05 листопада 2020 року Чернігів Справа № 620/2533/20
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про: визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 16.03.2020 №25-4632/14-20-сг про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, на території Великодирчинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.02.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що чинним законодавством України визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведенні земельної ділянки, і в ньому відсутня така підстава для відмови, як віднесення земельної ділянки до земель несільськогосподарського призначення (піски).
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 13.07.2020 позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду від 13.07.2020 до суду 03.09.2020 надійшли подані позивачем документи, які отримані суддею, у зв'язку з перебуванням у відпустці, 07.09.2020.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 08.09.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.
Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, просить суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що ділянка, відносно якої звернулась до них із заявою позивачка, розташована біля с. Великий Дирчин (Великодирчинська сільська рада) за межами населеного пункту і належить до земель несільськогосподарського призначення (піски). Зазначене підтверджується викопіюванням з графічних матеріалів встановлення меж території сільської ради та населених пунктів з уточненням складу земельних угідь землекористувачів та землевласників. Також відповідач зазначив, що надати витяг з Державного земельного кадастру на зазначену земельну ділянку неможливо, так як земельна ділянка не сформована і не внесена до Державного земельного кадастру.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій остання зазначила, що не погоджується з доводами, вказаними відповідачем у відзиві. Позивачка наголошує, що формальне віднесення земельної ділянки на категорії - «Піски», за відведенням якої вона звернулась, не відповідає вимогам Закону України «Про землеустрій». Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, відповідно до їх повноважень.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 10.02.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в якій просила, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, що розташована на території Великодирчинської сільської ради Городянського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства (а.с.38).
До заяви позивачка додала копію схеми розташування земельної ділянки, копію свого паспорта і коду, графічний матеріал місця розташування земельної ділянки (а.с. 39-40).
Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, розглянувши заяву ОСОБА_1 , наказом від 16.03.2020 № 25-4632/14-20-сг «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Великодирчинської сільської ради Городянського району Чернігівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03), з таких підстав: земельна ділянка відноситься до земель несільськогосподарського призначення (піски) (а.с. 4).
Вважаючи оскаржувану відмову, викладену у наказі, протиправною, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
При цьому, відповідно до положень статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.
Отже, вказаними нормами встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень.
Позивачем, при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки додано до заяви графічні матеріали, які містять зазначення бажаного місця розташування та розміру земельної ділянки, що надає можливість перевірити місце її розташування на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому порядку.
Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, розглянувши заяву ОСОБА_1 , наказом від 16.03.2020 № 25-4632/14-20-мг «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Великодирчинської сільської ради Городянського району Чернігівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03), з таких підстав: земельна ділянка відноситься до земель несільськогосподарського призначення (піски).
Проте належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що земельна ділянка відноситься до земель несільськогосподарського призначення матеріали справи не містять.
За таких обставин викладені відповідачем у наказі підстави для відмови суд розцінює як відсутність жодної, з передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
За вказаних обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, з непередбачених законом підстав, відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
У свою чергу, відмова за відсутності підстав, визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України, свідчить про відсутність наміру суб'єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством.
Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Проте надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
Подібну правову позицію вже висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 24.01.2019 по справі № 806/2978/17, від 16.05.2019 по справі № 812/1312/18 та від 14.08.2019 по справі № 0640/4434/18.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову повністю, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь позивача судовий збір у сумі 840,80 грн.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 16.03.2020 №25-4632/14-20-СГ про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, на території Великодирчинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.02.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр.Миру, буд.14,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ - 39764881)
Суддя В.В. Падій