Житомирський апеляційний суд
Справа №295/3068/20 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.
Категорія 76 Доповідач Миніч Т. І.
03 листопада 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Миніч Т.І.,
суддів: Павицької Т.М.,
Трояновської Г.С.,
секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,
з участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 26 серпня 2020 року, постановлену під головуванням судді Чішман Л.М.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до МГО «Гаражний кооператив «Світанок», в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ №2 від 25.03.2019 року про його звільнення з посади за п. 2 ст. 40 КЗпП України; поновити на посаді голови правління з 27.03.2019 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2019 року по день винесення судового рішення; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26 серпня 2020 року провадження у справі закрито за п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку апелянта, спір носить приватно-правовий характер, оскільки порушені його трудові права.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що на засіданні Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок» від 30.03.2018 року головою правління обрано Заломського А.В.
Наказом голови правління Громадської організації «ГК Світанок Авто» Славінського І.І. від 25.03.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління.
Рішенням правління Громадської організації «ГК Світанок Авто» від 23.04.2019 року ОСОБА_1 було виключено з членів ГО «ГК «Світанок Авто».
Проте, 05.09.2019 року на позачергових загальних зборах Громадської організації «ГК Світанок Авто» рішення кооперативу про виключення, зокрема, ОСОБА_1 з членів організації, скасовано та вирішено вважати його дійсним членом ГО «ГК «Світанок Авто».
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, а корпоративним є спір, зокрема щодо управління, діяльності юридичної особи - суб'єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (член) такої юридичної особи. Оскільки на день звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління він був членом Громадської організації «ГК Світанок Авто», то суд дійшов висновку, що спірні правовідносини є такими, що випливають з корпоративних прав та спір має розглядатись в порядку господарського судочинства.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Законом N 483-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» до підвідомчості (підсудності) господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Зазначеним Законом також визначено поняття "корпоративні відносини" як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК) корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Підвідомчість (підсудність) справ загальним і господарським судам визначається законодавством. У разі відсутності прямої вказівки у законі застосовується принцип розмежування підвідомчості (підсудності) за суб'єктним складом.
Зокрема, на підставі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
При цьому справи, що виникають з корпоративних відносин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від того, які особи - юридичні чи фізичні - є учасниками корпоративних відносин, з яких виник спір.
Тому, якщо стороною у справі є фізична особа, вирішального значення при розмежуванні юрисдикцій набуває питання, чи є ця справа такою, що виникає з корпоративних відносин.
При вирішенні питання про підвідомчість (підсудність) аналогічних категорій спорів суду необхідно керуватися тим, що справи у трудових спорах між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства - фізичною особою і господарським товариством є підвідомчими (підсудними) загальним судам.
Як випливає зі змісту ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
В даному випадку, звертаючись до суду із позовною заявою, ОСОБА_1 заявлено вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому позивач посилається на неправомірне звільнення його з посади голови правління на підставі п.2 ст.40 КЗпП, вважаючи, що на нього поширюються гарантії, передбачені статтею 235 КЗпП України.
За наведених обставин суд не врахував, що накази про прийняття на роботу та звільнення з посади є актами волевиявлення підприємства, спрямованими на встановлення або припинення трудових відносин між підприємством та конкретним працівником. Тому спори, пов'язані із скасуванням (визнанням недійсними) наказів про прийняття на роботу, звільнення з посади, належать до трудових спорів і непідвідомчі господарським судам.
За таких обставин та відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367,368,376,379,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 26 серпня 2020 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направити до Богунського районного суду м.Житомира для продовження її розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складено 04.11.2020 року.