04 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2464/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною дію в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 28.04.2016 по 03.04.2017 без застосування базового місяця січня 2008 року;
- стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати індексації грошового забезпечення за період служби з 28.04.2016 по 03.04.2017 у розмірі 31.635,50 грн.;
- стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.04.2017 по 29.08.2020 у розмірі 440 245,74 грн.;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків індексації грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 28.04.2016 по 03.04.2017. Також зазначає, що на адресу відповідача було направлено адвокатський запит №103-96/20 з проханням надати довідку про нараховане і виплачене позивачу грошове забезпечення, довідку - розрахунок сум індексації грошового забезпечення. Відповідачем надано відповідь від 18.08.2020 №14/М-35, якою було надано розрахункові листи про нараховане і виплачене грошове забезпечення позивача, довідку про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення позивача. Позивач зазначає, що з наданої інформації вбачається, що індексація грошового забезпечення нарахована відповідачем позивачу в значно менших розмірах ніж передбачено діючим законодавством, так як невірно визначений базовий місяць нарахування індексації. На думку позивачки, дії відповідача з нарахування їй індексації грошового забезпечення в значно менших розмірах, ніж передбачено діючим законодавством є неправомірними, що і стало підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 04.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16.09.2020, ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи №540/2464/20 за правилами загального позовного провадження.
23.10.2020, представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов відповідно до якого поти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві та зазначає наступне. З 28 квітня 2016 року наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 343-ОС «По особовому складу», молодшого сержанта ОСОБА_2 , яка прибула для подальшого проходження військової служби з Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України (військова частини НОМЕР_3 , м. Черкаси), було зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) та включено до списків всіх видів забезпечення. 10 червня 2016 року наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 431-ОС «По особовому складу» молодшого сержанта ОСОБА_3 , було призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б). 03 квітня 2017 року наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 217-ОС «По особовому складу», молодшого сержанта ОСОБА_3 , інспектора прикордонної служби 3 категорії 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » І категорії (тип Б), було виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у зв'язку з вибуттям останньої для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військової частини НОМЕР_4 , м. Маріуполь). Також, відповідач звернув увагу на те, що виключення зі списків особового складу ОСОБА_2 відбулось не у зв'язку зі звільненням останньої з військової служби, а у зв'язку із переведенням до іншого підрозділу для подальшого проходження військової служби. Щодо застосування при розрахунку індексації грошового забезпечення базового січня місяця 2008 року, зазначив, що Індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 здійснювалась у відповідності до вимог «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 з урахуванням всіх поточних та актуальних змін. 28.04.2016, ОСОБА_1 була зарахована до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) та відповідно з даного дня вважалась військовослужбовцем прикордонного загону (була прийнята на службу/роботу), а отже саме вищевказана дата є днем виникнення правовідносин між Позивачем та Відповідачем. Грошове забезпечення в Херсонському прикордонному загоні Позивач отримувала з травня 2016 року по квітень 2017 року, станом на день прийняття на службу останньої діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (зі змінами що набрали законної сили та в редакції від 11 лютого 2016 року), якою Херсонський прикордонний загін безпосередньо і керувався під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення останньої.
Крім цього, відповідач звертає увагу на те, що строки звернення до адміністративного суду визначені у статті 122 КАС України, а саме: в ч. 2 зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Більше того в частині 5 цієї ж статті визначений спеціальний строк, та встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Проте позивачка звертається до адміністративного суду після сплину майже 4 років з моменту закінчення проходження служби в Херсонському прикордонному загоні посилаючись на положення Кодексу законів про працю України. Отже, фактично строк звернення до суду був пропущений Позивачем без поважних причин, а отже позовна заява ОСОБА_1 має бути залишена судом без розгляду. Як приклад з судової практики в подібних спірних правовідносинах, можна навести Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року у справі № 480/289/20. Також відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
04.11.2020, ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи №540/2464/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
26.10.2020, позивачкою надано до суду письмові пояснення, відповідно до яких просила врахувати висновки суду викладені в постанові Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2020 по справі №200/1778/20-а.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 28.04.2016 по 03.04.2017.
11.08.2020, на адресу відповідача було направлено адвокатський запит №103-96/20 з проханням надати: довідку про нараховане і виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби в Херсонському прикордонному загоні, довідку - розрахунок сум індексації грошового забезпечення та копію наказу про звільнення ОСОБА_1 .
На адвокатський запит, відповідачем надано відповідь, яка оформлена листом від 18.08.2020 за №14/М-35, та додано розрахункові листи про нараховане і виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 , довідку про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення позивачки, Витяг з наказу начальника прикордонного загону від 03.04.2017 №217-ОС «По особовому складу». Також, було повідомлено, що з 28.04.2016 по 03.04.2017 ОСОБА_1 проходила службу у Херсонському прикордонному загоні на посаді інспектора прикордонної служби категорії 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Преображенка» І категорії (тип Б), не була звільнена з військової служби у Херсонському прикордонному загоні, а відповідно до наказу начальника 7 прикордонного загону від 03.04.2017 за №217 -ОС «По особовому складу», 03.04.2017 вибула для подальшого проходження військової служби до прикордонного загону Східного регіонального управління (військової частини НОМЕР_4 м. Маріуполь), у зв'язку з чим не є можливим надати копію наказу про її звільнення.
З дослідженої інформації наданої відповідачем, позивачка вважає, що індексація грошового забезпечення нарахована їй в значно менших розмірах, ніж передбачено діючим законодавством, так як невірно визначений базовий місяць нарахування індексації.
Дії відповідача з нарахування позивачці індексації грошового забезпечення в значно менших розмірах, ніж передбачено діючим законодавством, позивачка вважає неправомірними, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язані з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 2 статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Грошове забезпечення військовослужбовців врегульовано статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частиною 1 цієї статті передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Порядок та правила проведення індексації заробітної плати (оплати праці) працівників визначаються Законом України від 03.07.1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» у редакції від 06.02.2003 року № 491-IV (далі Закон №1282-XII) і постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі Порядок, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв'язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.
Також, згідно Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було підвищено поріг індексації грошових доходів населення з 101% до 103%.
Відповідно до абзаців 4-5 пункту 4 Порядку, частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
При цьому, згідно абз.1 п.2 Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
Індекс споживчих цін - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (абз.3, 4 ст.1 Закону №1282-XII).
Відповідно до ст.3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Таким центральним органом є Державна служба статистики України.
Крім того, на основі щомісячних даних Держстату, індекс споживчих цін обчислюється бухгалтерськими службами підприємств, установ та організацій для визначення порогу індексації і величини приросту індексу споживчих цін.
Відповідно до п.5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Суд зазначає, що до грудня 2015 року при обчисленні індексу споживчих цін для індексації заробітної плати працівників відповідно до пункті 5 Порядку використовувався такий термін як «базовий місяць». Базовий місяць визначався для кожного працівника окремо.
Після 01 грудня 2015 року, замість терміну «базовий місяць» у Порядку став використовуватись термін «місяць підвищення тарифних ставок (окладів)».
Підвищення тарифних ставок (окладів) - не в сенсі підвищення тарифної ставки (окладу) працівнику індивідуально у зв'язку з: призначенням його на більш високу за оплатою посаду; підвищенням його кваліфікаційної категорії, педагогічного звання, педагогічного навантаження тощо, а в сенсі підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства.
Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати передбачено здійснювати з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) за посадами, які займають працівники.
Судом встановлено, що відповідно до п.3 Постанови № 1013 установлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078. Вищевказана норма є чинною.
Тобто, з викладеного вбачається, що Постановою № 1013 визначено місяць підвищення тарифних ставок (окладів) січень 2016 року, з якого у подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін таким чином проводиться до тих пір, поки він не перевищить поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка.
Після перевищення такого порогу індексації, з метою проведення подальшої індексації заробітної плати працівників, обчислення індексу споживчих цін починається знову, з місяця наступного за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив цей поріг індексації.
При цьому величина приросту індексу споживчих цін для проведення кінцевої індексації, розрахована між цими проміжками, обчислюється як добуток сум проміжних індексів споживчих цін перевищення порогу індексації помножений на коефіцієнт 100.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати здійснюється таким чином до місяця підвищення тарифних ставок (окладів) працівників.
Індекс споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), приймається за 1 або 100 відсотків.
Розрахунок індексу споживчих цін за січень-березень 2016 року наступний:
0,996х100=99,6%
0,996 х 1,010 х 100 = 100,5%
0,996 х1,010 х 1,035 х 100 =104,1%
Отже, у квітні 2016 року індекс споживчих цін перевищив установлений поріг індексації - 103% і склав 104,1%. Тобто, з травня місяця обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення подальшої індексації заробітної плати необхідно почати знову.
Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати у червні 2016 року становитиме 4,1 відсотка (104,1 - 100).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Місяцем, в якому офіційно був опублікований індекс споживчих цін за квітень 2016 року є травень 2016 року, а відтак підвищення заробітної плати працівникові у зв'язку з її індексацією повинно здійснитись у червні 2016 року.
Відповідно до положень Порядку індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на рік.
З 1 травня 2016 р. такий прожитковий мінімум було затверджено у розмірі 1450 грн.
Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.
Сума індексації заробітної плати працівника визначається як результат множення суми оплати праці, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Отже, 1450х4,1:100 = 59,45 грн. - сума індексації за червень 2016 року.
З наданої позивачем до суду довідки про нарахування та виплату індексації за період проходження служби в Херсонському прикордонному загоні з 28.04.2016 по 03.04.2017 вбачається, що позивачці нарахована індексація грошового забезпечення починаючи з грудня 2016 року по квітень 2017 року в сумі 346,00 грн., а саме: грудень 2016 року - 67,20 грн., січень 2017 року - 67,20 грн., лютий 2017 року - 67,20 грн., березень 2017 року - 131,20 грн., квітень 2017 рік за 3 дні - 13,20 грн.
Проте, відповідно до зазначеної довідки позивачці не нараховувалась індексація грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по листопад 2016 року.
Позивачка, вважаючи, що військовою частиною НОМЕР_1 їй не в повному розмірі виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 28.04.2016 року по 03.04.2017 року включно, посилаючись на те, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців та що відповідач повинен виплатити їй суму індексації в розмірі 31 635,50 грн. згідно зроблених позивачкою розрахунків, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Суд не погоджується з такою позицією позивачки, виходячи з наступного.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов, звертає увагу суду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) було створено у квітні 2014 року, до цього часу на території Херсонської області самостійні підрозділи Державної прикордонної служби не перебували.
Необхідно зазначити, що на час реєстрації юридичної особи ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) діяла редакція Порядку № 1078 від 13.02.2014, відповідно до абз. 3 п. 10-1 якої обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Згідно з п. 10-2 Порядку № 1078 (у ред. від 13.02.2014) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Разом з тим, 09.12.2015 прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 1013 "Про упорядкування структури заробітної, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою затверджені зміни до Порядку № 1078, зокрема, п. 10-2 викладено в такій редакції: для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Відтак, суд вважає, що з 01.12.2015 відповідно до п. 10-2 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 (набрала чинності з 01.01.2008), пунктом 3 якої затверджені схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), у зв'язку з чим січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), та, відповідно, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Крім того, ОСОБА_1 посилається на лист Мінсоцполітики від 28.04.2016 за №201/10/1.37-16, яким надано роз'яснення, а саме: «..Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін. обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року.».
Крім цього, позивачка посилається на лист Мінсоцполітики від 25.10.2017 р. № 97/0/66-17 щодо індексації зарплати новоприйнятих працівників у якому зазначено: «Департамент рівня життя та моніторингу соціального розвитку Міністерства соціальної політики України розглянув лист <...> і повідомляє. Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 <...> (далі - Порядок), визначено, що значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів). Пунктом 102 Порядку передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для новоприйнятих працівників та працівників, яких прийнято на роботу у порядку переведення з іншої посади, обчислення індексу для проведення індексації має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) згідно з рішенням уряду.
У зв'язку із наведеним, суд зазначає, що січень 2008 року, як місяць підвищення тарифних ставок (посадових окладів) може прийматися за базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців у тому випадку, коли в установі відповідно до штатного розпису вже існували вказані посади.
Втім, враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) було створено у квітні 2014 році, а до цього часу жодних відповідних посадових окладів, згідно зі штатним розписом, не існувало, доводи позивача стосовного прийняття січня 2008 року, як базового місяця для обрахунку індексації, є безпідставними.
На день формування ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ), обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати всім новоприйнятим працівникам, відповідно до редакції Порядку № 1078 від 13.02.2014 ( абз. 3 п.10-1), за загальним правилом, здійснювалося з місяця прийняття працівників на роботу, тобто починаючи з квітня 2014 року.
Отже, у даному випадку, базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення буде місяць створення посади.
Варто відмітити, що в листі Мінсоцполітики від 28.04.2016 за №201/10/1.37-16, на який посилається позивачка, серед наведених вище обставин, також зазначено: "… для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року.».".
Тобто, розмір величини приросту індексу споживчих цін, яка використовується при обрахунку індексації грошового забезпечення використовується в залежності від місяця введення (встановлення) посадових окладів, у даному випадку - з місяця створення (формування) юридичної особи відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ).
Також, суд зазначає, що ОСОБА_2 з 28 квітня 2016 року, наказом начальника 79 прикордонного загону № 343-ОС «По особовому складу» було зараховано до списків особового складу Херсонського (79) прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_1 ) та включено до списків всіх видів забезпечення, то відповідно грошове забезпечення позивачка отримувала у травні 2016 року з посадовим окладом 473,87 грн. + 78,23 грн. (відповідно до довідки про нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ).
В подальшому, 10 червня 2016 року, наказом начальника 79 прикордонного загону № 431-ОС «По особовому складу» молодшого сержанта ОСОБА_3 , було призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Червоний Чабан» І категорії (тип Б). із зазначенням посадового окладу 565,00 грн.
Тобто, з 10.06.2016, відбулося підвищення окладу позивачки у зв'язку із переведенням на вищу посаду.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Суд також враховує висновки рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013, стосовно того, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відтак, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення у період з 28.04.2016 до 03.04.2017, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 825/874/17, від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 23.09.2020 № 620/3282/18.
Як вже зазначалося судом, відповідачем було нараховано ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з грудня 2016 року по квітень 2017 року включно в сумі 346,00 грн., а саме: грудень 2016 року - 67,20 грн., січень 2017 року - 67,20 грн., лютий 2017 року - 67,20 грн., березень 2017 року - 131,20 грн., квітень 2017 рік за 3 дні - 13,20 грн. із застосуванням базового місяця травня 2016, червня 2016 року (застосування базового місяця відповідачем, суд вважає вірним).
Однак, відповідно до зазначеної довідки, позивачці не нараховувалась індексація грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по листопад 2016 року.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про визнання протиправною дію в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 28.04.2016 по 03.04.2017 без застосування базового місяця січня 2008 року.
Проте на думку суду, є підстави для зобов'язання відповідача донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по листопад 2016 року включно, з врахуванням висновків суду.
Щодо позовних вимог про стягнення з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати індексації грошового забезпечення за період служби з 28.04.2016 по 03.04.2017 у розмірі 31 635,50 грн., суд зазначає наступне.
Як встановлено судом вище, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення без застосування січня 2008 року, як базового місяця для обрахунку індексації.
За таких обставин, вимога позивачки про стягнення з відповідача заборгованості з виплати індексації грошового забезпечення за період служби з 28.04.2016 по 03.04.2017 у розмірі 31 635,50 грн. не підлягає задоволенню, оскільки була обрахована ОСОБА_1 з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця для обрахунку індексації.
Однак, на день подання адміністративного позову та станом на день розгляду справи, доказів сплати відповідачем індексації грошового забезпечення з грудня 2016 року по квітень 2017 року включно в сумі 346,00 грн, сторонами суду не надано.
Тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача нарахованої, але невиплаченої позивачці індексації грошового забезпечення в розмірі 346,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку з 04.04.2017 по 29.08.2020 у розмірі 440 245,74 грн., суд зазначає наступне.
Порядок проходження служби позивача та звільнення регулюється спеціальним законодавством.
Разом з тим, даними нормативно-правовими актами не встановлено порядку здійснення розрахунку зі звільненою особою, зокрема, не встановлено дати проведення остаточного розрахунку та відповідальності роботодавців за невчасне здійснення виплат всіх сум, які підлягають сплаті, що ставить таких осіб у вкрай невигідне становище, оскільки фактично позбавляє їх гарантій на фінансове забезпечення соціально-побутових потреб та створює умови для неналежного виконання роботодавцем своїх обов'язків.
За загальним правилом, норми спеціального законодавства є пріоритетними перед нормами загальними. Тобто, норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. (ч. 2 ст. 117 КЗпП України).
В цьому контексті суд звертає увагу на те, що положення частини першої і частини другої статті 117 КЗпП стосуються дещо відмінних між собою правових ситуацій, які передбачають різні правові наслідки для роботодавця у разі виникнення заборгованості із заробітної плати.
Частина перша статті 117 КЗпП передбачає виплату компенсації за затримку виплати працівникові належних йому сум при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку за весь період затримки до дати фактичного розрахунку, але за умови, коли спору щодо суми заборгованості немає. Тобто тут істотними є факт невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт остаточного розрахунку з ним.
Інша правова ситуація виникає, коли є спір щодо суми заборгованості із заробітної плати, яку роботодавець повинен виплати працівникові при звільненні. У цьому випадку працівник, за змістом частини другої статті 117 КЗпП, має право на відшкодування, передбаченого в цій статті, якщо спір буде вирішено на його користь. Якщо ж вимоги працівника буде задоволено частково, то розмір відшкодування встановлює орган, який вирішує спір, у цьому випадку - суд.
Аналогічний правовий висновок у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 року по справі № 821/2148/16.
Таким чином, для вирішення вимоги позивачки про зобов'язання стягнути з ВЧ НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.04.2017 по 29.08.2020 у розмірі 440 245,74 грн., тобто з моменту звільнення (переведення) по дату звернення до суду, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Враховуючи, що в межах розгляду даної справи судом встановлено лише факт не нарахування та невиплати відповідачем належних позивачу спірних грошових сум без проведення з ним остаточного розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (переведенні), не підлягає задоволенню, як така, що заявлена передчасно.
Щодо зобов'язання відповідача в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
За статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19 жовтня 2000 року, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №159 від 21 лютого 2001 року, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктом 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання встановлює, що для проведення компенсації обов'язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.
Враховуючи викладене та те, що індексація за спірні періоди не була нарахована ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що вимога позивача про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачці суму компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, є передчасною та задоволенню не підлягає.
Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, а тому позовна заява ОСОБА_1 має бути залишена судом без розгляду та зазначає наступне.
Предметом позову у цій справі є бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 2016 по 2017 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За визначенням використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено під заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
У рішенні Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №340/184/19 зазначив, що вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
Отже, з урахуванням вищенаведених норм права та позиції Верховного Суду, суд зазначає, що звернення особи з вимогами про виплату індексації грошового забезпечення не обмежено будь-яким строком звернення до суду.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи встановлені обставини суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5 ) донарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_6 ) індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по листопад 2016 року включно, з врахуванням висновків суду.
Стягнути з Військової частини № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_6 ) заборгованість з виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по квітень 2017 року в розмірі 346,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І. Войтович
кат. 106030000