05 листопада 2020 року м. Чернігів Справа № 620/4102/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тихоненко О.М.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому останній просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо ненарахування з 17 липня 2018 року та невиплати щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок із 17 липня 2018 року та нарахувати і виплачувати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік), здійснивши виплату суми заборгованості, яка виникне, однією сумою без урахування Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Позивач 02.11.2020 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки судом не вирішено питання щодо вимоги про нарахування і виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Заява мотивована тим, що судом прийнято рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, проте судом визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо порушеного права в частині невиплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, а також зобов'язавши відповідача призначити вказане підвищення, у розмірі, встановленому законом, не вирішено питання щодо нарахування та виплати зазначеного підвищення.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.
Позивач звертаючись до суду просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо ненарахування з 17 липня 2018 року та невиплати щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок із 17 липня 2018 року та нарахувати і виплачувати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік), здійснивши виплату суми заборгованості, яка виникне, однією сумою без урахування Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018.
З огляду на рішення суду, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 судом не вирішено позовну вимогу про зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання вчинити певні дії.
В силу положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача та уникнення необхідності повторного звернення до суду, враховуючи те, що судовим рішенням від 21.10.2020 визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у невиплаті підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, а також зобов'язано відповідача призначити вказане підвищення, у розмірі, встановленому законом, суд, вважає за можливе задовольнити вимогу ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення суду.
Керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тихоненко