02 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 922/6026/15
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт"
на рішення Господарського суду Харківської області
(головуючий - Калантай М.В., судді: Суслова В.В., Аюпова Р.М.)
від 26.05.2020
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Гребенюк Н.В., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.)
від 22.09.2020
у справі за позовом Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво"
до Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт"
про стягнення 3 897 228,07 грн,
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2017, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 922/6026/15, позов задоволено. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 2 509 468,20 грн основного боргу, 1 272 461,89 грн інфляційних втрат, 115 297,98 грн 3% річних та судовий збір.
09.10.2020 КП "Харківгорліфт" звернулося із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 26.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 922/6026/15, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
1. Щодо підстав касаційного оскарження.
08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-ІХ), згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень та вимоги до змісту касаційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону від 15.01.2020 № 460 - ІХ, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Так, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував но-рму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Таким чином, у касаційній скарзі на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції мають зазначатися підстава (підстави) касаційного оскарження судових рішень, а саме: міститися посилання на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, і при цьому, додатково зазначається:
- постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні - у разі оскарження судових рішень з тієї підстави, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
- обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду - у разі оскарження судових рішень з підстави необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що заявник не зазначає норми, що неправильно застосовано чи порушено судами, а також підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Зміст касаційної скарги зведено до:
1) викладення фактичних обставин справи;
2) цитування статті 92, 140 Конституції України, статті 1, частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", статтю 382 Цивільного кодексу України, пункту 1 частини 2 статті 8, частину 1 статті 120 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 "Про незалежність судової влади", пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 8 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", статей 42, 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України;
3) зазначення, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню відповідно до норм 311 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх ухвалено:
- за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи;
- за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи;
- з порушенням норм процесуального права.
Таке обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не відповідає вимогам, встановленим пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу (у редакції Закону від 15.01.2020 № 460 - ІХ), а тому касаційна скарга залишається без руху відповідно статті 174, частини 2 статті 292 цього Кодексу.
2. Щодо судового збору.
Крім того, Верховний Суд, перевіривши матеріали касаційної скарги та зарахування судового збору за подання касаційної скарги КП "Харківгорліфт" до державного бюджету, встановив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який, зокрема, визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлю-ються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної зая-ви, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до вимог касаційної скарги та ціни позову, заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 116 916,84 грн (200 % х (3 897 228,07 грн х1,5%).
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, пункту 5 частини 2 та пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 922/6026/15 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити норми права, неправильно застосовані/порушені судами попередніх інстанцій, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги іншим учасникам справи;
- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 116 916,84 грн.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова