05 листопада 2020 р. Справа № 480/2171/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020, суддя С.В. Воловик, вул. Герасимова Кондраьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 27.05.20, по справі № 480/2171/20
за позовом ОСОБА_1
до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни третя особа Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк"
про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", в якому просила суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 18.03.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. у виконавчому провадженні 59423019 при примусовому виконанні виконавчого напису №12604, виданого 29.05.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л., на підставі виконавчого напису було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки виконавець не мав права відкривати дане провадження, у зв'язку з тим, що він, як боржник не має жодного відношення до виконавчого округу м. Києва, проживає та зареєстрований в м. Шостка, нерухомості чи іншого майна в м. Києві позивач не має.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову від 18.03.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. у виконавчому провадженні 59423019 при примусовому виконанні виконавчого напису №12604, виданого 29.05.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.
Стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-А, оф. 35-Б) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп., сплачений при зверненні до суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права.
В апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна зазначає, що позивач є власником карткового рахунку в АТ "ПУМБ", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, а тому порушення Закону України “Про виконавче провадження” відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві. Крім того, дана позиція підтверджується листом Міністерства юстиції України № 23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018 року. Таким чином, оскаржувана постанова була винесена за місцем знаходженням майна боржника, що відповідає ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження”.
Крім того, відповідач наполягає на тому, що суд першої інстанції мотивував своє рішення тільки порушенням територіальних меж відкриття виконавчого провадження, проте позивач не оскаржувала дії та постанови приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження. Натомість судом першої інстанції при ухваленні рішення не було мотивовано щодо порушення приватним виконавцем вимог чинного законодавства при винесенні про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.03.2020, що є предметом оскарження у даних спірних відносинах.
Позивачем подано заяву, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , згідно паспортних даних, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Приватний виконавець Юхименко О.Л. здійснює діяльність в межах виконавчого округу м. Київ.
29.05.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. видано виконавчий напис №12604 про звернення стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 14 925,29 грн. який, як зазначено в написі, видано на підставі кредитного договору №26252018767381 від 23.01.2012, укладеним з АТ "БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк".
АТ “ПУМБ” звернулось до Приватного виконавця Юхименко О.Л. із заявою (без дати №101853) про примусове виконання виконавчого надпису №12604 від 29.05.2019, до якої додано квитанцію про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису та копію довіреності.
Також, АТ “ПУМБ” надано виконавцю лист вих.№1_01 від 20.06.2019 року згідно якого повідомлено, що у клієнта ОСОБА_2 відкрито рахунок в валюті гривня в АТ “ПУМБ”, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л., на підставі вищезазначеного виконавчого напису, винесла постанову ВП №59423019 від 27.06.2019 про відкриття виконавчого провадження.
18.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Не погодившись з оскаржуваною постановою приватного виконавця позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець відкрив виконавче провадження поза межами свого виконавчого округу, у зв'язку з чим оскаржувана постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.03.2020 ВП №59423019, як похідна від постанови про відкриття провадження ВП №59423019 від 27.06.2019, є незаконною та необгрунтованою.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до статті 14 Закону, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 15 Закону передбачає, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Згідно зі статтею 68 цього Закону, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Таким чином, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Тобто, вказана правова норма визначає перелік підстав, за яких може бути звернуто стягнення на доходи боржника.
Таким чином, для з'ясування наявності підстав застосування приватним виконавцем статті 68 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів вказує на необхідність перевірки обставин відсутності в боржника в цьому виконавчому провадженні коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.
Відповідно до ч. 1 ст.27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що право приватного виконавця вчиняти виконавчі дії (накладати арешт, звертати стягнення на майно, кошти та ін.), виникає лише в тому випадку, коли виконавче провадження відкрито (розпочато) у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Колегією суддів встановлено, що виконавчим округом приватного виконавця Юхименко О.Л, є місто Київ. Боржник у виконавчому провадженні - ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у місті Шостка, Сумської області, що підтверджується відомостями паспорту громадянина України. При цьому, доказів наявності у позивача нерухомого або рухомого майна, яке б знаходилось на території міста Києва, відповідач суду не надав.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що місцем майна боржника є місцезнаходження банку, в якому у боржника відкритий картковий рахунок (АТ "ПУМБ", який розташований за адресою м. Київ вул. Андріївська, 4), з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.27 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно статті 3 наведеного Закону кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.
Картковий рахунок - це банківський поточний картковий рахунок Клієнта, який відкривається на договірній основі для обліку грошових коштів Клієнта та здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. По картковому рахунку проводиться облік операцій за платіжними картками Клієнта.
Отже, місцезнаходженням майна є не місце розташування самого банку, де відкритий рахунок, а самі банківські рахунки чи електронні гаманці, на яких обліковуються кошти та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою відповідних платіжних інструментів, однак такі рахунки або електронні гаманці не є майном у розумінні положень ст. 190 ЦК України, оскільки вони не є окремими речами чи їх сукупністю, а фактично вони є засобом обліку руху грошових коштів та призначені для виконання клієнтами платіжних систем певних операцій.
Статтею 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст.179 цього ж Кодексу).
Проте, відповідачем не було надано жодних доказів того, що на картковому рахунку, який на її думку належить позивачу, відкритому в АТ “ПУМБ”, знаходяться грошові кошти, що давало б підстави вважати їх майном боржника, відповідно, визначати за допомогою цього місцезнаходження майна боржника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що приватний виконавець відкрив виконавче провадження поза межами свого виконавчого округу, у зв'язку з чим оскаржувана постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.03.2020 ВП №59423019, як похідна від постанови про відкриття провадження ВП №59423019 від 27.06.2019, не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поряд із цим, колегія суддів також зазначає, що в оскаржуваній постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.03.2020 ВП №59423019 приватним виконавцем зазначено, що згідно з відомостями наданими ПФУ, ДФС у відповідь на запит приватного виконавця встановлено, що боржник отримує дохід від ТОВ "Дорпостач". Проте доказів щодо отримання таких листів від ПФУ, ДФС з зазначеними відомостями, приватним виконавцем до суду не надано. Наявні в матеріалах справи відповіді на запити не містять таких даних щодо отримання позивачем доходів від ТОВ "Дорпостач". (а.с. 42-43).
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приватним виконавцем не доведено правомірність прийняття постанови від 18.03.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні 59423019 при примусовому виконанні виконавчого напису №12604, виданого 29.05.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.
Колегія суддів враховує, що за змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна - залишити без задоволення
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 по справі № 480/2171/20 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов
Постанова складена в повному обсязі 05.11.20.