Справа № 752/11563/20 Головуючий у І інстанції Дідик М.В.
Провадження № 33/824/3442/2020 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.
23 жовтня 2020 м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М. за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Марушевського Д.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Бойчук О.Я. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не вказав, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Відповідно до постанови судді, 13.06.2020 року о 04 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Велика Васильківська 104, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Інфініті», без реєстраційного номера, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 адвокат Бойчук О.Я. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження у справі закрити.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова судді є необґрунтованою. Зазначає, що ОСОБА_1 в стані сп'яніння не перебував. Також зазначає, що ОСОБА_1 не може бути притягнений до адміністративної відповідальності, оскільки скасовано акт, який встановлював адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння. Крім того зазначає, що працівниками поліції не було забезпечено двох свідків при первинному огляді ОСОБА_1 на стан сп'яніння за місцем зупинки транспортного засобу. Вважає, що ОСОБА_1 взагалі не було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних приладів. Стверджує, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об'єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, керуючись законом суд прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків та відеозаписом з нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Доводи апеляційної скарги адвоката Бойчук О.Я. в інтересах ОСОБА_1 про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи є безпідставними, не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №417395 від 13.06.2020 року в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення на місці події,а лише зазначив,що незгоден з протоколом, доданими до протоколу пояснення свідків, які підтвердили добровільний факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння та наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, з якого убачається, що ОСОБА_1 добровільно відмовився від проходження будь-якого огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків.
Крім того, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів, викладених в апеляційній скарзі адвоката Бойчук О.Я. в частині закриття провадження стосовно ОСОБА_1 у зв'язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність, то слід зазначити наступне.
Згідно з ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Як наголошується у п. 6 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Доводи апеляційної скарги щодо скасування акту, який передбачав відповідальність за відмову водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння, не знайшли свого підтвердження, оскільки 17.06.2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України №720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким внесені зміни до Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII. Даний Закон опублікований в газеті «Голос України» за 03 липня 2020 року. Згідно розділу ІІ цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року №2617-VIII. Відповідно, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законним.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції, врахувавши положення ст. ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_1 стягнення, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування у справі апеляційним переглядом не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бойчук О.Я. - залишити без задоволення.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига