справа №755/5804/19 головуючий у І інстанції: Писанець В.А.
провадження 22-ц/824/11481/2020 доповідач: Сліпченко О.І.
Іменем України
03 листопада 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Сліпченка О.І. (суддя-доповідач), Іванової І.В., Сушко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що він є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , розташованого у автогаражному кооперативі № 4, що розташований по просп. Відрадному 46 у місті Києві.
Зазначав, що з вини відповідача, балансоутримувача водоводу Д=600 мм, який проходить біля гаражного кооперативу, було затоплено бокс позивача, внаслідок чого завдано йому матеріальної та моральної шкоди.
Просив стягнути з відповідача з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 60 833,18 грн., моральну шкоду в сумі 30 000,00 грн. та судові витрати, які складаються з витрат на проведення оцінки матеріального збитку та підготовку звіту № 03/13 від 11 лютого 2019 року у розмірі 1800,00 грн. та витрат на професійну правову допомогу в сумі 5 917,41 грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнено з ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 52 623,88 грн. та судові витрати в сумі 7 717,41 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулась до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
Представник відповідача зазначає, що приміщення гаражного боксу використовувалось не за призначенням.
Крім того, вказує, що позивачем не було облаштовано гідроізоляцію підземної частини споруди.
Зауважує, що гаражний бокс розміщений з порушенням санітарно-захисної смуги.
Вважає, що вищезазначені обставини являються підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом строк не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами;
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів
3) показань свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає в повній мірі.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що розмір шкоди завданої позивачу у стягненому розмірі підтверджена належними доказами, відповідачем не заперечувався факт залиття гаражного боксу та вина останнього є встановленою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 1988 року є членом Автогаражного кооперативу № 4 та володіє гаражним боксом № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 28, виданою 23 січня 2019 року головою кооперативу (а.с. 8).
16 січня 2019 року відбувся прорив водоводу Д=600 мм, за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний 46 , який перебуває на балансі відповідача, розташованого біля Автогаражного кооперативу № 4, внаслідок чого була залита територія кооперативу та підвальних приміщень боксів, які знаходяться на першій лінії кооперативу, що підтверджується актом № 1 від 23 січня 2019 року (а.с. 9).
Відповідно до Акту про наслідки залиття нежитлового приміщення, складеного 23 січня 2019 року, що бокс № НОМЕР_1 знаходиться на першій лінії кооперативу і складається безпосередньо з гаражного боксу площею 18 кв.м. та підвального приміщення площею 16 кв.м. і висотою 2,20 м.
16 січня 2019 року о другій годині ночі стався прорив водогону (водопостачальної труби високого тиску діаметром 60 сантиметрів), розташованого біля гаражного кооперативу. Внаслідок цього була залита територія кооперативу і підвальні приміщення боксів, які знаходяться на першій лінії кооперативу.
Актом встановлено, що під час залиття підвалу боксу № НОМЕР_1 вода в підвалі піднялась на два метри. ЇЇ рівень досягав стелі підвалу. 21 січня 2019 року вода з підвалу була викачана ОСОБА_1 . Але внаслідок тривалого затоплення у підвалі було підмито стінку між боксами №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , і вона повністю зруйнувалася. Внаслідок руйнування стінки розбилась домашня консервація. Норми технічної експлуатації у боксі № НОМЕР_1 не порушувались. Таким чином, причиною його залиття стала аварія водогону який експлуатує Київводоканал.
Відповідно до звіту № 03/19 від 11 лютого 2019 року розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 в результаті залиття гаражного боксу НОМЕР_1 на території автогаражного кооперативу № 4 по просп. Відрадному у місті Києві станом на момент складання звіту становило 52 623,88 грн. (а.с. 53-66)
За проведення даного експертного дослідження позивачем було сплачено 1800,00 грн. (а.с. 42).
Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини.
Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
У постанові від 03 грудня 2014 року №6-183цс14 Верховний Суд України дійшов правового висновку, що в цивільному процесі законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір. Загальними підставами, наявність яких є необхідною для всіх випадків відшкодування шкоди, є: а) наявність шкоди;б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина заподіювача шкоди. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
У деліктних (не договірних) правовідносинах тягар доказування покладено не на позивача, а на відповідача.
Таким чином, відповідач для звільнення його від відповідальності має довести, що шкода заподіяна не з його вини.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, затоплення гаражного боксу сталося внаслідок прориву водогону 16 січня 2019 року, який перебуває на балансі відповідача.
Для покладення на особу відповідальності за заподіяння майнової та моральної шкоди, зокрема в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.
ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» не заперечує того, факту 16 січня 2019 року стався прорив водогону, внаслідок чого було затоплено гаражний бокс позивача.
Вина відповідача в завданні майнової шкоди ОСОБА_1 є встановленою, оскільки саме ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» має здійснювати ефективні дії щодо експлуатації, відновлення, збереження, поліпшення майна, нести повну відповідальність за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна, що передбачено договором з Київською міською державною адміністрацією.
Розмір майнової шкоди встановлений належними доказами, доводів на спростування якої апеляційна скарга не містить.
Посилання представника відповідача на те, що гаражний бокс побудовано без додержання необхідних норм, зокрема не сконструйовано гідроізоляцію фундаменту, що на його думку призвело до затоплення, не підтверджено доказами та зазначене ґрунтується виключно на припущеннях відповідача.
Доводи апеляційної скарги, щодо неможливості облаштування підвального приміщення не знайшли свого підтвердження, конструювання оглядових ям в гаражному боксі на час їх побудови не заборонено.
Доказів, щодо невідповідності розташування гаражних боксів на відведеній для цього ділянці, відсутності документів для їх облаштування відповідачем надано не було.
Приписи ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», щодо розміщення гаражних боксів в межах санітарно-захисної смуги водоводу Д=600мм були складені після його прориву.
Таким чином, відповідач розпочав вживати заходи, щодо усунення можливих порушень , щодо зайняття санітарно-захисної смуги вже після прориву водогону.
Колегія суддів зауважує, що приписи складені ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» не можуть беззаперечно свідчити про те, що гаражний бокс позивача встановлено з порушеннями.
Як вбачається з матеріалів справи будівництво автогаражного кооперативу проходило поетапно з 1962 року, земельна ділянка була виділена рішенням Виконкому 13 серпня 1962 року, в той час як водовід Д=600 було побудовано в 1973 році, поряд з ділянкою на якій було збудовано гаражні бокси, а тому твердження відповідача, що водовід будувався на незабудованій території, та відповідно санітарно-захисна смуга повинна складати 10 м., а не 5 м., є недоведеними.
Доводів на спростування інших висновків місцевого суду апеляційна скарга не містить.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Апеляційна скарга переповнена оцінкою доказів апелянтом, при цьому не вказується, які з доказів неправомірно були судом першої інстанції не прийняті, чи досліджувались із порушенням установленого законом порядку.
Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2020 року.
Головуючий
Судді: