ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 листопада 2020 року м. Київ № 640/8171/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 8-а)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 08 лютого 2019 року №UA100210/2019/000046/2 про коригування митної вартості товарів (надалі по тексту - оскаржуване рішення).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що при митному оформленні транспортного засобу (надалі по тексту - ТЗ), який увозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надано митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (надалі по тексту - МК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача надіслав до суду клопотання про виклик свідка (позивача ОСОБА_1 ), яке обґрунтоване тим, що остання є власником транспортного засобу, який увозився на митну територію України, особисті показання якої є важливими для вирішення спору в межах даної справи.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Положеннями статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
За приписами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Згідно приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Одночасно, суд звертає увагу представника відповідача, що відповідно до приписів частини 2 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України вказані свідки можуть бути викликані для допиту в судовому засіданні з ініціативи суду у випадку, якщо суд дійде до такого переконання під час розгляду даної адміністративної справи.
Суд, вирішуючи клопотання позивача про виклик свідка, звертає увагу, що в ньому не доведено про неможливість встановлення судом відповідних обставин з наданих відповідачем матеріалів та долучених позивачем до позовної заяви доказів.
Крім цього, у клопотанні про виклик свідка представником відповідача не зазначено які саме обставини, що мають значення для справи, може повідомити вказана особа та які саме питання підлягають з'ясуванню.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість виклику свідка, у зв'язку із чим у задоволені відповідного клопотання слід відмовити.
Керуючись положеннями статей 92, 166-167, 241, 248 Кодексу адміністартивного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання представника Київської міської митниці ДФС про виклик свідка відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Федорчук