Справа № 461/3935/19 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 33/811/428/20 Доповідач в 2-й інстанції: Галапац І.І.
04 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Черепащука І.В. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 27 лютого 2020 року, -
з участю представника
Галицької митниці Держмитслужби Васецького Є.І.,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Гая О.О.,
Гроностальського Р.М.,
встановив:
цією постановою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №2242/20900/19 від 24 травня 2019 року товар постановлено повернути власнику для здійснення відповідних митних процедур.
Згідно постанови судді, відповідно до протоколу про порушення митних правил № 2242/20900/19 від 24 травня 2019 року, 08 квітня 2019 року на адресу Львівської митниці ДФС надійшов лист ДФС України від 03 квітня 2019 року № 11180/7/99-99-20-02-01-17, яким скеровано копії документів, отриманих від митних органів Польщі, що стосуються фактів затримання митними органами Польщі предметів - бурштин, вагою 42,85 кг (08 грудня 2018 року) та 71 кг (10 грудня 2018 року), переміщених через державний кордон України у зоні діяльності Львівської митниці ДФС в транспортних засобах з р.н. НОМЕР_1 (10 грудня 2018 року) та НОМЕР_2 (08 грудня 2018 року).
22 травня 2019 року на адресу Львівської митниці ДФС надійшов лист Військової прокуратури Західного регіону України від 22 травня 2019 року №09-21 вих.19, яким повідомляється, що Військовою прокуратурою, у ході досудового розслідування кримінального провадження №42017140410000215 від 22 вересня 2017 року отримано документи від органів прокуратури Польщі щодо відкриття ними кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , за фактом переміщення згаданою особою з 07 грудня 2018 року, на 08 грудня 2018 року, із України в Польщу, через пункт пропуску «Краковець-Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці, з приховуванням від митного контролю, із використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) в автомобілі марки «AUDI» VIN НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_2 предметів, а саме - бурштин, необроблений, у стані сировини, вагою 42,85 кг, вартістю 42 850,00 злотих РП (за курсом НБУ станом на 08 грудня 2018 року дорівнює 316 232,23 грн.).
Вказаним листом Військової прокуратури Західного регіону України в адресу митниці скеровано копії документів, отриманих нею від органів прокуратури Польщі, які підтверджують факт затримання ОСОБА_1 і вилучення у нього предметів - бурштину, необробленого, у стані сировини, вагою 42,85 кг, 08 грудня 2018 року в пункті пропуску «Корчова-Краковець» на території Польщі.
Перевіркою інформації, що міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України підтверджено, що ОСОБА_1 , 07 грудня 2018 року через митний пост «Краковець», переміщувався з митної території України на митну територію Польщі в автомобілі марки «AUDI» VIN НОМЕР_3 р.н. НОМЕР_2 , без товарів, каналом спрощеного митного контролю «зелений коридор».
В апеляційній скарзі представник Галицької митниці Держмитслужби Черепащук І.В. покликається на те, що висновок суду є помилковим та необґрунтованим, оскільки судом не надано належної оцінки обставинам та матеріалам справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Вважає, що сукупність і взаємозв'язок одержаних митницею даних і документів від Державної фіскальної служби України та Військової прокуратури Західного регіону України безпосередньо вказують на факт переміщення ОСОБА_2 товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників).
Не погоджується з доводом суду щодо порушення права на захист особи, яка притягається до відповідальності та неналежного викладу фактичних обставин справи в протоколі про порушення митних правил.
Стверджує, що інформація зазначена в листах Військової прокуратури Західного регіону, Державної фіскальної служби, що була отримана останніми від уповноважених державних органів Республіки Польща не потребує легалізації на території України та в достатньому обсязі описує де саме та коли ОСОБА_2 здійснено порушення митних правил (переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю) та визначає якісні та вартісні показники предмету правопорушення.
На думку апелянта безпідставними є покликання суду щодо неналежності доказу протоколу про порушення митних правил.
Звертає увагу на те, що судом в мотивувальний частині оскаржуваної постанови винесено рішення про повернення вилученого протоколом про порушення митних правил №2242/20900/19 від 24 травня 2019 року товару власнику для здійснення відповідних митних процедур, однак, згідно вказаного протоколу, жодних товарів в ОСОБА_3 не вилучалося.
Просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 лютого 2020 року відносно ОСОБА_1 , винести нову постанову, якою визнати останнього винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією даної статті в повному обсязі, а саме - штраф у розмірі 100% вартості предметів правопорушення, а також конфіскації товару - бурштину, необробленого, у стані сировини, вагою 42,85 кг, а у разі неможливості конфіскації товару, стягнути згідно ст. 541 МК України з ОСОБА_1 на користь держави його вартість - 316 232 грн. 23 коп.
Заслухавши пояснення представника Галицької митниці Держмитслужби Васецького Є.І., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_1 та виступ його захисника - адвоката Гая О.О., які заперечили таку, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 486 МК України передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України - посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду, дослідивши матеріли справи, встановила фактичні обставини, правильно виклала їх в постанові, з покликанням на нормативно правові акти, належним чином мотивувала це, та прийшла до вірного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, відповідальність за яке настає, зокрема за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, з чим погоджується і апеляційний суд.
Виходячи з наведеного, апеляційна скарга представника митниці в цій частині є безпідставною, оскільки доказів на спростування висновків місцевого суду в ній не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції не здобуто.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно зазначив в оскаржуваному рішенні про повернення товару, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил №2242/209000/19 від 24 травня 2019 рокуОСОБА_1 , оскільки такий, як встановлено останньому не належить і місцезнаходження товару невідоме, а тому, постанова суду в цій частині підлягає скасуванню.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Черепащука І.В. задоволити частково.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 лютого 2020 року відносно ОСОБА_1 в частині повернення вилученого згідно протоколу про порушення митних правил №2242/20900/19 від 24 травня 2019 року товару - скасувати.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати
з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду Галапац І.І.