ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 листопада 2020 року м. Київ № 360/4404/19
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши клопотання позивача про повернення судового збору в адміністративній справі
за позовом Головного управління ДПС у Луганській області
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення коштів,
Головне управління ДФС у Луганській області (93401, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, код ЄДРПОУ 39591445) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів у сумі 130866,10 грн.
Ухвалою Окружного адміністративному суду міста Києва від 17.06.2020 позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.
Від позивача надійшло клопотання про повернення судового збору у розмірі 1962,99 гривень, що був сплачений позивачем на рахунок Луганського окружного адміністративного суду відповідно до платіжного доручення від 01.10.2019 № 1625.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 7 вказаного Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно з пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Таким чином, враховуючи, що положеннями Закону України "Про судовий збір" не передбачено повернення судового збору у разі його помилкового зарахування.
Водночас, Порядком № 787 передбачено, що повернення помилково зарахованого судового збору за ухвалою суду не здійснюється у разі його помилкового зарахування, а здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Листом Державної судової адміністрації України від 14.09.2018 № 6-17517/18 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору" рекомендовано судам, які передали справу для розгляду іншим судам, надавати подання про повернення помилково зарахованого судового збору за цими справами, при наявності письмового підтвердження про необхідність повернення судового збору від суду, до якого передано справу.
Таким чином, судовий збір, сплачений на рахунок суду, який передав справ для розгляду іншому суду до відкриття провадження у справі, вважається помилково зарахованим у разі, якщо таку сплату судового збору не було прийнято судом, до якого передано справу.
Відповідно, повернення такого судового збору має здійснюватись за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а саме судом, який передав справу для розгляду іншому суду та на рахунок якого було сплачено такий судовий збір.
У цьому випадку, позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з порушенням територіальної підсудності, у зв'язку з чим справу було передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
При цьому на рахунок Луганського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення від 01.10.2019 № 1625.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2020 судом було встановлено, що сплата судового збору до Луганського окружного адміністративного суду виключає можливість його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва, а отже судовий збір, сплачений на рахунок Луганського окружного адміністративного суду не є належним доказом сплати судового збору.
Таким чином, враховуючи, що платіжне доручення від 01.10.2019 № 1625 на суму 1962,99 гривень не було прийнята судом як належний доказ сплати судового збору, а позивачем не було сплачено судовий збір на відповідний рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва, у зв'язку з чим позовну заяву було залишено без розгляду, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений на рахунок Луганського окружного адміністративного суду відповідно зазначеного платіжного доручення, є таким, що зарахований помилково, а отже підлягає поверненню на підставі подання (висновку) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а не на підставі рішення суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про повернення судового збору - відмовити.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.П. Огурцов