Справа № 283/2246/20
Провадження №3/283/1153/2020
04 листопада 2020 року м. Малин
Суддя Малинського районного суду Житомирської області Хомич В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління держпраці у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичну особу-підприємця, мешканця: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № ЖТ 8745/91/АВ/П/ПТ ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, допустив порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП в частині допущення до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, а саме: при проведенні інспекційного відвідування 30.09.2020 об 11 годині 30 хвилин за місцем здійснення підприємницької діяльності за адресою: Малинський район, с. Ксаверів, в деревообробному цеху було допущено до роботи без належного оформлення трудових відносин: без трудового договору, наказу про прийняття на роботу та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу двох працівників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу додано: його письмові пояснення, в яких він зазначив, що «попросив людей винести тирсу, на даний час працює один», акт інспекційного відвідування № ЖТ8745/91/АВ від 01.10.2020, копія припису № ЖТ 8745/91/АВ/П від 01.10.2020.
Наданих суду письмових доказів не достатньо для встановлення наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП. Твердження ОСОБА_1 у письмових поясненнях, не спростовані іншими письмовими доказами, в матеріалах справи відсутні письмові пояснення осіб, відносно яких було вчинено, на думку інспектора праці, правопорушення - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова ВС № 463/1352/16-а від 08.07.2020).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шабельник проти України» зазначає, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 41 ч. 3, 247 ч.1 п.1, 283, 284 ч.1 п.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В. М. Хомич