29 жовтня 2020 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Журавель О.О., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Осипчука М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з апеляційною скаргою захисника Осипчука М.В, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2020 року, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Як вбачається із постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 4 червня 2020 року о 00 год. 01 хв. в м. Бориспіль Київської області по вул. Привокзальна 42, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, сповільненість мови, порушена координація рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із постановою судді першої інстанції, вважаючи її необґрунтованою і такою, що постановлена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, захисник Осипчук М.В., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 та закрити справу на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Унікальний номер справи: 359/4270/20
Апеляційне провадження: № 33/824/2823/2020
Суддя у першій інстанції - Бондаренко І.А.
На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме: неправильно застосовано норми ч.1 ст.130, ст.251, ч.1 ст.256, ст.266 КУпАП, порушено норми ст.ст. 252, 268 та 280 КУпАП. Зокрема, суд ухилився від з'ясування фактичних обставин справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення справи, що потягло передчасний висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Таким чином апелянт вважає, що матеріали справи містять суперечливі докази, однак, суд, ґрунтуючись на власних переконаннях, взяв до уваги лише матеріали справи, які складені працівниками поліції з порушенням вимог закону, та залишив поза увагою пояснення ОСОБА_1 , які він надав в суді.
Апелянт також зазначає, що працівниками поліції порушено Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому і самі матеріали справи про адміністративне правопорушення складені із значними порушеннями встановлених норм КУпАП.
Заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2020 року, - зміні, в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за наведених у постанові обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені представленими в матеріалах справи даними, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, Рапортом працівника поліції про обставини зупинки транспортного засобу та відеоматеріалом з нагрудної камери працівників поліції.
Тому, задоволення апеляційних вимог щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції не вбачає за можливе, бо апелянтом не спростовано доказів, що наявні в матеріалах справи та підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, відмови від погодження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежного оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, які оформлені з порушенням вимог закону, не спростовує самого факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема, відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, бо його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеозаписом з нагрудної відеокамери працівника поліції та Рапортом працівника поліції.
Водночас, в апеляційному засіданні ОСОБА_1 надав пояснення з яких вбачається наступне.
03 червня 2020 року приблизно о 23 годині 4 хвилин в м. Бориспіль, по вул. Привокзальна ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21104 н.з.- НОМЕР_2 , який належав на праві власності ОСОБА_2 та останній знаходився в салоні зазначеного автомобіля, зазначений час, рухаючись на автомобілі в напрямку залізничного вокзалу м. Бориспіль в районі автобусної зупинки у зворотному напрямку їхали працівники поліції і при увімкнені ними спеціального світлового сигнального пристрою ОСОБА_1 зупинився. До автомобіля підійшли двоє працівників поліції,- один з котрих назвався капітаном поліції ОСОБА_4 , а другий поліцейський як в подальшому стало відомо капрал поліції ОСОБА_3 , та без пояснення причин зупинки, без повідомлення про проведення зйомки на боді - камеру поліцейський запропонував надати права водія які в той день були у ОСОБА_1 відсутні.
Поліцейським ОСОБА_1 було дозволено зателефонувати до дружини для відправлення нею через мобільний зв'язок CMC повідомлення - мого посвідчення водія. Визнаючи свою провину про управління транспортним засобом без посвідчення водія ОСОБА_1 спілкувався з поліцейськими дуже гідно. Приблизно після п'яти хвилинного спілкування з поліцейським ОСОБА_4 останній вимкнув відеокамеру та почав нарікати і висловлювати непристойні слова власнику автомобіля ОСОБА_5 , після чого, розмова переросла в лайку. В період лайки поліцейський ОСОБА_4 свідомо нагнічував ситуацію та звернувся з вказівкою до капрала поліції ОСОБА_3 про оформлення документів для направлення ОСОБА_6 до лікарні із зазначенням в них про буцімто перебування ОСОБА_1 в наркотичному стані. Без застосування технічних засобів на предмет виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння, без особистого огляду та інших процедур поліцейським було зазначено, що ОСОБА_1 управляв транспортним засобом перебуваючи в наркотичному стані.
Крім цього, ОСОБА_1 , також пояснив, що під час зупинки його працівниками поліції, він діяв у стані необхідної оборони, бо вони необґрунтовано без будь-яких на те причин зупинили його транспортний засіб, та необґрунтовано звинуватили у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, не встановивши ніяких ознак наркотичного сп'яніння, у зв'язку із чим, в свій захист, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, бо не був впевнений в законності їх дій, при цьому, наслідки такої відмови йому були невідомі.
Вказані свідчення ОСОБА_1 підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , які надали до апеляційного суду свої пояснення.
При цьому, ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, добросовісно визнав свою вину пояснив, що раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, та вперше опинився в такій ситуації, розгубився та в свій захист відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, бо вважав звинувачення поліцейських щодо наявності в нього ознак наркотичного сп'яніння необґрунтованими та надуманими.
ОСОБА_1 також зазначив, що позбавлення його права керування транспортним засобом поставить його сім'ю в скрутне матеріальне становище, бо його робота пов'язана безпосередньо із керуванням транспортного засобу, через що просив звільнити його від адміністративної відповідальності.
Наведене вище не свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема, відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак, значно зменшує характер вчиненого правопорушення та ступінь його вини.
При цьому, статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 , щодо обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, враховуючи також те, що ОСОБА_1 своїми діями не завдав будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, правам і свободам громадян, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, та те, що позбавлення його права керування транспортним засобом поставить його сім'ю в скрутне матеріальне становище, суд приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не тягне за собою великої суспільної шкідливості, не створює збитків державним або суспільним інтересам і є малозначним. А тому суд вбачає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а справу закрити на підставі ч.2 ст. 284 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 284, 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Осипчука М.В., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2020 року - задовольнити частково.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - змінити в частині накладення адміністративного стягнення, застосувавши до ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, обмежившись оголошенням усного зауваження.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП, у зв'язку із оголошенням усного зауваження.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.О. Журавель