3 листопада 2020 року м. Чернівці
справа № 727/11422/19
провадження №22-ц/822/820/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Кулянди М.І., Литвинюк І.М.
секретар Ковальчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА», ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА» та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 05 серпня 2020 року
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА», ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та стягнення морального відшкодування.
Посилався на наступне. 27.02.2019 року ТОВ «ТРК «ТВА» шляхом трансляції по телебаченню та розміщенню у мережі Інтернет, поширено інформацію, яка була озвучена ОСОБА_3 , ведучою телепрограми «Теми Дня», про те, що ОСОБА_1 - депутат Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області був причетний до замаху на підпал будинковолодіння та автомобіля жителів с.Санківці, Хотинського району, Чернівецької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , який відбувся вночі 25.02.2019 року та був вчинений з використанням «коктейлів молотова». Ведуча зазначила зокрема, - «…виникали конфлікти з підприємцем, який орендує земельні наділи в селі а також з головою та депутатом сільради, за словами постраждалих ці особи неодноразово їм погрожували» після чого інформація була озвучена жителькою с.Санківці Хотинського району Чернівецької області - ОСОБА_6 , про те, що ОСОБА_1 погрожував підпалом майна (дослівно) «казав, що горіли, мало ще горіли, будете ще горіти, це іменно ОСОБА_1 ».
Поширена відеоінформація містить коментар начальника відділу слідчого управління ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_7 , який доводить до відома, що по даному факту до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення кваліфікованого за ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 КК України.
Позивач зазначає, що оприлюднене твердження ОСОБА_4 у лінгвістично - смисловому зв'язку є нічим іншим, як звинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченим ст. 195 КК України - «Погроза знищення майна».
12 липня 2019 року надійшла відповідь Хотинського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області на адвокатський запит в якій було зазначено, що слідчим відділенням поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019260160000071 з правовою кваліфікацією ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України, на даний час особа яка вчинила вищезазначене кримінальне правопорушення не встановлена, а тому повідомлення про підозру нікому не оголошено.
У відповіді Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області від 01.08.2019 року на адвокатський запит зазначено, що факти звернення ОСОБА_8 до Хотинського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області про вчинення ОСОБА_1 , кримінального правопорушення передбаченого с.195 КК України відсутні, в зв'язку з чим відомості по даному факту в ЄРДР внесені не були і жодній особі підозра про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.195 КК України оголошена не була.
Вважав, що поширенням вищенаведеної недостовірної, негативної інформації, відповідачами було принижено честь та гідність позивача у суспільній думці, думці окремих громадян з точки зору дотримання ним законів, загальновизнаних у суспільстві уявлень про добро і зло, морально-етичних принципів, а також принижено внутрішнє усвідомлення позивача про власну цінність та значення у суспільному житті.
Також поширенням вказаної інформації відповідачі створили негативну соціальну оцінку особи позивача як депутата Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області.
Поширенням недостовірної інформації щодо позивача, відповідачем завдано шкоди немайновим інтересам позивача, порушивши його гідність, честь та ділову репутацію.
Позивач просив визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а також порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену в ефірі телепрограми від 27.02.2019 року «Теми Дня» ТОВ «ТРК «ТВА», що міститься у фрагментах інтерв'ю жительки с.Санківці Хотинського району Чернівецької області І.Г. та зобов'язати ТОВ «ТРК «ТВА» не пізніше 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили спростувати дану недостовірну інформацію. Також просив стягнути на користь позивача моральне відшкодування з ТОВ «ТРК «ТВА» 30000грн., з ОСОБА_2 20000 грн. та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 05 серпня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а також порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію - «виникали конфлікти з підприємцем, який орендує земельні наділи в селі а також з головою та депутатом сільради, за словами постраждалих ці особи неодноразово їм погрожували», поширену в ефірі телепрограми від 27.02.2019 року «Теми Дня» ТОВ «ТРК «ТВА» та озвучену ведучою ОСОБА_9 та інформацію «казав, що горіли, мало ще горіли, будете ще горіти, це іменно ОСОБА_1 » поширену в ефірі телепрограми від 27.02.2019 року «Теми Дня» ТОВ «ТРК «ТВА», що міститься у фрагментах інтерв'ю жительки с.Санківці Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_6 .
Зобов'язано ТОВ «ТРК «ТВА» не пізніше 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили спростувати дану недостовірну інформацію, поширену в ефірі телепрограми від ІНФОРМАЦІЯ_1 » та озвучену ведучою ОСОБА_9 та інформацію «казав, що горіли, мало ще горіли, будете ще горіти, це іменно ОСОБА_1 », що міститься у фрагментах інтерв'ю жительки с.Санківці Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_4 , шляхом зачитування телеведучим у програмі «Теми Дня» ТОВ «ТРК «ТВА» резолютивної частини даного рішення та зобов'язати ТОВ «ТРК «ТВА» видалити сюжет під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розміщений в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі: ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнуто на користь ОСОБА_1 моральне відшкодування - з ТОВ «ТРК «ТВА» 2000грн., з ОСОБА_2 1500 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у позові.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА» в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, оскільки судом неповною мірою та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, не доведено обставин, що мають значення для справ, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_1 жодної скарги до ТОВ ТРК «ТВА» не подано. У зв'язку з цим у ТОВ ТРК «ТВА» відсутні записи будь яких передач, програм, які були в ефірі каналу «ТВА» ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто у позивача відсутній належний та допустимий доказ, на який він посилається.
Доданий до позовної заяви оптичний диск з нібито копією сюжету із заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не може бути належним доказом розповсюдження інформації, оскільки отриманий з невідомих джерел з порушенням порядку, встановленого Законом України «Про телебачення і радіомовлення» та Цивільним процесуальним кодексом України.
Копія електронного доказу відеоматеріалу, який оцінений судом, не засвідчена в установленому законом порядку, що унеможливлює її використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування, оскільки є недопустимим доказом.
Позивачем не доведено факту поширення відеоматеріалу а саме відповідачем -ТОВ «ТРК ТВА» та факт його поширення відповідачем у мережі інтернет.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт поширення інформації, так як відеоматеріал, який був долучений до матеріалів справи має ознаки монтажу і не факт, що даний сюжет вийшов у ефір у незмінному стані.
В поясненнях як позивач так і представники вказували, що вони скачали даний відеозапис з популярного відеохостинга УоuTube тобто це копія електроннного доказу. Однак будь -яких належних, допустимих та достовірних доказів цьому факту не було надано.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 подав письмові пояснення на апеляційні скарги. Просить апеляційні скарги залишити без задоволення. Посилається на те, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано дійсні обставинам справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне й обґрунтоване рішення.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, 27.02.2019 року ТОВ «ТРК «ТВА» шляхом трансляції по телебаченню та розміщенню у мережі Інтернет на сайті «YouTube» (www.youtube.com) поширено інформацію, яка була озвучена ОСОБА_3 - ведучою телепрограми «Теми Дня» та жителькою с.Санківці Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_6 , яка містить недостовірні відомості щодо ОСОБА_1 , який є депутатом Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області.
На підтвердження даного факту, позивачем надано відеозапис який записаний за допомогою програми ScreenCaptureProject1на носій інформації VerbatimDVD-R 4,7 GB 16*SPEED, відео-файл: ScreenCaptureProject1_ТВА_27.02.2019_19.07.2019, розширення (.mp4), розміром 115 463КБ.
Крім того, в позовній заяві міститься посилання на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3 , де можна було ознайомитися з відеозаписом сюжету ТОВ «ТРК «ТВА», однак на момент розгляду справи в суді за даним посиланням відеозапис недоступний.
В судовому засіданні за допомогою апаратного комплексу суду був відтворений відеозапис з наданого позивачем оптичного диску, який містить сюжет програми « Теми Дня » ТОВ «ТРК «ТВА» з якого вбачається:
1. Відеозапис опублікований в мережі інтернет під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на (www.youtube.com), «YouTube»-каналом «Телекомпанія ТВА» ІНФОРМАЦІЯ_5 .
2. Відеозапис триває 4 хвилини 56 секунд.
3. На момент запису та збереження позивачем даного відеозапису його переглянули 666 разів, а на «YouTube»-канал, на якому опубліковано даний відеоролик підписано 6.5 тисяч осіб.
4. В сюжеті програми «Теми дня» була озвучена інформація ОСОБА_10 , зокрема про те, що: «… Виникали конфлікти з підприємцем, який орендує земельні наділи в селі а також з головою та депутатом сільради, за словами постраждалих ці особи неодноразово їм погрожували». Після чого жителька села Санківці Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_11 зазначила, що: «казав, що горіли, мало ще горіли, будете ще горіти, це іменно ОСОБА_1 ».
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарг та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції вважав, що наведена недостовірна інформація у спірному відеосюжеті викликає негативну соціальну оцінку. Наявність юридичного складу правопорушення доводиться тим, що відбулося поширення недостовірної інформації ТОВ «ТРК «ТВА», яка є доступною для сприйняття та використання досить широкого (необмеженого) кола осіб, в т.ч. мешканців Хотинського району, Чернівецької області. Суд вважав, що на підставі такої інформації у широкого загалу споживачів інформації, а саме - у мешканців Хотинського району та загалом Чернівецької області, може сформуватися думка про вчинення позивачем діянь, що підпадають під кримінальне переслідування України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
У відповідності до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Відповідно до частини шостої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена направдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо, і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його право.
Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В сюжеті програми «Теми дня» була озвучена журналістом ОСОБА_10 така інформація : «… Виникали конфлікти з підприємцем, який орендує земельні наділи в селі а також з головою та депутатом сільради, за словами постраждалих ці особи неодноразово їм погрожували». Після чого жителька села Санківці Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_11 зазначила, що: «казав, що горіли, мало ще горіли, будете ще горіти, це іменно ОСОБА_1 ».
З сюжету вбачається, що журналістом для глядача доводиться тільки інформація, як зазначено журналістом і зрозуміло із сюжету, отримана зі слів жителів села, і жодного ставлення до цієї інформації позитивного чи негативного журналістом не висловлено.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на наступне. Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, тим не менш, її обов'язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов'язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати.
Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій.
Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про питання, які становлять суспільний інтерес.
Європейський суд з прав людини 2 червня 2016 року ухвалив рішення у справі № 61561/08 «Інститут економічних реформ проти України», де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.
Як вбачається з сюжету, вислови, наведені відповідачем ОСОБА_4 відображають її власні думки, переконання, критичну оцінку нею певних фактів, а отже на підставі частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» є оціночними судженнями.
Чинне законодавство не покладає обов'язок на відповідача довести, що поширена інформація є достовірною, як презумпцію добропорядності особи, оскільки відповідну норму, що була закріплена у частині третій статті 277 ЦК України, виключено на підставі Закону України від 27 березня 2014 року № 1170-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Особисте сприйняття позивачем зазначених в сюжеті висловлювань, як таких, що принижують його честь, гідність і ділову репутацію, не може бути підставою для задоволення позову.
Крім того, особливий статус позивача, який є публічною особою - депутатом сільської ради, а відтак повинен мати вищий «поріг вразливості», бути відкритим і готовим до критики і дискусії з питань, що становлять певний інтерес для громадськості.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Крім того, у пункті 41 вказаного рішення Європейського суду з прав людини від 8 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» та пункті 46 рішення цього суду від 15 липня 2010 року в справі «Газета «Україна-Центр» проти України» (заява № 16695/04) наголошено, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
З урахуванням вищевикладених обставин справи, наведених норм права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що позов є безпідставним.
Згідно частин 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові, з позивача слід стягнути на користь відповідачів витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг по 4034,10грн. на користь кожного з відповідачів.
Представником ОСОБА_12 в суді апеляційної інстанції було заявлено про направлення ним до суду протягом 5 днів, відповідно до положень ч.8 ст.141 ЦПК України, доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу. Враховуючи зазначене, питання щодо цих витрат, на момент розгляду апеляційних скарг, не було предметом розгляду.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із п.2, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи зазначені обставини, апеляційні скарги слід задовольнити, рішення - скасувати, в позові - відмовити.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.2, п.4 ч.1 ст. 376, 381- 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА» та апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 05 серпня 2020 року скасувати.
В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА», ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА» 4034,10грн. витрат по сплаті судового збору за апеляційну скаргу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4034,10грн. витрат по сплаті судового збору за апеляційну скаргу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови - 4 листопада 2020 року.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді: І.М. Литвинюк
М.І. Кулянда