаратом ДМС України та Департаментом консульської служби МЗС України вживаються необхідні заходи щодо ідентифікації та документування відповідача, що підтверджується відповідними листами (№2601/5.2/7526-20 12.06.2020; №2601.5.2-3044/26.3-20 від 15.06.2020; 2872/1/2601-20 від 19.06.2020; 8.3-4898/2-20 від 02.07.2020). Також відповідачу було неодноразово запропоновано сприяти у його ідентифікації та документуванні. Однак, відповідач категорично відмовляється від співпраці (лист Волинського ПТПІ від 28.10.2020 №04-01/1101). У зв'язку із відсутністю в Україні акредитованого дипломатичне представництва Демократичної Республіки Конго, найближче знаходиться у м. Москва, Російська Федерація та відсутністю співпраці з боку відповідача процедура його ідентифікації потребує значного часу. Тому на даний час процедура ідентифікації не завершена та триває.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, надав пояснення про те, що особу встановлено, іноземець навчався на території України, посвідка на тимчасове право проживання на території України дійсна до закінчення навчання, іноземець був відрахований з університету, 07.11.2019 року проведено перевірку, встановлено, що посвідка за наданою серією та номером не видавалась, за даним фактом було зареєстровано кримінальне провадження. Долучив до матеріалів справи копії судових рішень про затримання іноземця та продовження строку затримання з метою ідентифікації, а також подав заяву за змістом якої вказав, що в позовній заяві допущено технічну описку, не вірно зазначено на 4 сторінці позовної заяви, строк затримання «тобто до 04/11/2020 включно», відомості просив не брати до уваги при ухваленні судового рішення.
Відповідач в судовому засіданні відмовився від надання правової допомоги адвокатом, відмовився від перекладу, зазначив, що в необхідному обсязі розуміє українську мову, буде самостійно представляти свої інтереси. Надав пояснення про те, що навчався в університеті, йому видано посвідку, при перевірці посвідку ним пред'явлено, але її було вилучено і місце знаходження та її доля йому не відома, експертизи документу за весь цей час не проведено, документи в нього вилучено та не повернуто, затримання і утримування протягом цього часу є безпідставним, на території України в нього сім'я.
Судом встановлено наступні обставини.
08/11/2019 рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області вирішено адміністративний позов задовольнити, примусово видворити за межі України громадянина Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в країну походження - Демократичну Республіку Конго; затримати громадянина ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
10/12/2019 Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано, та прийнято нову постанову, якою затримано громадянина Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації на шість місяців, шляхом поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, починаючи з 07/11/2019.
29/04/2020 рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області позов задоволено, продовжено строк затримання громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
24/07/2020 рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області продовжено строк затримання громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на три місяці.
22/10/2020 УДМС України в Волинській області видано повідомлення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
19/06/2020 МЗС за результатами розгляду листа УДМС в Івано-Франківської області видано лист, яким з метою підготовки звернення Посольства України в Російській Федерації до Посольства Демократичної Республіки Конго витребувано наступні документи та відомості: зазначення прізвища, ім'я, латинськими літерами, як це було викладено в закордонному паспорті, 4 кольорових фотокартки, наявні фотокопії документів затриманого, дактилокарту з відбитками пальців, заповнену затриманим французькою мовою анкету з особовими даними, складену та підписану затриманим заяву.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011.
Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Тобто затримання може бути застосовано до іноземця або особи без громадянства судом строком на шість місяців, за наявності умов, що визначені процесуальним законодавством.
Загальний строк затримання може бути продовжений не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до ч. 12 ст. 289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Так, судовим рішенням від 24/07/2020 визначено продовжити строк затримання відповідача на три місяці.
Отже затримання відповідача здійснено від 24/07/2020 на наступні три місяці. Тому терміном завершення затримання відповідача за рішенням від 24/07/2020 є 24/10/2020.
В позові на аркуші чотири вказано, що затримання відповідача здійснюється до 04/11/2020.
Позов подано до суду 03/11/2020.
Однак право на подання до суду позову про продовження строку затримання надано позивачу не пізніше як за п'ять днів до завершення строку.
Якщо позивач вважав, що строк затримання відповідача завершується 04/11/2020, то він був зобов'язаний подати до суду відповідний позов не пізніше 29/10/2020, за п'ять днів до завершення строку.
Разом з цим строк затримання відповідача завершився 24/10/2020, а не 04/11/2020.
Строк оскарження судового рішення не продовжує строк його дії за змістом відповідного рішення.
Допуск судового рішення до негайного виконання чи не здійснення такого допуску не впливає на строк дії судового рішення взагалі, а тим більше в частині визначення строку затримання особи.
В свою чергу позивачем позові в будь-який спосіб не обґрунтовано обчислення строку затримання, за яким терміном його завершення є 07/11/2020.
Позивачем не подано суду клопотань щодо поновлення строку пред'явлення позову, не обґрунтовано належними правовими підставами порядок обчислення строку затримання, який би завершився 07/11/2020, в позові самим же позивачем вказано, що строк затримання відповідача завершується 04/11/2020, а дійсний строк затримання завершився 24/10/2020.
Пунктом 1 статті 5 Конвенції Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в недопущенні свавільного позбавлення такої свободи. Особу може бути затримано лише в порядку, що встановлений законом та з правових підстав, що визначені законом, із легітимною метою, що визначена безпосередньо законом.
Так положеннями КАС України передбачено, що суд може продовжити виключно строк, що не завершився.
При цьому подати позов про продовження строку затримання іноземця, що не завершився можна за п'ять днів до його завершення.
Натомість позивач подав суду позов про продовження строку затримання іноземця, що вже завершився. Відповідний позов подано суду із порушенням строку звернення до суду - за п'ять днів до його завершення.
Крім цього згідно з ч. 13 ст. 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Натомість відповідач та представник позивача підтвердили перед судом обставину встановлення особи відповідача на час його затримання і протягом усього часу його утримання. При цьому саме в розпорядженні позивача перебувають усі необхідні копії документів щодо визначення правових підстав для відповідача перебувати на території України та щодо оформлення відповідачу документа про тимчасове перебування на території України.
Під час вирішення позову про продовження строку затримання іноземця та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, обов'язковому дослідженню судом підлягають обставини щодо неможливості ідентифікації іноземця або особи без громадянства та неможливість забезпечення примусового видворення.
Порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання регламентовано Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150.
У відповідності до пункту 1 Розділу VІ «Порядок дій з ідентифікації та документування іноземців» Інструкції №353/271/150, якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України, орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.
З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.
У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС.
Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.
Разом з тим, Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства яка затверджена спільним Наказом МВС України, Адміністрацією ДПС України, Службою безпеки України № 353/271/150 від 23.04.2012 регламентовано порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.
Так, в п. 2.7 Інструкції № 353/271/150 передбачено, що у разі відсутності в іноземця документів, що посвідчують особу, територіальний орган, територіальний підрозділ ДМС, орган СБУ або орган охорони державного кордону України вживають заходів щодо їх ідентифікації та документування (запити до дипломатичних представництв або консульських установ із долученням двох кольорових фотокарток на кожну особу).
У разі відсутності відповіді від компетентних органів країни походження іноземця запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно (абз. 3 п. 2.7 Інструкції).
В матеріалах справи наявна копія звернення Департаменту консульської служби МЗС України. Однак вказаний документ не містить дати, номеру, у матеріалах справи відсутні докази його відправлення, таким чином не обґрунтовано належними доказами направлення через Департамент консульської служби МЗС України повторних запитів до компетентних органів країни походження відповідача щодо його ідентифікації, тобто, позивач не довів виконання обов'язку щодо ідентифікації іноземця.
Позивачем не доведено відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації. Однак процесуальним законом встановлено, що підставою для продовження строку затримання є вчинення активних дій, щодо перешкоджанню ідентифікації, в свою чергу позивачем повідомлено відомості щодо його ідентифікації.
Позивачем не надано доказів направлення Департаменту консульської служби МЗС України документів та відомостей, зокрема: зазначення прізвища, ім'я, латинськими літерами, як це було викладено в закордонному паспорті затриманого, 4 кольорових фотокартки, наявні фотокопії документів затриманого, дактилокарту з відбитками пальців, заповнену затриманим французькою мовою анкету з особовими даними, складену та підписану затриманим заяву.
Не надано доказів не можливості отримання зазначеної інформації, відповідачем в судовому засіданні надано пояснення, що ним надано документи, від співпраці не відмовлявся.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже позивач несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» при вирішенні справ про примусове видворення суди повинні враховувати положення статей 9, 29 Загальної декларації прав людини 1948 року та статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно для забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Зокрема, відповідно до п "f" частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім як відповідно до процедури, встановленої законом, у випадку законного арешту або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Також, відповідно до п. 113 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Чахал проти Великобританії» заява № 22414/93, будь-яке позбавлення волі відповідно до статті 5 п. 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виправдано, тільки поки розглядається питання про висилку. Якщо ця процедура не здійснюється з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим відповідно до статті 5 п. 1 (f).
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивачем не обґрунтовано звернення до суду з позовом про продовження строку, який вже завершився позов позбавлено правових підстав.
Відповідно до зазначеного суд, -
в позові відмовити;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Бородовський С.О.